📜 Ця адреса повторювалася в наступних листах, які надходили з Європи:
пані Саломеї Бєку, Кременець на Волині.
✍️ Юліуш Словацький писав матері з Дрездена, Лондона, Парижа, Женеви, Італії та Близького Сходу. 🌍
Після 1830 року він уже ніколи не побачив свого рідного міста. Проте Кременець постійно повертався в його листуванні та літературі, ніби поет носив із собою його план. 🏙️📖
🏛️ Сьогодні у відреставрованому родинному маєтку Словацьких працює музей Юліуша Словацького. Його біографію можна розпочати з кінця: польський романтик повертається до українського міста у вигляді експозиції, створеної спільними зусиллями установ двох країн. 🇺🇦🤝🇵🇱
📚 Ця історія не потребує банальної формули, що поет був «мостом між народами».
Словацький писав польською мовою і належить до канону польської літератури. 🇵🇱
Кременець його дитинства знаходився в Російській імперії, зберігав традиції колишньої Речі Посполитої та був населеним людьми різних мов і віросповідань.
🌾 У його творах Україна постає і як краєвид пам’яті, і як простір гострого конфлікту.
Замість того щоб згладжувати ці суперечності, варто побачити, як місце впливає на письменника, який більшу частину життя провів далеко від нього.
🎙️ Запрошуємо до нового випуску програми «Слухай, тут Польща» 🇵🇱🇺🇦
