Зустріч лідера “Права і Справедливості” Ярослава Качинського з віцепрезидентом Матеушем Моравецьким не поклала край внутрішньопартійному конфлікту, тоді як президент Кароль Навроцький подасть новий проєкт референдуму щодо кліматичної політики ЄС. Колишній міністр оборони України Михайло Федоров очікує повернення на свою посаду, Греція отримала виняток у новому пакеті санкцій ЄС проти Росії, Москва назвала неприпустимими постачання зброї Україні з боку США, єменські союзники Ірану атакували танкери Саудівської Аравії, а Євросоюз оштрафував Google на кілька сотень мільйонів євро. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Зустріч Качинського й Моравецького не вирішила суперечку в ПіС
Зустріч лідера “Права і Справедливості” Ярослава Качинського з віцепрезидентом Матеушем Моравецьким не поклала край внутрішньопартійній суперечці. Останній, усупереч рішенню керівництва об’єднання, не збирається розпускати своє об’єднання “Rozwój Plus”.
Перемовини лідерів ПіС у штаб-квартирі партії на вулиці Новогродзькій у Варшаві тривали майже три години. Комюніке після їх завершення оприлюднив речник об’єднання Рафал Бохенек, повідомивши, що зустріч мала конструктивний характер, проте не вирішила головну проблему у відносинах між лідерами ПіС. Бохенек наголосив, що всі парламентарі партії мають однакові права й обов’язки.
У відповідь колишній речник уряду Моравецького Пйотр Міллер написав у соцмережі X, що члени “Rozwój Plus” прагнуть порозуміння, а не приниження — їхня мета полягає в перетворенні ПіС на сильну партію, а не закриту для інших середовищ. Вони, за його словами, передали 21 пропозицію щодо механізмів, покликаних завершити чинний конфлікт.
У четвер опівночі минув термін, до якого парламентарі найбільшого опозиційного об’єднання мали подати спеціальні заяви про непричетність до об’єднань політичного характеру — цей обов’язок їм наклала ухвала президії політичного комітету ПіС, прийнята 15 липня.
Кулуари четвергової зустрічі двох колишніх прем’єрів описав портал interia.pl. За даними його журналістів, на думку прихильників так званої “фракції підлабузників”, що підтримують кандидата на посаду прем’єра Пшемислава Чарнека, Качинський не збирається поступатися тиску з боку членів об’єднання “Rozwój Plus”. Лідер ПіС, за версією прихильників Моравецького, віддає перевагу меншій, проте повністю контрольованій ним партії — саме тому він схиляється до позиції фракції, очолюваної Чарнеком і колишнім міністром державних активів Яцеком Сасіним.
Навроцький подасть новий проєкт референдуму щодо клімату
Президент Кароль Навроцький вкотре подасть пропозицію проведення референдуму щодо реалізації Польщею кліматичної політики Євросоюзу. Попередню ініціативу глави держави відхилив Сенат.
Під час зустрічі з мешканцями Дембиці на Підкарпатті президент Навроцький анонсував подання нового проєкту референдуму. Полякам пропонуватимуть відповісти на запитання, чи підтримують вони реалізацію Польщею кліматичної політики Євросоюзу. На думку глави держави, нове формулювання просте й не підказує конкретної відповіді учасникам голосування.
Тепер усе залежатиме від Сенату, який, на думку президента, має залишити рішення щодо впровадження засад Європейського зеленого курсу та системи торгівлі викидами CO2 (ETS) на розсуд народу. Питання референдуму має затвердити Сенат абсолютною більшістю голосів за присутності щонайменше половини встановленої законом кількості сенаторів.
Сенатори у травні відхилили першу пропозицію Навроцького, стверджуючи тоді, що сформульоване президентом запитання є тенденційним і підказує конкретну відповідь. Представники Канцелярії президента заявляли, що наступна ініціатива глави держави не даватиме Сенату приводу для відхилення пропозиції провести референдум.
Колишній міністр оборони України очікує повернення на посаду
Колишній міністр оборони України Михайло Федоров сподівається на пропозицію президента Володимира Зеленського повернутися на свою посаду. Звільнення Федорова спричинило масові протести українців, а сам він очолив рейтинги довіри до політиків.
Українські медіа впродовж кількох днів повідомляли про чергові пропозиції, які Зеленський нібито робив Федорову, а той нібито відхиляв. Зрештою сам Федоров висловився з цього приводу, подякувавши президентові за дотеперішні пропозиції. За його словами, наразі долю війни, окрім самих військових, вирішують лише президент, міністр оборони та головнокомандувач збройних сил — тож він зацікавлений лише в поверненні на свою попередню посаду.
Обіймаючи посаду міністра оборони, Федоров контролював як трансформацію армії, так і державні закупівлі та боротьбу з корупцією — цю програму він реалізовував протягом останніх півроку. Минулого тижня президент України звільнив очільника оборонного відомства, що спричинило масові суспільні протести. Після кількох днів демонстрацій Зеленський усунув із посади головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського, який був у конфлікті з Федоровим.
Попри це організатори протестів анонсували проведення нових акцій, доки Федорова не призначать міністром оборони повторно. За даними опитування, проведеного на початку тижня, йому довіряють 65% опитаних, що означає зростання майже на 30 відсоткових пунктів. Таким чином, Федорову тепер довіряє більше українців, ніж Зеленському.
Греція отримала виняток у новому пакеті санкцій ЄС проти Росії
Греція зможе продавати іншим державам зріджений природний газ (LNG), імпортований із Росії. Саме завдяки цій поступці державам-членам ЄС удалося затвердити 21-й пакет санкцій проти Росії.
Греція, володіючи найбільшим у світі торговельним флотом, дотепер блокувала запровадження нових обмежень. Влада в Афінах наполягала, щоб санкції проти Москви не поширювалися на купівлю російського LNG. У межах поступок інші держави-члени ЄС погодилися, що грецькі компанії й надалі зможуть продавати сировину країнам, які не входять до спільноти.
Як зазначає телеканал Euronews, на грецький уряд у цьому питанні насамперед тиснув мільярдер Йоргос Прокопіу. Компанія Dynagas, що йому належить, разом зі своїми дочірніми фірмами орендувала 11 суден, зокрема сім криголамів, щоб мати змогу транспортувати російський LNG.
Виняток, закладений у 21-й унійний пакет санкцій проти Росії, щороку переглядатимуть. Завдяки цьому Греція зможе користуватися правом вето, щоб домагатися його продовження ще на рік. Європейські дипломати кілька тижнів вели переговори щодо нових обмежень: через спротив Німеччини та Португалії до пакета не увійшла заборона на імпорт риби з Росії, а Болгарії вдалося домогтися вилучення зі санкційного списку патріарха Кирила та засновника концерну “Лукойл” Вагіта Алекперова.
Росія назвала постачання зброї Україні з боку США неприпустимим
Росія вважає постачання зброї зі Сполучених Штатів до України неприпустимими. Триваючий конфлікт став головною темою переговорів між російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим та американським держсекретарем Марко Рубіо.
Обидва політики зустрілися під час конференції Асоціації держав Південно-Східної Азії, організованої на Філіппінах. Після півгодинної розмови російське МЗС оприлюднило комюніке, у якому наголосило, що Лавров нібито повідомив Рубіо про ситуацію на фронті. Очільник російської дипломатії також заявив американському держсекретареві, що вважає постачання зброї українській армії неприпустимими, і розкритикував залученість Євросоюзу до конфлікту.
Водночас Росія, за твердженнями Москви, і далі зацікавлена в дипломатичних перемовинах щодо завершення війни в Україні. Москва очікує від Вашингтона виконання домовленостей, досягнутих торік у серпні, коли на Алясці відбувся саміт за участю президентів Росії та США Володимира Путіна й Дональда Трампа.
Рубіо не розкрив деталей перемовин, що відбулися в Манілі, зазначивши лише, що вони були “хорошими й щирими”. Сполучені Штати, за його словами, і надалі готові відіграти конструктивну роль у завершенні конфлікту в Україні, проте не варто очікувати швидкого укладення мирної угоди. Рубіо запевнив, що адміністрація Трампа прагне знайти компромісне рішення, щойно з’явиться відповідна нагода — спершу, за його словами, необхідно представити нові ідеї та кілька нових концепцій.
Хусити атакували саудівські танкери, Трамп погрожує Ірану
Єменський рух хуситів, відповідно до попередніх погроз, атакував два танкери, що належать Саудівській Аравії. У відповідь президент США Дональд Трамп пригрозив ударами по Ірану, що підтримує угруповання.
Хусити атакували два саудівські танкери, які намагалися пройти через Червоне море. На одному із суден після обстрілу з боку єменських шиїтів спалахнула пожежа, унаслідок якої, за даними саудівської сторони, ніхто не постраждав. У такий спосіб проіранське угруповання реалізувало свої погрози, озвучені на початку тижня, коли хусити оголосили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії — як відповідь на бомбардування міжнародного аеропорту в столиці Ємену Сані.
Минулого тижня просаудівська влада Ємену своїми атаками унеможливила посадку двох транспортних літаків з Ірану на цьому аеропорту. Обстріл двох саудівських танкерів розкритикував американський президент. Трамп написав у соцмережі Truth Social, що в разі повторення подібних ударів відповідальність буде покладено на Іран, оскільки той трактує хуситів як своїх посередників — саме єменське угруповання також стане об’єктом атак з боку збройних сил США.
За даними саудівського видання Arab News, проіранське збройне угруповання може призвести до закриття Баб-ель-Мандебської протоки, що з’єднує Червоне море з Індійським океаном — це другий за значенням маршрут транспортування енергоносіїв після Ормузької протоки.
ЄС оштрафував Google на 890 мільйонів євро
Європейський Союз наклав на Google штраф у розмірі 890 мільйонів євро. Технологічний концерн нібито порушив унійне законодавство, обмежуючи конкуренцію.
Американського гіганта звинуватила Європейська комісія в маніпулюванні власною пошуковою системою: Google нібито просував у ній власні сервіси на шкоду інформації про застосунки конкурентів, а також обмежував можливість вибору альтернативних рішень у своєму магазині Google Play.
Віцепрезидентка Європейської комісії з питань чистого, справедливого й конкурентного переходу Тереза Рібера звинуватила концерн у невиконанні своїх зобов’язань. Google, за її словами, проігнорував норми, запроваджені три роки тому Законом про цифрові ринки. Іспанська політикиня наголосила, що продукти мають привертати увагу споживачів через свою якість, а не через позиціонування у пошуковій системі, яку контролює той самий власник.
Портал Politico нагадує, що виконавчий орган ЄС розпочав розслідування щодо Google 2024 року. Одночасно Європейська комісія розглядала справи Apple та Meta, яких оштрафували у квітні 2025 року. Затягування провадження щодо Google критикували галузеві організації та громадянське суспільство, звинувачуючи керівництво Комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн у побоюваннях щодо тиску з боку Сполучених Штатів, які регулярно критикують законодавство, спрямоване проти інтересів тамтешніх технологічних гігантів.
Концерн має 60 днів на приведення своєї діяльності у відповідність до вимог Європейської комісії. Google критикує штраф, оскільки він, за версією компанії, призведе до усунення функції пошуку різноманітних пропозицій у режимі реального часу.
Джерело: Kanał Otwarty