Перша за багато років зустріч глав дипломатії Польщі та Білорусі, переговори про постійну присутність американських військових у Польщі, запрошення Володимира Путіна на саміт G20 у США, заяви президента Ірану щодо війни зі Сполученими Штатами, звільнення громадянина Франції в Азербайджані після скасування санкцій проти Алішера Усманова, критика ООН з боку президента Аргентини та плани відновлення Сектора Гази.
Польща та Білорусь намагаються стабілізувати відносини
Польща зробила крок до відновлення контактів із сусідньою Білоруссю. Однією з тем переговорів міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського з білоруським колегою Максимом Риженковим стали перспективи взаємних відносин.
Глави дипломатичних відомств зустрілися у США під час чергової сесії Генеральної Асамблеї ООН. За матеріалом, це була перша розмова представників такого високого рівня між двома державами за багато років.
Головними темами стали регіональна безпека та ситуація на польсько-білоруському кордоні. За словами Сікорського, ситуація на кордоні значною мірою стабілізувалася завдяки будівництву прикордонних загороджень державами, які межують із Білоруссю.
Польський міністр також пов’язав можливість поступового відновлення контактів зі звільненням білоруською владою частини політичних ув’язнених. Саму зустріч він назвав ознайомчою.
Окремо Сікорський повідомив про плани відкрити нову будівлю польського посольства в Мінську. За його словами, це може стати одним з елементів поступового розморожування польсько-білоруських відносин.
Водночас польський міністр не дав однозначної відповіді щодо визнання польською владою уряду президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він зазначив, що Польща насамперед визнає держави.
Польща та США обговорили постійну присутність американських військових
Президент Польщі Кароль Навроцький і президент США Дональд Трамп, за інформацією джерела, обговорили питання постійної присутності американських військовослужбовців на польській території.
Керівник Бюро міжнародної політики Канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач заявив, що подальша робота над цим питанням має відбуватися за участю польського уряду.
Можливість створення постійної американської військової бази в Польщі обговорювалася під час зустрічі двох президентів у США. За словами Пшидача, Трамп є першим американським президентом, який відкрито підтримує таке рішення.
Тепер, за його оцінкою, значна частина роботи має перейти до Міністерства національної оборони та Війська Польського.
Раніше американські представники вже відвідували можливі місця розташування майбутньої військової інфраструктури. Кароль Навроцький також повідомляв, що американська сторона наразі обирає майбутнє місце для своїх об’єктів.
Під час зустрічі президенти обговорили також спільні інвестиційні проєкти. Польський президент звертався до Дональда Трампа по підтримку американських компаній, зацікавлених у розміщенні своїх інвестицій у Польщі.
Володимир Путін отримав запрошення на саміт G20 у США
Президент Росії Володимир Путін отримав запрошення відвідати Сполучені Штати та взяти участь у саміті країн G20.
Запрошення російському лідеру передав державний секретар США Марко Рубіо під час зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Нью-Йорку.
Йдеться про можливий візит Путіна до США в середині грудня. За словами Рубіо, саміт міг би стати можливістю для російського президента провести переговори з іншими світовими лідерами.
Під час зустрічі американського та російського дипломатів також обговорювалися двосторонні відносини та війна в Україні.
За матеріалом, Росія та Україна висловлювали зацікавленість в обмеженому припиненні вогню. Воно могло б передбачати припинення взаємних атак на енергетичну інфраструктуру та забезпечення можливості транспортування зерна з українських портів Чорного моря.
Сергій Лавров водночас заявив, що Росія не має наміру припиняти бойові дії на період можливих мирних переговорів. Він висловив побоювання, що західні держави могли б використати таку паузу для нових поставок військового обладнання Україні.
Марко Рубіо, своєю чергою, висловив занепокоєння можливим поширенням війни та втратою контролю над її наслідками. За його словами, в інших країнах можуть виникати гібридні атаки, диверсії або небезпечні непорозуміння.
Президент Ірану звинуватив США в тероризмі
Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що його країна стала жертвою тероризму з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що Іран не має наміру підкорятися американському тиску.
Заява прозвучала під час засідання Генеральної Асамблеї ООН. Іранський президент заявив, що його країна зазнала нападів з боку держав, які водночас звинувачують Тегеран у терористичній діяльності.
Пезешкіан також згадав про цивільні жертви американсько-ізраїльських ударів по школі для дівчат у місті Мінаб.
Говорячи про погрози Дональда Трампа, президент Ірану заявив, що міжнародні санкції не змусить його країну відмовитися від своєї позиції. За його словами, тиск лише посилюватиме опір іранського суспільства.
Майбутня мирна угода, на думку Пезешкіана, повинна передбачати припинення блокади Ормузької протоки американськими військовими. Він наголосив на значенні цього транспортного маршруту для міжнародної торгівлі.
Іранський президент також заявив, що його країна не відмовиться від цивільної ядерної програми та не прагне створення ядерної зброї.
Пезешкіан звинуватив критиків Ірану у застосуванні подвійних стандартів, наголошуючи на твердженнях про наявність ядерного арсеналу в Ізраїлю та відсутність міжнародних інспекцій його ядерних об’єктів.
Азербайджан звільнив громадянина Франції після скасування санкцій проти Усманова
Азербайджан звільнив із в’язниці громадянина Франції Мартіна Раяна. За матеріалом, рішення стало можливим у рамках домовленостей, пов’язаних зі скасуванням Європейським Союзом санкцій проти російського бізнесмена Алішера Усманова.
Раян був затриманий у грудні 2023 року за звинуваченням у шпигунській діяльності, а згодом засуджений до десяти років позбавлення волі.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав рішення про його помилування та звільнення.
За наведеними у матеріалі даними, Баку пов’язував звільнення французького громадянина з діями Парижа щодо санкцій проти Усманова.
Франція, як зазначено у джерелі, протягом тижня блокувала окремі обмежувальні рішення, домагаючись виключення Усманова зі санкційного списку ЄС.
Зрештою Усманов не увійшов до переліку приблизно 2600 фізичних осіб, які залишилися під європейськими санкціями.
Статки російського бізнесмена оцінюються приблизно у 15 мільярдів євро. Народжений в Узбекистані Усманов має значні бізнесові зв’язки у Центральній Азії та на Кавказі.
Президент Аргентини назвав ООН «непотрібною» організацією
Президент Аргентини Хав’єр Мілей під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН різко розкритикував діяльність Організації Об’єднаних Націй.
За його словами, ООН нині є непотрібною організацією, яка не виконує належним чином своїх завдань у сфері глобальної безпеки та захисту прав людини.
Мілей заявив, що держави-члени регулярно ухвалюють резолюції, спрямовані проти Ізраїлю, водночас, на його думку, недостатньо реагуючи на ісламський тероризм та переслідування християн в Африці.
Окремо аргентинський президент закликав Велику Британію відновити переговори щодо статусу Фолклендських островів.
Він заявив, що питання Фолклендів може стати випробуванням для ООН, оскільки, на його думку, існує розрив між деклараціями організації та практичними діями.
Аргентина також звинувачує Велику Британію у порушенні резолюцій ООН, зокрема у зв’язку з проведенням розвідувальних робіт із пошуку нафти у спірних водах.
Рада миру пропонує майже 2,5 мільярда доларів на відновлення Сектора Гази
Створена президентом США Дональдом Трампом Рада миру представила плани відновлення Сектора Гази.
На найближчі шість місяців пропонується виділити близько 2,45 мільярда доларів. Загальна потреба палестинської території у фінансуванні відновлення, за наведеними в матеріалі оцінками, є значно більшою.
Перші етапи відбудови можуть включати створення тимчасової інфраструктури, розчищення завалів та відновлення лікарень.
Крім того, інституція, створена президентом США, планує розміщення в Секторі Гази міжнародних сил безпеки.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер заявив, що палестинській території потрібні не політичні гасла, а практичні рішення для подолання проблем.
Для повної відбудови Сектора Гази, згідно з наведеними в джерелі оцінками, у короткостроковій перспективі необхідно близько 35,2 мільярда доларів, а протягом наступних десяти років — ще майже 71,5 мільярда доларів.
У матеріалі також зазначається, що значна частина положень мирної домовленості між Ізраїлем та палестинським ХАМАСом протягом останнього року не була реалізована.
За наведеними даними, Ізраїль продовжує контролювати близько 60% території Сектора Гази, тоді як більшість палестинців і далі живе у тимчасових таборах або серед руїн своїх будинків.
Джерело: Kanał Otwarty