Варшавський окружний суд видав колишньому заступнику міністра юстиції Польщі Марціну Романовському «лист залізний» та скасував його тимчасовий арешт. Росія заявила, що підприємства, які виробляють зброю для України, можуть стати військовими цілями. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте водночас заявив про відсутність безпосередньої загрози території країн Альянсу. В Ізраїлі розслідують інцидент на борту літака, під час якого один із пілотів поранив ножем другого. Велика Британія вивчає можливу причетність Ірану до спроби атаки на авіабазу RAF. ЄС і Канада готують нову угоду про партнерство, а в Польщі створюють Центр боротьби з дезінформацією.
Марцін Романовський отримав «лист залізний» від суду
Окружний суд у Варшаві ухвалив рішення видати колишньому заступнику міністра юстиції та депутату Марціну Романовському «лист залізний». Суд також скасував застосування до нього тимчасового арешту.
Рішення суду наразі не є остаточним. Прокурор Пйотр Возняк, який відповідає за розслідування можливих порушень під час використання коштів Фонду справедливості, уже заявив про намір оскаржити постанову.
Адвокат Марціна Романовського Бартош Левандовський повідомив, що суд погодився видати його клієнту «лист залізний», який створює правові умови для його повернення до Польщі та участі в кримінальному провадженні без застосування тимчасового арешту.
Суд дійшов висновку, що видача «листа залізного» є способом, який дозволяє продовжити процесуальні дії щодо колишнього заступника міністра юстиції.
Міністр юстиції Польщі критикує рішення суду
Нинішній міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек також виступив із критикою рішення.
За його словами, постанову ухвалив суддя, призначений у 2021 році, якого він називає «неосуддею». Міністр вважає, що прокуратура повинна оскаржити рішення.
Вальдемар Журек заявив, що суд застосував незвичну процесуальну конструкцію та не врахував положення Кримінального процесуального кодексу.
Як повідомляє Interia.pl, йдеться про статтю 281, відповідно до якої «лист залізний» може бути виданий за клопотанням прокурора або за умови, що прокурор не заперечує проти такого рішення.
Захисник Марціна Романовського повідомив, що його клієнт повернеться до Польщі після набуття рішенням суду законної сили.
Романовський перебуває за межами Польщі з грудня 2024 року. Спочатку він отримав притулок в Угорщині, а в травні 2026 року, за інформацією, наведеною у матеріалі, виїхав звідти до Сполучених Штатів.
Росія погрожує підприємствам, які виробляють зброю для України
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що підприємства, які виробляють зброю для України, можуть стати цілями російських військових.
Її заява пролунала на тлі планів Польщі створити на своїй території сервісний центр для ракет до американських систем Patriot.
Під час пресконференції Захарова заявила, що потенційними військовими цілями можуть бути не лише підприємства на території України, а й заводи оборонної промисловості, розташовані в інших державах і залучені до виробництва зброї для України.
Раніше аналогічну позицію висловив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Під час засідання Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» він заявив, що Росія має відповідні положення у своїй військовій доктрині.
Лавров також звинуватив європейські держави НАТО у веденні війни проти Росії через постачання Україні військової техніки.
Польща працює над сервісним центром для Patriot
У липні Польща підписала угоду про обслуговування ракет для систем Patriot. У реалізації домовленості беруть участь Польща, США, Нідерланди, Німеччина та Швеція.
Польська влада прагне розмістити сервісний центр на території країни.
Заступниця міністра національної оборони Польщі Магдалена Собков’як-Чарне повідомляла кілька днів тому, що переговори щодо розміщення об’єкта наближаються до завершення.
Саме цей проєкт став одним із приводів для заяв російської сторони щодо можливих цілей.
Марк Рютте: Росія не становить безпосередньої загрози для країн НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що на цей момент не бачить безпосередньої загрози для території держав-членів Північноатлантичного альянсу.
В інтерв’ю Euronews він наголосив, що НАТО в разі необхідності захищатиме кожен сантиметр території своїх членів і реагуватиме на загрози безпеці.
Водночас, за словами Рютте, реальної безпосередньої загрози для держав Альянсу наразі немає.
Генеральний секретар НАТО також заявив, що не вважає ймовірним застосування Росією ядерної зброї. На його думку, Росія не здатна перемогти у прямому протистоянні з усім НАТО.
Рютте коментував повідомлення про лист, який Росія нібито направила Північноатлантичному альянсу. У ньому Москва могла погрожувати застосуванням ядерної зброї у разі спроби НАТО відрізати Калінінградську область від решти території Росії.
Колишній прем’єр-міністр Нідерландів закликав країни НАТО зберігати спокій та продовжувати інвестиції у власні оборонні можливості.
Він також виступив за подальшу підтримку України. За словами Рютте, російські погрози пов’язані, зокрема, з труднощами російської армії на українському фронті.
Генеральний секретар НАТО зазначив, що українські військові завдяки підтримці союзників нині справляються із ситуацією значно краще, ніж рік тому.
Інцидент на борту літака: пілот поранив ножем другого пілота
На борту пасажирського літака, який виконував рейс із Об’єднаних Арабських Еміратів до Ізраїлю, стався інцидент між двома пілотами.
За даними ізраїльської влади, один із пілотів намагався завдати ножового поранення другому пілоту. У результаті між ними виникла бійка в кабіні літака.
Нападника вдалося знешкодити за допомогою члена екіпажу та пасажира, які змогли потрапити до кабіни.
Через інцидент літак здійснив вимушену посадку в аеропорту міста Табук у Саудівській Аравії. Обох пілотів із травмами доставили до лікарні.
За повідомленнями ЗМІ, нападник був громадянином Оману.
На борту літака перебували 174 громадяни Ізраїлю.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу подякував людям, які допомогли припинити конфлікт у кабіні. Він заявив, що один із пілотів, за його словами, хотів розбити літак разом із пасажирами.
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац назвав інцидент терористичною атакою.
У середу ввечері пасажири рейсу прибули до аеропорту Бен-Гуріона в Тель-Авіві, де їх зустріли прем’єр-міністр та міністерка транспорту Мірі Регев.
The Jerusalem Post повідомила, що спочатку частина пасажирів не хотіла сідати на евакуаційний літак, організований авіакомпанією Flydubai, очікуючи на прибуття ізраїльського літака.
Британія розслідує можливу причетність Ірану до атаки на базу RAF
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що Іран міг бути причетним до спроби атаки на базу британських ВПС RAF.
Напередодні поліція затримала п’ятьох чоловіків неподалік військового об’єкта.
В інтерв’ю Sky News британський прем’єр заявив, що є низка ознак можливої причетності Ірану до спроби атаки на авіабазу в англійському графстві Глостершир.
Водночас Бернем не став розкривати деталі, пославшись на складне та багатоступеневе поліцейське розслідування.
Ще до заяви британського прем’єра посольство Ірану в Лондоні відкинуло повідомлення британських ЗМІ. У заяві, оприлюдненій у понеділок, дипломатичне представництво звинуватило британські медіа у поширенні антииранської пропаганди.
Затримання біля авіабази у Фейрфорді
У ніч із суботи на неділю поліція затримала п’ятьох чоловіків віком від 23 до 25 років.
Правоохоронців викликав місцевий фермер, який помітив три фургони, що блокували дорогу неподалік авіабази RAF у Фейрфорді.
Спочатку повідомлялося, що затриманих підозрюють у порушенні правил щодо поводження з вибуховими матеріалами. Пізніше поліція спростувала цю інформацію.
Кваліфікацію справи змінили на підозру у підготовці терористичного акту.
Чоловіків, які проживають у Лондоні, у понеділок звільнили під заставу.
Авіабаза RAF у Фейрфорді використовується американськими військово-повітряними силами. За інформацією з матеріалу, останнім часом об’єкт використовувався для підтримки американських ударів по іранських ракетних установках у районі Ормузької протоки.
Канада та ЄС готують нову угоду про партнерство
Канада та Європейський Союз планують наступного місяця підписати нову угоду про взаємне партнерство.
Про це повідомляє Politico, яке отримало проєкт спільної заяви Канади та ЄС, розісланий послам держав-членів Євросоюзу.
Очікується, що документ буде схвалений під час саміту європейських лідерів, який розпочнеться 29 жовтня.
У проєкті заяви зазначається, що світ швидко змінюється та стикається з безпрецедентними геополітичними викликами. Серед інших проблем сторони називають торгівлю, енергетику, розвиток технологій, кліматичні зміни та доступ до природних ресурсів.
Брюссель та Оттава планують відповідати на ці виклики шляхом поглиблення співпраці в економіці, торгівлі та інших сферах, заснованих на спільних цінностях.
Сторони також хочуть прискорити спільні інвестиції у видобуток природних ресурсів, зміцнення ланцюгів постачання, створення запасів ресурсів для кризових ситуацій та розвиток низьковуглецевої енергетики.
Канада та ЄС додатково планують спільно придбати 50 пожежних літаків De Havilland, які з 2030 року можуть використовуватися для боротьби з дедалі частішими лісовими пожежами.
У середині вересня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн уже заявляла про намір поглибити відносини з Канадою.
Під час виступу про стан Європейського Союзу вона також говорила про співпрацю у розвитку оборонної промисловості та посилення європейської присутності в Арктичному регіоні.
У Польщі створюють Центр боротьби з дезінформацією
Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський має очолити новостворений Центр боротьби з дезінформацією.
Установу створено на підставі розпорядження, підписаного прем’єр-міністром Дональдом Туском у середу.
Віцепрем’єр та міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський оголосив про створення центру під час восьмого Форуму кібербезпеки.
За словами Гавковського, інші держави можуть використовувати дезінформацію як інструмент впливу на своїх противників. На його думку, Польщі необхідні оперативні механізми для реагування на цей тип загроз.
Керівником нового центру стане нинішній заступник міністра цифровізації Павел Ольшевський.
За його словами, Центр боротьби з дезінформацією вже підготував стратегію протидії цьому явищу. Документ планують обговорити з представниками неурядових організацій.
Ольшевський також назвав конкретні середовища, які, на його думку, поширюють неправдиву інформацію. Серед них він згадав євродепутата та лідера «Конфедерації Корони Польської» Гжегожа Брауна, а також середовище так званих «камратів».
Як нагадує CyberDefence24, відповідно до попередніх планів у роботі Центру боротьби з дезінформацією мають брати участь представники кількох міністерств, поліції, Прикордонної служби, Урядового центру безпеки, прокуратури та спеціальних служб.
Джерело: Kanał Otwarty