Єврокомісія готова відкрити процедуру проти Польщі через заборону на ввезення українських агротоварів, тоді як присутність американських військ у Європі опинилася в залежності від переговорів щодо Гренландії та Ірану. Паралельно антикорупційне бюро вилучає документи у варшавській лікарні, Європарламент обговорює право техгігантів сканувати приватні повідомлення, Італія тисне на Брюссель щодо пом’якшення “зеленого” курсу, Африка бореться з наймасштабнішим спалахом Еболи в історії, а німецький автоконцерн Volkswagen готує рекордні скорочення персоналу. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Брюссель погрожує Варшаві санкціями через аграрне ембарго
Європейська комісія розглядає можливість відкриття процедури порушення законодавства ЄС проти Польщі — через те, що країна продовжує тримати заборону на ввезення частини сільськогосподарської продукції з України. Речник Єврокомісії Олоф Гілл підтвердив, що такий крок з боку виконавчого органу ЄС цілком можливий.
Крім Польщі, аналогічні обмеження досі діють у Словаччині та Угорщині. У Брюсселі наполягають: країни-члени не мають повноважень ухвалювати такі рішення в односторонньому порядку.
Обмеження запровадили ще чотири роки тому — після того, як відкриття європейського ринку для дешевшої української продукції вдарило по доходах місцевих фермерів. Наразі Єврокомісія утримується від санкцій і веде перемовини з усіма трьома країнами, сподіваючись переконати їх відмовитися від одностороннього ембарго.
Захист інтересів фермерів мала б забезпечити торговельна угода з Україною, укладена минулого року та передбачає квоти на імпорт окремих агрокультур. Проте польський уряд наполягає: ситуація 2022–2023 років довела, що передбачені угодою запобіжні механізми недостатньо надійні, тож ембарго варто зберегти.
Гренландія та Іран визначать, скільки військ США залишиться в Європі
Майбутнє американської військової присутності на європейському континенті пов’язане з двома темами — Гренландією та Іраном. Про це заявив президент Дональд Трамп після повернення із саміту НАТО в Туреччині, розраховуючи на підтримку європейських союзників по Альянсу.
Трампа цікавить угода щодо статусу данської автономної території: острів має стратегічну цінність для американських безпекових інтересів. Що стосується Ірану — американський лідер визнав, що розчарований відсутністю достатньої підтримки з боку партнерів по НАТО під час недавнього конфлікту, хоча зазначив, що зараз союзники демонструють готовність допомагати, зокрема з розмінуванням Ормузької протоки.
Змінилася риторика Трампа і щодо Іспанії: попри попередні погрози розірвати торговельні зв’язки, тепер він похвалив Мадрид за щедрість. Загалом, за словами президента США, туреччький саміт НАТО продемонстрував єдність Альянсу та відповідав американським інтересам.
CBA вилучає документи у варшавській Південній лікарні
Співробітники Центрального антикорупційного бюро (CBA) провели виїмку документації в Південній лікарні Варшави, а також в офісі мерії столиці та в районній адміністрації Варшава-Урсус. Матеріали вилучили за дорученням окружної прокуратури.
Речник координатора спецслужб Яцек Добжиньський повідомив, що наразі деталі слідства розкривати зарано. Відомо, що розслідування стосується можливих корупційних схем, порушень під час відбору пацієнтів, а також фактів неповаги до тіл померлих у прозектурі закладу.
Скандал, пов’язаний із завищеними виплатами лікарю Давіду Кацпшику, змусив Міністерство охорони здоров’я анонсувати реформу оплати праці медичного персоналу — з граничною ставкою 240 злотих брутто за годину.
Європарламент відкриває шлях до сканування приватних повідомлень
Європейський парламент підтримав законопроєкт, який дозволить технологічним компаніям сканувати листування користувачів у месенджерах для виявлення матеріалів, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми. Документ передадуть на розгляд країнам-членам ЄС, у яких буде кілька місяців на внесення поправок.
Ідеться про те, що приватне спілкування в соцмережах та месенджерах теоретично зможуть перевіряти протягом найближчих років. Думки розділилися: прихильники наголошують на потребі захисту дітей, противники — попереджають про ризики зловживань і надмірного стеження.
Окрему дискусію викликала поправка про виключення сервісів із наскрізним шифруванням — таких як Signal та WhatsApp — з переліку тих, кого зобов’язуватимуть до сканування.
Італія очолює бунт проти “зеленого” курсу нового бюджету ЄС
Група країн на чолі з Італією вимагає пом’якшити кліматичні вимоги в новому бюджетному періоді Євросоюзу. Йдеться про використання приблизно 2 трильйонів євро: держави хочуть виключити пункти, що прив’язують видатки до дотримання екологічних норм.
На думку частини урядів, такі обмеження позбавлять окремі галузі економіки фінансування й ускладнять конкуренцію з компаніями Китаю та США. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні наголошує: Європа не повинна власноруч гальмувати розвиток свого промислового сектору.
Єврокомісія вже частково врахувала вимоги — зокрема щодо оборонних видатків та інших пріоритетних напрямів, — проте Рим це не задовольняє. Натомість країни півночі Європи виступають проти будь-якого послаблення кліматичних заходів.
Ебола поширюється рекордними темпами: понад 600 жертв
Африканські центри контролю та профілактики захворювань попереджають про наймасштабніший спалах вірусу Ебола за всю історію спостережень. Хвороба вже забрала понад 600 життів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише за останні три доби померло ще 100 людей. У Демократичній Республіці Конго зафіксовано 1759 випадків зараження за смертності на рівні 34%. В Уганді підтверджено ще 20 випадків.
Фахівці називають це найшвидшим поширенням вірусу у світовій практиці. Причиною спалаху став новий штам — Ebola Bundibugio. Ефективної вакцини чи препарату для лікування досі не розроблено, хоча клінічні випробування вже тривають. Влада Кіншаси намагається наростити кількість лікарняних ліжок із 700 до 1000, щодня проводячи близько 2000 тестів.
Volkswagen готує рекордні скорочення персоналу
Німецький автоконцерн Volkswagen планує наймасштабніші звільнення в історії світового автопрому, що може спричинити серйозний конфлікт із трудовим колективом. Голова правління компанії Олівер Блуме готується скоротити персонал на заводах по всьому світу.
Роботу можуть втратити до 16 тисяч працівників — це 16% від загального штату компанії, що налічує 630 тисяч осіб. Також планується закриття трьох заводів Volkswagen та одного заводу марки Audi. Профспілки вже готують акції протесту, вимагаючи іншого підходу до реструктуризації.
Розглядаються кілька сценаріїв розвитку подій: закриття одразу чотирьох заводів, глибша реорганізація корпоративної структури або перенесення виробництва, орієнтованого на китайський ринок, на німецькі потужності. Також обговорюється можливість залучення потужностей концерну до випуску військової техніки в межах модернізації Бундесверу.
Джерело: Kanał Otwarty