У Польщі знову загострилася дискусія щодо цін на пальне, а США розглядають можливість створення постійної військової бази на польській території. Тим часом Польща отримала чергові мільярди з Крайового плану відновлення, Європа обговорює використання стратегічних запасів дизельного пального, а Велика Британія посилює санкції проти Росії. У Франції тим часом тривають масштабні протести школярів. Розповідаємо про головні події останніх днів у Польщі, Європі та світі.
Президент Польщі підписав закон про податок на надзвичайні прибутки паливних компаній
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав урядовий закон про оподаткування надзвичайних прибутків паливних компаній. Глава держави заявив, що відтепер саме уряд Дональда Туска нестиме відповідальність за рівень цін на автозаправних станціях.
У телевізійному зверненні президент Навроцький звинуватив представників влади у використанні цін на пальне в політичній боротьбі. За його словами, прем’єр-міністр Дональд Туск нібито використовував ситуацію з цінами на паливо як засіб тиску на людей, які стикаються з високою вартістю пального, тоді як держава продовжувала отримувати доходи від ПДВ та паливних марж.
Саме тому президент вирішив підписати підготовлений урядом закон про оподаткування надлишкових прибутків паливних концернів. Водночас закон буде переданий до Конституційного трибуналу в рамках наступного контролю.
Оподаткування прибутків концернів, отриманих після березня цього року, за оцінками, має принести державному бюджету близько 4 млрд злотих.
Раніше реалізація двох етапів програми зі зниження цін на пальне коштувала цього року майже 5 млрд злотих. Після підписання закону Кароль Навроцький очікує конкретного результату урядової політики.
На думку президента, ціни на пальне мають бути негайно знижені до рівня 5,19 злотого за літр. Саме таку ціну «Громадянська коаліція» обіцяла під час парламентської кампанії 2023 року.
Глава держави також звернулася до Сейму із закликом розпочати роботу над її власним законопроєктом. Пропозиція Кароля Навроцького передбачає, зокрема, тимчасове обмеження маржі паливних компаній та можливість більш гнучкого встановлення акцизу.
США розглядають можливість створення постійної військової бази в Польщі
Президент США Дональд Трамп заявив, що, можливо, вже ухвалив рішення щодо створення постійної присутності американських військових у Польщі.
Американський Департамент війни, за інформацією з матеріалу, проводить технічні переговори щодо створення відповідної інфраструктури.
Під час розмови з журналістами американського президента запитали про можливість створення постійної бази американських військ на польській території. Дональд Трамп відповів, що розглядає це питання, і водночас висловив повагу до президента Польщі Кароля Навроцького.
Раніше заступник глави Пентагону Елбридж Колбі заявляв, що американське відомство вивчає можливість створення бази США в Польщі. У червні польський уряд офіційно ухвалив рішення розпочати підготовку до створення постійної бази американських військ, включно з консультаціями зі США, визначенням можливої локації, інфраструктури та витрат.
За даними польських ЗМІ, комплекс може бути розрахований приблизно на 5 тисяч американських військовослужбовців. Орієнтовна вартість будівництва інфраструктури оцінюється в межах від 11 до 17 млрд злотих.
У матеріалі також зазначається, що польська сторона може нести не лише витрати на створення бази, а й щорічні витрати на утримання американських військових.
Польща отримала близько 33 млрд злотих із Крайового плану відновлення
Європейська комісія здійснила Польщі виплату, еквівалентну приблизно 33 млрд злотих. Це передостанній платіж у межах Крайового плану відновлення.
Європейська комісія схвалила восьмий запит Польщі на виплату коштів KPO. Польський уряд повідомляв, що гроші мають бути спрямовані, зокрема, на цифровізацію, освіту, енергетику, ринок праці та транспорт.
Серед реалізованих завдяки програмі проєктів називають програму Laptop dla nauczyciela. Вона передбачала ваучери приблизною вартістю 2500 злотих для 500 тисяч працівників освіти.
Крім того, близько 16 500 шкільних закладів отримали стаціонарні та портативні комп’ютери.
Польський уряд також звернувся до Європейської комісії із запитом на наступну виплату в розмірі близько 54 млрд злотих. Дев’ятий запит має стати останнім у межах польського KPO. Офіційні польські дані підтверджують, що восьмий запит був передостаннім, а дев’ятий планувався на вересень 2026 року.
США запропонували Європі використати стратегічні запаси дизельного пального
Сполучені Штати запропонували європейським країнам розглянути можливість вивільнення стратегічних запасів дизельного пального на тлі різкого зростання цін.
За інформацією Politico, міністр енергетики США Кріс Райт міг представити цей план як альтернативу можливому рішенню президента Дональда Трампа обмежити або припинити експорт дизельного пального.
За американською пропозицією, країни Європейського Союзу мали б вивільнити приблизно третину своїх резервів. За наведеними в матеріалі оцінками, протягом 180 днів це могло б забезпечити ринок приблизно 120 млн барелів дизельного пального.
Тема стратегічних запасів стала особливо актуальною через перебої на енергетичних ринках, війну Росії проти України та ситуацію на Близькому Сході.
Водночас Європейська комісія не підтвердила інформацію про лист, нібито направлений Міністерством енергетики США європейським державам.
Станом на 1–2 жовтня ситуація вже перейшла до практичних переговорів. Reuters повідомив про домовленість країн G7 щодо вивільнення близько 100 млн барелів нафти, дизельного пального та інших запасів, тоді як раніше обговорювався американський заклик до Європи вивільнити 120 млн барелів дизеля.
Росія вислала угорських дипломатів у відповідь на дії Будапешта
Росія в межах відповідних дипломатичних заходів наказала групі угорських дипломатів залишити територію країни.
Минулого місяця Угорщина оголосила про висилку 10 працівників російського посольства. У відповідь Міністерство закордонних справ Росії повідомило про рішення щодо працівників угорського посольства в Москві та генеральних консульств у Казані й Санкт-Петербурзі.
Угорським дипломатам надали два тижні для виїзду до своєї країни.
Міністерство закордонних справ Угорщини заявило, що взяло рішення російської влади до відома. Угорська сторона наголосила, що не зацікавлена в подальшій ескалації напруженості у відносинах із Росією, однак у попередньому місяці, за її твердженням, була змушена реагувати на загрози національній безпеці.
8 вересня угорська сторона оголосила про висилку 10 російських дипломатів, заявивши, що вони нібито неприпустимо порушували положення Віденської конвенції.
Угорський портал Telex пов’язував рішення Будапешта з підозрами щодо діяльності російських дипломатів. Ця інтерпретація є позицією джерела та не означає встановленого факту шпигунської діяльності.
Велика Британія запровадила 31-й пакет санкцій проти Росії
Велика Британія оголосила про 31-й пакет санкцій проти Росії.
Нові обмеження спрямовані, зокрема, проти російських енергетичних доходів, тіньового флоту, дезінформаційних мереж та осіб, яких британська влада пов’язує із тортурами цивільних і депортацією українських дітей. Британський уряд офіційно підтвердив запровадження 31 нового заходу.
До санкційного списку також увійшли 22 особи, яких Лондон звинувачує у причетності до злочинів проти українських цивільних.
Обмеження також стосуються кількох грузинських політиків. Британська влада звинувачує їх у поширенні дезінформації, пов’язаної з проросійською сепаратистською риторикою щодо Донецької області України.
Український уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк, за повідомленням The Kyiv Independent, позитивно оцінив нові британські обмеження та звернув увагу на необхідність обмеження можливостей Росії транспортувати скраплений природний газ через Арктичний регіон.
Водночас Велика Британія передбачила окремі винятки для певних енергетичних поставок до Японії. Офіційний британський документ передбачає спеціальну ліцензію для обмежених операцій із російським LNG, пов’язаних із проєктом «Сахалін-2» та раніше укладеними контрактами. Лондон пояснює це необхідністю підтримки енергетичної безпеки Японії під час поступової відмови країни від російських енергоресурсів.
У Франції сотні людей затримали під час протестів школярів
У Франції під час протестів проти стану системи освіти поліція затримала сотні людей.
Учасники демонстрацій критикують розклад занять, нестачу вчителів та умови навчання під час хвиль спеки.
За даними, наведеними французькою владою та ЗМІ, кількість затриманих перевищила 600 осіб. Під час блокування шкіл відбувалися сутички та підпали, внаслідок яких постраждали поліцейські та жандарми. Повідомлялося також про напади на керівників навчальних закладів.
Спочатку демонстрації відбувалися переважно в регіоні Іль-де-Франс навколо Парижа, однак згодом поширилися на інші частини країни.
Найбільші зіткнення із силовиками відбувалися, зокрема, в Парижі, Бордо, Ліллі та Ліоні.
Протести розпочалися через невдоволення частини старшокласників станом французької системи освіти. Серед вимог — перегляд розкладів, збільшення кількості педагогів та покращення умов у шкільних будівлях під час спеки.
Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню скликав надзвичайне засідання уряду. Він доручив префектам займатися ситуацією, пов’язаною з протестами. Міністр юстиції Жеральд Дарманен також провів нараду з прокурорами.
Окремо виникла політична суперечка щодо причин радикалізації протестів. За даними аналізу французьких спецслужб, про який писала газета Le Figaro, до активізації протестів могла бути причетна ліва партія «Нескорена Франція» Жана-Люка Меланшона. Це є твердженням, наведеним у французьких джерелах, а не встановленим фактом.
Associated Press також повідомляло про політичне протистояння навколо протестів між урядом Лекорню та Жаном-Люком Меланшоном.
Джерело: Kanał Otwarty