Російський удар по західній Україні спричинив евакуацію прикордонної інфраструктури в Дорогуську, а польська влада готує зміни до правил застосування авіації проти ракет і безпілотників. У Варшаві не відбудеться референдум щодо відкликання президента міста Рафала Тшасковського. У Кракові визначилися два кандидати другого туру дострокових виборів мера. Південна Корея вимагає від України пояснень і вибачень через публічне оголошення про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Українські громадські організації критикують рішення ЄС щодо виділення майже 3 млрд євро, пов’язуючи частину фінансування зі змінами у судовій системі. У США штат Флорида звернувся до суду з вимогою тимчасово обмежити подальшу розробку моделей OpenAI.
Російський безпілотник упав біля польсько-українського кордону
У районі прикордонного переходу Дорогуськ–Ягодин було евакуйовано частину об’єктів після російської атаки по західних регіонах України. Російський безпілотник із реактивним двигуном упав на українській території приблизно за 2 км від польського пункту пропуску. Польська влада повідомила, що безпілотник не порушував повітряного простору Польщі, однак польські системи протиповітряної оборони та військова авіація були приведені в готовність.
Через загрозу були евакуйовані об’єкти в Дорогуську та Зосині. У Люблінському воєводстві також пролунали сирени, а мешканці отримали попередження від Урядового центру безпеки.
Представники польського оперативного командування пояснили, що російські війська знову використали безпілотники з реактивними двигунами. Через високу швидкість таких апаратів польські сили ППО та авіація були переведені у стан підвищеної готовності. Польські військові наголосили, що їхні дії мали превентивний характер, а ситуація поблизу кордону залишається під постійним спостереженням.
Польща хоче змінити правила знищення російських ракет і дронів
Міністерство національної оборони Польщі планує змінити правила застосування винищувачів і вертольотів проти повітряних цілей, що наближаються з боку Росії.
Заступник міністра оборони Цезарій Томчик заявив, що після зміни правил пілотам не обов’язково буде встановлювати безпосередній візуальний контакт із ціллю. Рішення про відкриття вогню можна буде приймати, спираючись на дані радарів.
Раніше можливість діяти без візуальної ідентифікації була передбачена лише в умовах війни або запровадження воєнного стану. Польська влада аргументує необхідність змін зростанням кількості атак Росії по об’єктах поблизу польсько-українського кордону.
У Варшаві не буде референдуму щодо Рафала Тшасковського
У столиці Польщі не проводитимуть референдум щодо відкликання президента Варшави Рафала Тшасковського та Столичної ради.
Ініціаторам кампанії вдалося зібрати близько 111 тисяч підписів. Для проведення референдуму було потрібно приблизно 132 тисячі. Таким чином, не вистачило понад 20 тисяч підписів.
Лідер ініціативи Мацієй Вільк заявив, що збір підписів тривав близько двох місяців, а активісти витратили на організацію кампанії близько 15 тисяч людино-годин.
Після завершення кампанії ініціатори планують перетворити референдумний рух на організацію, яка стежитиме за рішеннями влади Варшави.
Тшасковський, зі свого боку, заявив про намір продовжувати працювати над створенням Варшави для всіх мешканців столиці.
У Кракові — другий тур дострокових виборів мера
У Кракові визначилися два кандидати, які вийшли до другого туру дострокових виборів президента міста — Łукаш Гібаła та Моніка Пйонтковська.
За офіційними результатами першого туру, оприлюдненими після підрахунку голосів у всіх виборчих комісіях, Łукаш Гібаła отримав 36,38% голосів, а Моніка Пйонтковська — 29,91%. Явка становила 43,50%.
Третє місце посів кандидат «Права і справедливості» та міський радник Міхал Древницький — 17,50%. Александра Овца від «Разом» отримала 6,91%, Дарія Госек-Попьолек — 4,81%, Міхал Клімек — 4,11%, а Славомір Пєтшик — 0,37%.
Другий тур відбудеться 11 жовтня. Гібаła заявив, що хоче продовжувати боротьбу за Краків, орієнтований на потреби його мешканців. Пйонтковська, своєю чергою, пообіцяла представити конкретні рішення міських проблем.
Південна Корея вимагає пояснень від України через передачу військовополонених
Південна Корея вимагає від України офіційних пояснень і вибачень після того, як президент Володимир Зеленський публічно повідомив про передачу Сеулу двох військовополонених із Північної Кореї.
Українські військові захопили двох північнокорейських солдатів, які воювали на боці Росії. Пізніше їх передали Південній Кореї після консультацій між Києвом і Сеулом.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, а також його адміністрація заявили, що передача була предметом домовленостей про конфіденційність. Південнокорейська сторона вважає, що Україна публічно розкрила інформацію без попереднього погодження із Сеулом, і вимагає пояснення та вибачень.
Українська сторона заперечує, що саме факт передачі військовополонених був предметом окремої угоди про нерозголошення. Таким чином, між Києвом і Сеулом виникла суперечка щодо змісту попередніх домовленостей.
ЄС виділив Україні майже 3 млрд євро, але рішення критикують українські громадські організації
24 вересня Рада Європейського Союзу схвалила черговий платіж Україні в межах Ukraine Facility — майже 3 млрд євро. Європейська сторона повідомила, що Україна виконала десять необхідних кроків і наразі реалізувала 84 із 95 визначених цілей.
Серед умов, виконання яких враховувалося під час оцінювання, були зміни у сфері перевірки декларацій доброчесності суддів.
За даними The Kyiv Independent, частина українських експертів та громадських організацій, зокрема De Jure та Автомайдан, критикує нову редакцію правил. Вони називають зміни «анти реформою» та вважають, що новий формат декларацій може ускладнити притягнення суддів до відповідальності за неправдиві відомості.
Водночас офіційні документи ЄС описують виплату як результат виконання Україною узгоджених реформ та інвестиційних цілей у межах Ukraine Plan. Загальний затверджений платіж становить майже 3 млрд євро.
Флорида просить суд обмежити розробку нових моделей OpenAI
Генеральний прокурор Флориди Джеймс Утмайєр звернувся до суду з проханням тимчасово заборонити OpenAI продовжувати розробку нових моделей штучного інтелекту без незалежних механізмів контролю безпеки.
Звернення є частиною позову, поданого штатом у червні. Флорида стверджує, що робота ChatGPT може створювати ризики для дітей та інших користувачів. У новому клопотанні штат просить суд запровадити тимчасові обмеження до моменту впровадження додаткових гарантій безпеки.
OpenAI заявила, що вже призупинила навчання найбільш передових моделей до впровадження додаткових заходів безпеки та готова співпрацювати з урядами над загальними правилами безпечного розвитку штучного інтелекту.
Отже, судовий спір у Флориді є частиною ширшої дискусії у США щодо відповідальності технологічних компаній, захисту дітей та меж державного регулювання розвитку систем штучного інтелекту.
Джерело: Kanał Otwarty