
Сьогодні, 15 січня, 155-та річниця від дня народження Станіслава Виспянського – польського художника, драматурга та дизайнера.
Станіслав Виспянський народився 1869 року в Кракові. Вивчав живопис у Школі образотворчих мистецтв під керівництвом Яна Матейка та на Ягеллонському університеті.
Створював портрети та пейзажі, проектував вітражі і церковні поліхромії, меблі та предмети інтер’єру, макети книг, мистецьких журналів, афіш, а також декорації та костюми до написаних ним драм. Складав плани реставрації історичних пам’яток, створив проект реконструкції Вавельського замку. Виспянський був творцем сучасного польського театру. До спадщини минулого він ставився особисто і дуже чутливо, хоча й не без критично.
Краків був для митця невичерпним джерелом натхнення. Він брав участь у перетворенні Школи образотворчих мистецтв у Кракові на сучасну Академію. Під час прем’єр його п’єс у Міському театрі у Кракові (нині Театр ім. Я. Словацького) можна було помітити, що він був одним із перших, хто почав думати про театр як єдине ціле: співтворчість текстів, декорацій, костюмів, реквізиту та інших елементів, присутніх на сцені. «Весілля» Станіслава Виспянського – один з тих творів польської літератури, який постійно присутній у репертуарі польських театрів і фрази якого через понад століття все ще функціонують як золоті думки.
Роботи містять численні посилання на античні теми, але митець також цікавився сучасними відкриттями та винаходами – у вітражі Бога Отця у францисканському костелі можна знайти слід його захоплення рентгенівськими променями, а проекти світильників для Будинку Медичного Товариства були натхненні мікроскопічною фотографією сніжинки.
Станіслава Виспянського захоплювала взаємодія між різними галузями мистецтва, і його пластичні роботи часто супроводжували поетичні чи драматичні твори. Він працював дуже інтенсивно і з великою віддачею.
Помер у Кракові 28 листопада 1907 року. Похований у Крипті Заслужених на Скалці.
малюнок: Stanisław Wyspiański, Public domain, via Wikimedia Commons
Джерело: Konsulat Generalny RP w Łucku