Виступ президента США Дональда Трампа на Генеральній асамблеї ООН, його заяви щодо війни Росії проти України та конфлікту з Іраном, затримання в Польщі 17-річного підозрюваного у підготовці теракту, позиція Чехії щодо зобов’язань НАТО, зниження кредитного рейтингу Польщі агентством Moody’s, суперечка в ЄС навколо санкцій проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, а також ситуація в Ормузькій протоці та посилення захисту енергетичної інфраструктури Литви.
Дональд Трамп заявив в ООН про намір швидко завершити війни
Президент США Дональд Трамп 22 вересня виступив під час загальних дебатів 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
У промові, яка тривала близько 37 хвилин, американський президент говорив про зовнішню політику своєї адміністрації та необхідність жорсткого реагування на держави, які Вашингтон вважає загрозою.
Трамп заявив, що Сполучені Штати прагнуть якнайшвидшого завершення війни в Україні та досягнення домовленостей з Іраном. Щодо війни Росії проти України президент США сказав, що обидві сторони нібито втомилися від конфлікту та що домовленості можуть бути досягнуті швидше, ніж очікується.
Щодо Ірану Трамп також заявив про бажання швидкого досягнення миру, хоча конкретних параметрів потенційної домовленості не представив. Водночас у своїй промові він жорстко критикував Іран і попереджав про можливість подальших дій США.
Окремо Трамп говорив про штучний інтелект, виступаючи проти надмірного регулювання цієї технології та наголошуючи на прагненні США зберегти провідні позиції у сфері ШІ.
Президент США також критикував Міжнародний кримінальний суд та окремі аспекти роботи міжнародних організацій, а також говорив про подальший тиск на Кубу та боротьбу з наркокартелями.
Польщу на Генеральній асамблеї ООН представляють президент Кароль Навроцький та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Після виступу Трампа Навроцький зазначив, що війна в Україні займала у промові американського президента відносно небагато місця, але наголосив, що підтримку США не варто оцінювати лише за кількістю слів, присвячених Україні.
Сікорський своєю чергою звернув увагу на заяву Трампа щодо можливого запровадження санкцій проти держав, які купують російські нафту та газ.
У Польщі затримали 17-річного підозрюваного у підготовці теракту
Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) затримало 17-річного Павела Г. С. із Семяновіце-Шльонських, якого підозрюють, зокрема, у підготовці терористичного нападу.
За даними слідства, потенційними цілями могли бути школа та мечеть. Підлітка взяли під тимчасовий арешт на три місяці.
Прокуратура висунула йому три обвинувачення. Найсерйозніше стосується підготовки терористичного акту, який міг призвести до загибелі великої кількості людей.
Слідчі стверджують, що підозрюваний планував придбати зброю та військове спорядження, а також збирав інформацію про діяльність терористичних організацій.
Під час обшуку в його помешканні було виявлено зброю, вибухові матеріали, а також предмети та матеріали з нацистською символікою.
За версією слідства, підліток був активним у групах Telegram і Discord, пов’язаних із неонацистським та екстремістським середовищем.
Справа є частиною ширшого розслідування щодо радикалізації молоді в інтернеті. Польські спецслужби також перевіряють, чи могли за радикалізацією затриманих стояти інші особи, які виконували роль натхненників або організаторів.
Чехія підтвердила готовність виконувати зобов’язання НАТО
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що його країна виконуватиме зобов’язання за статтею 5 Північноатлантичного договору, якщо Польща або інша держава-член НАТО зазнає нападу.
Чеський прем’єр таким чином відреагував на дискусію щодо можливої участі країн Альянсу в разі нападу на одну з держав-членів.
Бабіш водночас зазначив, що наразі не має інформації про безпосередню загрозу ракетного чи дронового удару по Чехії. Польща, за його словами, перебуває в іншій ситуації через безпосередню близькість до війни Росії проти України.
Президент Чехії Петр Павел, який у минулому очолював Військовий комітет НАТО, також заявив, що наразі не бачить безпосереднього ризику російського військового нападу на державу Альянсу. Водночас він звернув увагу на можливість посилення гібридних дій.
Чехія паралельно посилює власну протиповітряну оборону. Країна отримала чотири батареї ізраїльського комплексу SPYDER, а Бабіш назвав розвиток систем протиповітряної оборони одним із пріоритетів уряду.
Moody’s знизило кредитний рейтинг Польщі
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s знизило довгостроковий кредитний рейтинг Польщі з A2 до A3. Це перше зниження польського рейтингу Moody’s з 2002 року. Водночас прогноз рейтингу було змінено з негативного на стабільний.
Moody’s пояснило рішення погіршенням стану державних фінансів Польщі.
За прогнозом агентства, дефіцит сектору державного управління може залишатися на рівні близько 7% ВВП у 2026 та 2027 роках.
Державний борг, за оцінкою Moody’s, може зрости з 59,7% ВВП у 2025 році до 68,9% ВВП у 2027 році.
Колишня віцепрем’єр-міністр Ядвіга Емілевич назвала зниження рейтингу «жовтим світлом» для польської економіки та говорила про можливість «жорсткої посадки».
Міністерство фінансів Польщі водночас звернуло увагу на те, що прогноз рейтингу змінився з негативного на стабільний.
Міністр фінансів Анджей Доманьський заявив, що польська економіка продовжує швидко розвиватися, а після рішення Moody’s рейтинг Польщі наблизився до оцінок, які країні присвоюють Fitch та S&P.
ЄС продовжує дискусію щодо санкцій проти Усманова та Фрідмана
У Європейському Союзі триває дискусія щодо санкцій проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.
Обох внесли до санкційних списків після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обмеження передбачають, зокрема, замороження активів та заборону на в’їзд до ЄС.
Початково країни ЄС погодили компромісний варіант, за яким Усманова та Фрідмана могли виключити із санкційного списку, одночасно продовживши обмеження щодо майже 3000 інших російських фізичних та юридичних осіб на триваліший термін.
Однак ситуація змінилася в процесі остаточного погодження. Станом на 23 вересня повідомляється, що ЄС таки продовжив санкції щодо інших осіб, одночасно виключивши Усманова та Фрідмана зі списку. Це рішення спричинило політичну реакцію в окремих країнах Європи.
Обидва бізнесмени раніше оскаржували санкції в судовому порядку.
Іран заявляє про можливість відкриття Ормузької протоки
Іран сигналізував про готовність відкрити Ормузьку протоку протягом семи днів, якщо Сполучені Штати послаблять військовий тиск і припинять блокаду іранських портів. Про це Reuters повідомив високопоставлений представник іранської влади.
Іранська делегація, яка перебуває в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, за повідомленнями має повноваження вести дипломатичні переговори зі США.
Сигнали про можливе зниження напруженості одразу вплинули на нафтовий ринок. 22 вересня ціна нафти Brent опустилася нижче 100 доларів за барель, хоча наступного дня ринок знову демонстрував значні коливання.
Через Ормузьку протоку до загострення ситуації проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу.
Водночас судноплавство через стратегічний маршрут залишається різко скороченим, а ситуація — нестабільною.
Додатковим фактором для світового нафтового ринку стало відновлення роботи саудівського нафтопроводу East-West, який дозволяє транспортувати частину нафти до порту Янбу на Червоному морі в обхід Ормузької протоки.
Литва посилює захист енергетичної інфраструктури біля кордону з Росією
Литва планує побудувати посилено захищену електричну підстанцію Гіре неподалік Калінінградської області Росії.
Об’єкт має бути захищений від можливих атак безпілотників із вибуховими пристроями, диверсій та інших спроб пошкодження критичної інфраструктури.
Серед запланованих заходів безпеки — посилені огорожі, підземні датчики та бетонні захисні конструкції для найважливішого обладнання.
Підстанція Гіре має стати важливим елементом енергетичного проєкту Harmony Link між Литвою та Польщею. Саме через цей об’єкт нове з’єднання планують інтегрувати до литовської електромережі.
Litgrid розраховує завершити проєкт Harmony Link до кінця 2030 року.
Посилення захисту пов’язане зі зростанням уваги до безпеки критичної енергетичної інфраструктури в Балтійському регіоні. Додаткові заходи можуть збільшити вартість проєкту щонайменше на 48 мільйонів євро.
Литва та Польща прагнуть отримати більше фінансування від Європейського Союзу, аргументуючи це тим, що держави східного флангу не повинні самостійно нести витрати на захист інфраструктури, важливої для безпеки всієї Європи.
Джерело: Kanał Otwarty