Прем’єр Польщі Дональд Туск запропонував обмежити максимальну зарплату лікарів 16-кратним розміром мінімальної оплати праці, тоді як система охорони здоров’я дедалі гостріше стикається з браком фінансування. Росія й Німеччина, за деякими даними, провели таємні перемовини в Азербайджані щодо завершення війни в Україні, ціни на газ знову зросли після відновлення бойових дій між США та Іраном, Тегеран пригрозив бомбардувати власну територію в разі наземної операції американців, поліція Індії затримала лідера опозиції, а президент Нікарагуа Даніель Ортега оголосив про скасування виборів у країні. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Максимальна зарплата лікарів у Польщі складе 16 мінімалок
Максимальна зарплата лікарів має становити 16-кратний розмір мінімальної оплати праці. Прем’єр Дональд Туск має намір детально обговорити запропоновані його урядом реформи в охороні здоров’я.
Перед вівторковим засіданням свого кабінету він визначив максимальну місячну межу зарплати медиків на рівні 76 800 злотих брутто — саме така сума становитиме 16-кратний розмір законодавчо встановленої мінімальної зарплати. За словами Туска, “бідності немає”, і зазначена сума відповідає роботі на рівні двох повних ставок.
Метою дій його уряду є не зниження самих зарплат лікарів, а впорядкування чинної системи, яка має стати значно прозорішою. Останніми тижнями оклади медиків разом із кількістю відпрацьованих ними годин викликали серйозні суперечки. Попри це запропоновані очільником уряду зміни означатимуть, що польські лікарі й надалі зароблятимуть вище за середній показник у державах-членах Європейського Союзу.
Крім того, глава уряду анонсував відмову від чинного стандарту нарахування відсотка від вартості виконаних медичних процедур. Завдяки новим рішенням, за його словами, має зникнути проблема надто високих погодинних заробітків.
Минулого тижня Міністерство охорони здоров’я представило проєкти змін до двох законів і чотирьох розпоряджень, що стосуються, зокрема, зарплат лікарів, обліку їхнього робочого часу та даних про місця їхньої зайнятості. Туск заявив, що пакет змін у сфері охорони здоров’я має пройти широкі консультації, аби згодом його не оскаржували зацікавлені сторони.
Система охорони здоров’я Польщі стикається з нестачею фінансування
Стан системи охорони здоров’я дедалі погіршується, і цього року гроші закінчуються ще швидше, ніж торік. За словами співрозмовників порталу interia.pl, цього року утворилися черги пацієнтів, яких відправляють з медзакладів раніше, ніж це було рік тому.
Видання Rzeczpospolita опублікувало офіційний лист, отриманий однією з пацієнток Центральної клінічної лікарні Медичного університету в Лодзі. Жінці, хворій на рак грудей, порадили звернутися по допомогу в інший заклад, оскільки через брак коштів розпочати її лікування цього року неможливо. Лодзинській лікарні не вистачило грошей у межах наявної лікарської програми.
У відповідь на публікацію газети заклад повідомив, що прийом і кваліфікацію пацієнтів не призупиняли, водночас не спростувавши інформацію про скерування хворих до інших лікарень або перенесення їх у чергу на 2027 рік.
Речник Вищої лікарської палати Якуб Косиковський заявив Interii, що цього року Національний фонд охорони здоров’я підтверджує подібні повідомлення, хоча торік заперечував наявність цієї проблеми. Ще на початку липня в медіа з’явилися перші повідомлення про вичерпання наявних лімітів на планові операції, а згодом і на реалізацію лікарських програм.
Ситуацію ускладнює те, що система охорони здоров’я додатково перевантажена, оскільки торік пацієнтів переносили на наступний бюджетний рік NFZ. Дотепер подібні проблеми зазвичай виникали в жовтні чи листопаді, тоді як цього року ліміти на реалізацію таргетної терапії в багатьох закладах вичерпалися вже на початку липня.
В онкології хворі отримають допомогу, але не найкращі для себе методи лікування в межах високоспеціалізованих лікарських програм. Речник Вищої лікарської палати вважає, що ситуація може ще погіршитися: Косиковський говорить про своєрідний “армагедон”, коли ліміти NFZ вичерпаються в 150, а можливо, і в 200 лікарнях по всій країні.
Росія й Німеччина нібито провели таємні перемовини в Азербайджані
Дипломати з Росії та Німеччини, за наявними даними, провели таємну зустріч в Азербайджані, присвячену завершенню війни в Україні. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджує, що територію його країни обидві сторони використали без його відома.
Азербайджанський лідер повідомив про перемовини під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Алієв заявив, що російські та німецькі дипломати зустрілися в Баку між 12 і 14 липня цього року. Президент Азербайджану наголосив, що не може розкрити деталі цієї зустрічі: представники Росії й Німеччини зустрілися без його згоди й відома. Водночас він схвально відгукнувся про подібні перемовини, якщо вони справді сприятимуть завершенню війни на території України.
Очільник німецького уряду спростував ці повідомлення. Мерц під час спілкування з журналістами заявив, що не має інформації про жодну подібну зустріч.
Джерела німецького тижневика Die Zeit, своєю чергою, назвали склад ймовірної німецької делегації. До столиці Азербайджану в середині липня нібито вирушили колишній федеральний міністр у спецсправах Рональд Пофалла з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та колишній прем’єр-міністр Бранденбургу Маттіас Платцек із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Російську сторону представляв, зокрема, голова ради директорів “Газпрому” Віктор Зубков.
Перемовини офіційно не проводилися за згодою федерального уряду Німеччини. Видання розглядає їх як спробу відновити діалог між Берліном і Москвою — для цього обидві сторони, за наявними даними, хочуть скористатися неофіційними дипломатичними каналами.
Ціни на газ знову зросли через відновлення протистояння США й Ірану
Ціни на природний газ зросли до найвищого рівня за понад чотири місяці. Ринок відреагував у такий спосіб на відновлення бойових дій між Сполученими Штатами та Іраном.
У понеділок орієнтовна ціна сировини в Європі ненадовго перевищила позначку 60 євро, а наступного дня стабілізувалася на рівні близько 59 євро за мегават-годину. Портал Politico наголошує, що в червні ціни на природний газ опустилися нижче 50 євро за мегават-годину — це стало реакцією на запровадження перемир’я та підписання попередньої мирної угоди Вашингтоном і Тегераном.
Тепер обидві сторони знову повернулися до обміну ударами. Ціни на природний газ стрімко зросли у відповідь на десяту поспіль ніч, коли американські війська атакували цілі на території Ірану. У відповідь іранська армія запускала ракети та дрони в бік інфраструктури регіональних союзників Америки.
За даними Politico, проблеми з цінами на природний газ посилюють занепокоєння щодо скорочення європейських запасів сировини, а також зростаючого попиту Азії на викопне паливо. Найімовірніше, ситуація на Близькому Сході стане постійним чинником, що впливатиме на ціни на енергетичному ринку — йдеться не лише про самі американо-іранські бойові дії, а й про заяви обох держав щодо стягнення плати за користування Ормузькою протокою, через яку транспортують також природний газ.
Іран погрожує бомбардувати власну територію в разі наземної операції США
Іран здійснить бомбардування власної території, якщо американці вирішать почати наземну операцію. Деякі іранські парламентарі виступають за пряму атаку на Бахрейн і Кувейт.
Як зазначає телеканал Euronews, вже понад десять днів Сполучені Штати щодня завдають авіаударів по Ірану. Найближчими днями президент США Дональд Трамп має ухвалити рішення щодо подальших кроків своєї країни, і одним із варіантів, що розглядаються, є проведення наземної операції в Ірані.
Речник збройних сил Ісламської Республіки Іран Мохаммад Акрамі Ніа заявив, що в такому разі іранська армія бомбардуватиме власну територію. Член парламентського комітету з питань національної безпеки та закордонних справ Ахмад Бахшаєш Ардестані вважає, що американці, якщо захоплять стратегічний острів Харк, не зможуть довго його утримувати. Територію, на якій розташований ключовий для Ірану нафтовий термінал, можуть атакувати ракетами з кількох іранських міст.
Колишній міністр закордонних справ Ірану Мануchehr Моттакі йде ще далі, закликаючи владу атакувати одну з регіональних баз Сполучених Штатів. Американських військових, що там перебувають, за його задумом, мали б захопити й вивезти до Ірану.
Іранські депутати також пропонують зайняти частину території Кувейту, якщо американці вирішать вторгнутися на острів Харк. Наземна атака з боку Ірану могла б також торкнутися Бахрейну, населеного шиїтською більшістю, що симпатизує Ірану.
Поліція Індії затримала лідера опозиції
Поліція затримала лідера парламентської опозиції в Індії. Уже кілька тижнів у країні тривають протести студентського “руху тарганів”, спрямовані проти прем’єр-міністра Нарендри Моді.
У вівторок протестувальники зібралися біля резиденції очільника уряду. Рахул Ганді з опозиційного Індійського національного конгресу був затриманий поліцейськими під час акції-окупації. Разом з іншими учасниками його доправили на найближчу дільницю.
Демонстрація біля резиденції прем’єра Індії стала відповіддю на попереднє жорстоке поводження з антиурядовими протестувальниками: поліція розігнала акцію, організовану студентськими рухами, які вимагали реформи освітньої системи та відповідальності влади за ситуацію в країні.
Раніше Ганді закликав Моді піти у відставку, звинувативши його разом з Індійською народною партією у знищенні майбутнього молоді країни. Антиурядові демонстрації в Індії вже кілька тижнів організовує партія “руху тарганів”, створена у травні. Активісти цього сатиричного щодо націоналістичної влади руху розпочали протести після того, як через витік екзаменаційних матеріалів понад 2 мільйони кандидатів у лікарі мусили повторно складати іспити.
“Рух тарганів” вимагає виплатити компенсацію родинам 12 осіб, які, за наявними даними, наклали на себе руки через цю ситуацію. Протести зібрали ще більше учасників після того, як активіста Сонама Вангчука, що вже три тижні тримає голодування на знак солідарності зі студентами, примусово нагодували.
Президент Нікарагуа скасував вибори в країні
Президент Нікарагуа Даніель Ортега оголосив, що в його країні більше не проводитимуть виборів. Він також анонсував запровадження законів, покликаних побудувати своєрідну стіну навколо національної опозиції.
Ортега оголосив про зміни у виступі, зверненому до працівників нікарагуанської державної адміністрації. Він заявив, що в його країні більше не буде виборів, аби опозиція не могла прийти до влади через них.
Лідер Нікарагуа тепер співпрацюватиме з Національною асамблеєю для ухвалення нових законів, покликаних створити своєрідну “стіну” навколо національної опозиції. Ортега назвав її представників зрадниками та змовниками, що готують державний переворот.
Британське видання The Guardian нагадує, що чергові парламентські вибори в Нікарагуа мали відбутися наступного року. 80-річний президент країни не уточнив, чи їх скасують повністю, чи опозицію просто не допустять до участі.
П’ять років тому Ортега розпустив об’єднання, очолювані його опонентами, і кинув за ґрати суперників на президентських виборах. Політик керує Нікарагуа з 2007 року. Торік він провів конституційні реформи, що дали змогу подовжити його президентський термін, а також зробити його дружину Росаріо Мурільйо співпрезиденткою.
Джерело: Kanał Otwarty