Шість країн Європейського Союзу закликають скоротити новий багаторічний бюджет ЄС на сотні мільярдів євро, польський уряд планує змінити ставки PIT, а Суд ЄС відхилив польське клопотання про тимчасове призупинення виконання угоди з Меркосур. Тим часом польська компанія Fakturownia повідомила про хакерську атаку, а з систем Міністерства оборони США могли бути викрадені дані майже 3 мільйонів людей. У Великій Британії тисячі ув’язнених, серед яких значну групу становлять поляки, мають достроково вийти на волю. Європейська народна партія також виступила за можливість призупинення права на надання притулку у випадку гібридних атак.
Шість країн ЄС вимагають скорочення нового бюджету Євросоюзу
Австрія, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Німеччина та Швеція виступили за масштабне скорочення видатків у новій фінансовій перспективі Європейського Союзу.
У спільному листі до Ірландії, яка головує в Раді ЄС, уряди шести держав наголосили на необхідності змінити структуру європейських витрат. На їхню думку, більше коштів необхідно спрямовувати на безпеку, оборону, підвищення конкурентоспроможності економіки ЄС та боротьбу з нелегальною імміграцією.
Передусім країни так званої «ощадливої шістки» виступають за зменшення фінансування Спільної сільськогосподарської політики та підтримки найбідніших регіонів ЄС.
Нідерландський суспільний мовник NOS нагадує, що зазвичай на ці два напрями припадає близько двох третин семирічного бюджету Євросоюзу.
Окрему критику шести держав викликає пропозиція збільшити загальний обсяг бюджету ЄС приблизно до 2 трильйонів євро. Уряди Австрії, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Німеччини та Швеції вважають такий план економічно й політично нереалістичним.
На їхню думку, у багатьох країнах Європи необхідно скоротити надмірні видатки, а тому загальний бюджет ЄС може потребувати зменшення на сотні мільярдів євро.
Позицію «ощадливої шістки» відкрито не підтримують 17 країн-членів Євросоюзу, серед яких Польща. За інформацією Financial Times, автори листа можуть скористатися правом вето щодо фінансової перспективи на 2028–2034 роки, якщо їхні вимоги не будуть враховані.
Згідно з планом, нова фінансова перспектива ЄС має бути затверджена до кінця 2026 року.
Польський уряд планує змінити ставки PIT
Уряд Дональда Туска представив план змін у системі оподаткування доходів фізичних осіб. Серед основних пропозицій — підвищення першого податкового порогу до 130 тисяч злотих та запровадження нової ставки PIT у розмірі 24%.
За планом уряду, доходи до 30 тисяч злотих не оподатковуватимуться. Для доходів до 130 тисяч злотих передбачена ставка 12%.
Нова ставка 24% застосовуватиметься до доходів від 130 до 150 тисяч злотих. Особи, чиї доходи перевищують 150 тисяч злотих, надалі сплачуватимуть 32% податку.
Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив перед засіданням уряду, що запропоновані зміни мають бути включені до наступного бюджету та стосуватимуться кількох мільйонів поляків. Найбільші зміни, за словами глави уряду, можуть охопити приблизно 3,5 мільйона людей.
Уряд також очікує від президента Кароля Навроцького підписання законодавчих змін щодо податку на доходи фізичних осіб, податку на доходи юридичних осіб та фіксованого податку з окремих доходів фізичних осіб.
Як повідомляє Money.pl, Дональд Туск наголосив, що рішення президента мають передусім служити інтересам громадян. Водночас оточення президента, за інформацією видання, скептично ставиться до запропонованих урядом змін.
Суд ЄС відхилив польське клопотання щодо угоди з Меркосур
Суд Європейського Союзу відмовив Польщі у проханні тимчасово призупинити виконання угоди між ЄС та торговельним блоком Меркосур.
Як повідомляє RMF FM, європейська судова інституція критично оцінила форму, у якій польська влада подала свій запит.
Суд у Люксембурзі дійшов висновку, що Польща не змогла переконливо обґрунтувати твердження про те, що реалізація домовленостей із країнами Південної Америки може спричинити серйозну та невідворотну шкоду.
Одним із головних аргументів польської сторони були можливі ризики для європейського аграрного ринку. Водночас Суд ЄС зазначив, що сама потенційна невідповідність угоди з Меркосур нормам законодавства Євросоюзу не є достатньою підставою для її тимчасового призупинення.
Тепер європейський суд розглядатиме основну польську скаргу на угоду, укладену в січні цього року в Парагваї.
Відхилення прохання про тимчасове призупинення не означає, що Суд ЄС у подальшому обов’язково визнає угоду з Меркосур такою, що суперечить законодавству Євросоюзу.
Речник польського уряду Адам Шлапка звинуватив попередню владу в недостатньому захисті польських інтересів під час переговорів щодо угоди між Європейським Союзом та Меркосур. Водночас RMF FM звертає увагу, що сам Суд ЄС у своєму рішенні вказав на проблеми з формою поданого Польщею клопотання.
Кібератака на Fakturownia: які дані могли потрапити до хакерів
Польська компанія Fakturownia стала жертвою хакерської атаки. Наразі остаточний масштаб витоку інформації ще встановлюється.
Про інцидент повідомив віцепрем’єр-міністр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський. За його словами, інформацію про кібератаку передали до CERT Polska, який займається реагуванням на загрози кібербезпеці.
До розслідування також залучено Центральне бюро боротьби з кіберзлочинністю. Інформацію про інцидент отримав і голова Управління захисту персональних даних.
Bankier.pl, посилаючись на повідомлення компанії, зазначає, що зловмисники скористалися вразливістю в системі та отримали доступ до рахунків-фактур, виставлених до 2023 року.
Крім того, несанкціонований доступ міг охопити дані користувачів бухгалтерських систем та їхніх контрагентів, номери банківських рахунків компаній, інформацію про платежі та банківські реквізити.
Водночас, за інформацією компанії, хакерам не вдалося отримати доступ до даних, інтегрованих із Національною системою електронних рахунків, а також до даних платіжних карток. Також зловмисники не видалили дані, які зберігалися в системах Fakturownia.
Портал Zaufana Trzecia Strona повідомляв, що за атакою може стояти група хакерів, яка раніше здійснювала атаки на інші системи, зокрема компанію Myer та застосунок Medyk.
Кшиштоф Гавковський закликав приватні компанії приділяти більше уваги кібербезпеці та запропонував підприємствам підтримку держави у захисті їхніх інформаційних систем.
З серверів Пентагону могли витекти дані майже 3 мільйонів людей
Майже 3 мільйони записів, пов’язаних із персоналом Міністерства оборони США, могли бути викрадені внаслідок тривалої хакерської атаки.
Американський телеканал ABC News повідомив, що Пентагон протягом кількох місяців зазнавав несанкціонованого доступу до центру даних, пов’язаного з персоналом оборонного відомства.
За наявною інформацією, інциденти відбувалися з жовтня 2025 року до липня 2026 року.
Загалом витік міг стосуватися інформації приблизно про 2,76 мільйона живих людей та 294 тисячі померлих.
У викрадених файлах містилася, зокрема, інформація про роботу цивільного та військового персоналу Пентагону.
Центр даних персоналу оборонного відомства зберігає приблизно 60 мільйонів кадрових записів. Вони стосуються військовослужбовців, резервістів, цивільних працівників, підрядників, ветеранів, пенсіонерів та членів сімей американських військових.
ABC News звертає увагу на можливі наслідки інциденту для безпеки США. Водночас представники Міністерства оборони заявили, що наразі не мають доказів використання викраденої інформації не за призначенням.
Пентагон, за повідомленнями, запропонував постраждалим особам послуги із захисту особистих даних та моніторингу кредитної історії.
FBI попередило співробітників про злам порталу вакансій
У п’ятницю Федеральне бюро розслідувань США повідомило своїх працівників про злам порталу з пропозиціями роботи у правоохоронних структурах.
FBI закликало співробітників бути особливо уважними та не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки.
Поляки, які виходять із британських в’язниць, мають повернутися до Польщі
Поляки, які перебувають у британських в’язницях, можуть бути змушені повернутися до Польщі після дострокового звільнення.
Як повідомляє Rzeczpospolita, польська влада наразі не має повної інформації про масштаби амністії, оголошеної британським урядом.
Перші засуджені мають почати залишати британські в’язниці вже 1 жовтня. У межах першої хвилі звільнення на волю можуть вийти близько 700 осіб. Загалом до червня наступного року планується звільнення приблизно 6500 людей.
Три місяці тому у британських пенітенціарних установах перебувало близько 86 тисяч засуджених. За даними Rzeczpospolita, поляки становлять одну з найбільших груп іноземних ув’язнених у Великій Британії. В Англії та Уельсі громадяни Польщі становили близько 7% усіх осіб, які перебували в місцях позбавлення волі.
Іноземці, які не мають британського громадянства, після звільнення мають бути депортовані до країн походження.
За інформацією Rzeczpospolita, Варшава не отримала від Лондона точних даних про кількість поляків, яких планують звільнити, а також про характер злочинів, за які вони відбували покарання.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі заявляє, що прикордонна служба зможе вживати відповідних заходів щодо осіб, які потраплять до відповідних реєстрів.
Водночас у випадку поляків, звільнених у межах британської програми, автоматичних правових підстав для передачі їхніх даних поліції чи прокуратурі, за інформацією видання, немає.
Колишній підінспектор поліції доктор Ярослав Пшемечак в інтерв’ю газеті заявив, що Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції Польщі мали заздалегідь звернутися до британської сторони щодо списку громадян Польщі, які виходитимуть із в’язниць.
Європейська народна партія пропонує змінити правила надання притулку
Європейська народна партія (EPP) виступила за можливість призупинення права на надання притулку у випадку гібридних атак.
Як повідомляє Euronews, найбільша політична група в Європейському парламенті пов’язує свою пропозицію, зокрема, з масовим прибуттям мігрантів до іспанської Сеути.
У французькій Тулузі у вівторок завершилося дводенне політичне засідання європейських правоцентристських сил. Питання обмеження нелегальної міграції були включені до резолюції, ухваленої партіями, що входять до Європейської народної партії.
EPP пропонує передбачити можливість призупинення права на притулок у разі гібридних атак. Представники європейських християнських демократів побоюються, що чинні правила можуть використовуватися для дестабілізації зовнішніх кордонів ЄС.
Запропоновані зміни передбачали б можливість повертати іноземців без індивідуальної оцінки їхньої ситуації. Euronews зазначає, що нинішнє законодавство ЄС не дозволяє застосовувати таку практику.
Ініціатива може стати частиною нової європейської системи реагування на кризові ситуації, про яку говорила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час нещодавнього виступу про стан Європейського Союзу.
За інформацією, наведеною у вихідному матеріалі, наприкінці липня до Сеути з території Марокко прибуло близько 80 тисяч нелегальних мігрантів. Європейський парламент у своїй резолюції охарактеризував ці події як гібридну атаку.
Європейська народна партія заявляє, що подібні ситуації потребують реагування, яке виходило б за межі чинних механізмів, створених для регулювання міграційних потоків.
Джерело: Kanał Otwarty