Польща викликала російського посла через погрози масованого удару по Києву. США можуть обмежити доступ країн НАТО до американської військової техніки. Іран пригрозив жорсткою відповіддю після нових ударів США. Польща разом із союзниками вимагає збільшення бюджету ЄС, а Німеччина виступає проти жорсткішої політики щодо Китаю.
Польща викликала російського посла через погрози атаки на Київ
Посол Росії в Польщі Георгій Міхно був викликаний до Міністерства закордонних справ Польщі у зв’язку з погрозами масованого удару по Україні та Києву. Польська дипломатія виступила із жорсткою заявою, закликавши Російську Федерацію негайно припинити незаконну агресію та дотримуватися міжнародних договорів і зобов’язань.
Рішення польського МЗС було узгоджене з іншими державами Європейського Союзу. Представників російських дипломатичних місій також викликали до зовнішньополітичних відомств інших країн ЄС.
Напередодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив державного секретаря США Марко Рубіо про намір Росії розпочати нову хвилю масованих атак на українську столицю. Російська сторона закликала іноземних дипломатів та громадян інших держав залишити Київ.
Європейська Комісія назвала ці заяви недопустимою ескалацією війни, яка триває вже майже чотири роки. У вихідні Росія здійснила один із найпотужніших ударів по Києву та області від початку повномасштабного вторгнення. Російська армія застосувала, зокрема, ракети середньої дальності «Орешник», які Москва називає майже невразливими для систем протиповітряної оборони.
США можуть обмежити доступ НАТО до американської військової техніки
Німецький тижневик Der Spiegel повідомив, що Сполучені Штати Америки планують суттєво скоротити доступність військової техніки для союзників по НАТО. Президент США Дональд Трамп очікує, що європейські держави самостійно забезпечуватимуть власну безпеку.
За інформацією видання, країни Північноатлантичного альянсу можуть отримати обмежений доступ до винищувачів, літаків-заправників, безпілотників та військових кораблів. Дані зміни нібито були представлені під час зустрічі у Брюсселі радником американського Міністерства війни Александром Велесгріном.
Згідно з оприлюдненими даними, кількість доступних для союзників бойових літаків може бути скорочена на третину, а можливість використання американських підводних човнів — повністю припинена.
Вашингтон прагне змусити європейські країни збільшити власні оборонні витрати та підготувати нові оборонні плани, які дозволять компенсувати зменшення американської військової підтримки. США також хочуть зосередити більше ресурсів на Індо-Тихоокеанському регіоні, де очікують потенційного нового глобального конфлікту.
США завдали нових ударів по Ірану
Попри чинне перемир’я, Сполучені Штати завдали авіаударів по південній частині Ірану. Ціллю атак стали ракетні установки, а також підрозділи Корпусу вартових ісламської революції поблизу острова Ларак неподалік Ормузької протоки.
Іранська влада заявила, що у разі нових атак з боку США та Ізраїлю відповідь буде значно жорсткішою. Тегеран попередив, що відновлення війни може призвести до поширення конфлікту далеко за межі Близького Сходу.
Верховний духовний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї закликав мусульманські країни Близького Сходу формувати новий регіональний порядок та співпрацювати з Іраном. За його словами, держави регіону не повинні залишатися «щитами для американських військових баз».
Іранський лідер також пригрозив США, заявивши, що жодне місце на Близькому Сході більше не буде для Америки безпечним.
Польща та союзники вимагають збільшення бюджету ЄС
Польща увійшла до групи країн Європейського Союзу, які виступають за збільшення бюджету ЄС у новій фінансовій перспективі на 2028–2034 роки.
За даними Politico, Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Нідерланди, Ірландія, Німеччина та Швеція підтримують політику економії та обмеження витрат Євросоюзу.
Натомість Польща разом із ще 15 державами, які входять до так званої «групи друзів згуртованості», домагаються збільшення фінансування європейських програм. Ці країни вважають, що додаткові витрати на спільну аграрну політику, рибальство та інфраструктуру сприятимуть зміцненню конкурентоспроможності й безпеки Європи.
Окремо Варшава та її союзники виступають за скасування бюджетних знижок для Австрії, Данії, Нідерландів, Німеччини та Швеції.
Німеччина не підтримала жорсткішу політику ЄС щодо Китаю
Берлін відмовився підтримати ініціативу кількох держав Європейського Союзу щодо посилення політики стосовно Китайської Народної Республіки.
За інформацією Euronews, Франція, Іспанія, Нідерланди, Італія та Литва закликали Європейську Комісію жорсткіше реагувати на надлишкові виробничі потужності Китаю та його недобросовісні торговельні практики.
Німеччина не приєдналася до цього звернення, оскільки прагне розширювати економічне співробітництво з Пекіном. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у березні закликав ЄС укласти нову угоду з Китаєм.
Міністерка торгівлі Німеччини Катріна Райх перебуває у Пекіні разом із делегацією з 40 німецьких компаній. Основною темою переговорів є величезний торговельний дефіцит між двома країнами, який минулого року сягнув майже 87 мільярдів євро.
Наразі у Китаї працюють близько 5200 німецьких підприємств, а сам Китай залишається найбільшим торговельним партнером Німеччини.
Валенсія запроваджує «національний пріоритет» для іспанців
Автономна спільнота Валенсія ухвалила принцип «національного пріоритету», який передбачає преференції для громадян Іспанії у доступі до соціальної допомоги та муніципального житла.
Рішення стало результатом угоди між правоцентристською Народною партією та націоналістичною партією Vox щодо бюджету регіону.
Влада Валенсії заявляє, що нова політика має допомогти молодим іспанським сім’ям отримати більше житла та соціальної підтримки. Подібні рішення раніше вже були ухвалені в Арагоні та Естремадурі.
Партія Vox також виступає за боротьбу з нелегальною імміграцією та за зниження податків для молодих родин.
Дональд Туск призначив тимчасового комісара Кракова
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск призначив Станіслава Крацика тимчасовим комісаром Кракова після відставки президента міста Александра Мішальського.
Рішення було ухвалене за рекомендацією воєводи Малопольського воєводства Кшиштофа Кленчара. Крацик виконуватиме свої обов’язки щонайменше кілька тижнів — до проведення нових виборів мера Кракова, які мають відбутися наприкінці літа.
Раніше Станіслав Крацик працював віцепрезидентом Кракова, а також був воєводою і бургомістром Неполоміце.
У Ряшеві хочуть провести референдум щодо мера міста
У Ряшеві депутати міської ради подали два звернення щодо проведення референдуму про відкликання президента міста Конрада Фійолка.
Того ж дня міська рада підтримала підвищення його зарплати більш ніж на 2300 злотих брутто. Партія «Право і справедливість» звинувачує мера у втраті контролю над зростаючим дефіцитом бюджету міста.
Натомість сам Конрад Фійолек відкидає звинувачення опозиції та наголошує, що Ряшів динамічно розвивається і вважається одним із найкращих міст для життя у Польщі.
Джерело: Kanał Otwarty