Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував фундаментальні реформи після перемоги “Альтернативи для Німеччини” на виборах у Саксонії-Ангальт, тоді як у Варшаві розпочався суд у справі вибуху гранатомета в будівлі Головного управління поліції. Люблінська поліція шукає винних у пошкодженні пам’ятника УПА, генеральний прокурор України не збирається добровільно йти у відставку після скандалу з фейковим кол-центром, Європейська комісія виділить 200 мільйонів євро на поглиблення співпраці з Гренландією, ЄС планує обмежити короткострокову оренду, а колишній голова Верховної палати контролю та кандидат від “Конфедерації” не братимуть участі у виборах мера Кракова.
Мерц анонсує реформи після успіху АдН
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував проведення фундаментальних реформ у своїй державі. Так лідер Християнсько-демократичного союзу відреагував на перемогу “Альтернативи для Німеччини” на виборах до парламенту Саксонії-Ангальт.
АдН у недільному голосуванні здобула майже 44% підтримки, що дало партії 39 мандатів у ландтазі, який налічує 83 місця. ХДС порівняно з виборами п’ятирічної давнини втратив половину своєї підтримки, тому християнські демократи матимуть лише 15 місць.
Очільник німецького уряду під час понеділкової пресконференції визнав, що його об’єднання зазнало, за його словами, “драматичної поразки”. На думку Мерца, ХДС не зумів налагодити емоційний зв’язок із виборцями, тому не міг розраховувати на підтримку мешканців Саксонії-Ангальт.
Лідер християнських демократів анонсував проведення фундаментальних реформ у Німеччині — впроваджувані зміни мають бути краще пояснені суспільству з боку чинної правлячої коаліції. Мерц також має намір обговорити це питання зі своїми коаліційними партнерами із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).
Голова соціал-демократії та міністерка праці Бербель Бас застерегла ХДС від проведення суспільних реформ усупереч волі людей. На її думку, голова ХДС шкодить коаліції своєю риторикою, згідно з якою німці мають працювати більше й довше, тоді як економічна ситуація в країні водночас погіршується.
Кандидат АдН на посаду прем’єра Саксонії-Ангальт Ульріх Зіґмунд хоче провести перемовини з іншими партіями чи окремими депутатами ландтагу. Під час недільного виборчого вечора він заявив, що результат його партії дає їй однозначний мандат на управління. Зіґмунд може розраховувати на підтримку федеральних співголів АдН Аліси Вайдель і Тіно Хрупалли.
Розпочався суд у справі вибуху гранатомета в поліції
У Районному суді для Варшави-Мокотова розпочався процес щодо колишнього коменданта головного поліції, генерал-інспектора Ярослава Шимчика. Провадження стосується вибуху гранатомета в будівлі комендатури в грудні 2022 року.
Процес має закритий характер. Прокурорка Александра Пяста-Покшива повідомила лише, що генералу Шимчику зачитали обвинувальний акт. Дата наступного засідання наразі невідома. Початок процесу дотепер неодноразово переносили.
Сам колишній комендант головний поліції не побажав відповідати на запитання журналістів, що зібралися біля будівлі суду. На початку минулого року Шимчику висунули два звинувачення. Перше стосується володіння без ліцензії переносною безвідкатною протитанковою зброєю RGW-90 — крім того, під час перетину польсько-українського кордону він нібито не повідомив митно-податкову службу про перевезення гранатомета. Друге звинувачення, висунуте прокуратурою, пов’язане з ненавмисним створенням загрози життю і здоров’ю багатьох людей та загрози майну у великих розмірах.
14 грудня 2022 року в будівлі Головного управління поліції стався вибух, спричинений розблокуванням запобіжників гранатомета RGW-90. Через дії Шимчика нібито постраждала конструкція будівлі польської поліції.
Люблінська поліція шукає винних у пошкодженні пам’ятника УПА
Люблінська поліція шукає винних у пошкодженні пам’ятника Українській повстанській армії. Кілька тижнів тому слідчі вже відкрили провадження в подібній справі.
Правоохоронці ведуть пошук осіб, причетних до пошкодження написів на монументі УПА, розташованому в населеному пункті Бялисток у гміні Дологобичув Люблінського воєводства. Пам’ятник вшановує пам’ять членів формування, заснованого бандерівською фракцією Організації українських націоналістів (ОУН), убитих 26 лютого 1946 року радянським НКВС. На обеліску викарбувано 41 прізвище загиблих українських партизанів.
Поліція веде розслідування за фактами наруги над пам’ятником і місцем поховання українських бійців, а також ненависті на національному ґрунті й пошкодження майна. Пам’ятник у минулому вже неодноразово пошкоджували.
Як нагадує сайт RMF FM, минулого місяця поліція вже відкривала провадження щодо знищення пам’ятника УПА. На той інцидент відреагувало посольство України у Варшаві, назвавши його елементом наростаючих у Польщі антиукраїнських настроїв. За даними Wirtualna Polska, монумент у Бялистоку досі не внесений до офіційного реєстру військових поховань і цвинтарів, що його веде воєвода Люблінського воєводства.
Генпрокурор України не піде добровільно у відставку
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко не піде у відставку попри скандал за участю своїх співробітників. Працівники його офісу нібито вели фейковий кол-центр і брали участь у відмиванні грошей.
Національне антикорупційне бюро наприкінці минулого тижня затримало Сергія Кропиву, керівника Департаменту міжнародного співробітництва в офісі генерального прокурора України. Його підозрюють у створенні в середині минулого року міжнародного злочинного угруповання, до якого входили, зокрема, прокурори та особи поза системою правосуддя. Кропиві також висунули звинувачення у відмиванні коштів на загальну суму близько 2 мільйонів доларів. Очолюване ним об’єднання нібито отримувало прибутки від ведення фейкових кол-центрів.
Портал Kyiv Independent наголошує, що подібні шахрайства є одним із найприбутковіших злочинів, що вчиняються в Україні. Антикорупційні установи також провели обшуки в приміщеннях, які займає сам генеральний прокурор. Кравченко під час цих дій кілька годин був недоступний після того, як поїхав до урядового кварталу Києва.
Український генеральний прокурор заявив у понеділок, що у зв’язку з аферою добровільно не піде у відставку — це можливо лише за чіткого прохання з боку президента України Володимира Зеленського або за рішенням Верховної Ради України. Із записів, оприлюднених НАБУ, випливає, що Кравченко також може бути причетний до злочинної схеми.
Єврокомісія виділить 200 млн євро на співпрацю з Гренландією
Європейська комісія виділить 200 мільйонів євро на поглиблення співпраці з Гренландією. Восени Євросоюз планує оголосити нову стратегію щодо арктичного регіону.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок зустрілася з прем’єр-міністром Гренландії Єнсом Фредеріком Нільсеном та прем’єркою Данії Метте Фредеріксен. Очільниця виконавчого органу ЄС анонсувала виділення 200 мільйонів євро на зміцнення співпраці з данською залежною територією.
Оновлення декларації про співпрацю між Євросоюзом і Гренландією, на думку фон дер Ляєн, свідчить про зміцнення двосторонніх зв’язків. Сама Європа хоче бути відтепер значно активнішою присутністю як у самій Гренландії, так і в усій Арктиці. Арктичний регіон, за словами німецької політикині, наразі є місцем, де стикаються геополітичні тектонічні плити, тому Євросоюз має бути присутнім у цій частині світу.
Наразі Європейська комісія готує нову стратегію для Арктики. Портал Politico повідомив, що наступного тижня голова інституції торкнеться теми цього регіону під час виступу зі щорічним посланням про стан Європейського Союзу. Унійні кошти планують спрямувати, зокрема, на розширення доступу до інтернету в Гренландії, підтримку гідроенергетики та реалізацію спільних гірничодобувних проєктів.
Брюссель насамперед розраховує на співпрацю з Гренландією у сфері постачання сировини для європейського промислового сектору. Фон дер Ляєн має намір до 2034 року збільшити фінансування данської залежної території до рівня 530 мільйонів євро.
ЄС планує обмежити короткострокову оренду
Європейський Союз планує обмежити короткострокову оренду, щоб знизити ціни на житло. За даними Європейської комісії, платформи на кшталт Airbnb частково відповідальні за житлову кризу в деяких європейських містах.
Норми, запропоновані виконавчим органом ЄС, мають дати органам самоврядування інструменти для боротьби з короткостроковою орендою. Новий закон визначатиме, чи є в певному регіоні житлова проблема, завдяки чому національна та місцева влада отримають підтримку в боротьбі з дефіцитом житла.
Комісар ЄС з питань енергетики та житлової політики Дан Йоргенсен заявив порталу Politico, що короткострокова оренда не є причиною житлової кризи, проте стала проблемою в деяких великих європейських містах. Приміщення, призначені для такої оренди, становлять лише 1,2% усього житлового фонду спільноти. У деяких популярних серед туристів містах, як-от португальське Порту, ця частка вже сягає майже 20%, а в центрі міста на короткострокову оренду відведено навіть 40% квартир.
За словами Йоргенсена, не можна вдавати, що це не впливає на доступність житла та його цінову прийнятність. Європейці мають отримати можливість залишатися в громадах, які вони вважають своїм справжнім домом. Комісар не погоджується зі звинуваченнями сектору оренди, що закидають Європейській комісії перевищення повноважень через спробу регулювати ринок житла. Невирішення цієї проблеми, на його думку, може лише поглибити недовіру європейських суспільств до демократичних інституцій.
Двоє кандидатів не братимуть участі у виборах мера Кракова
Колишній голова Верховної палати контролю Маріан Банась і політик “Конфедерації” Бартош Бохеньчак не зібрали достатньої кількості підписів, щоб взяти участь у позачергових виборах президента Кракова. Дотепер офіційно зареєстровано шістьох кандидатів.
Міська виборча комісія в Кракові послідовно повідомляє про перевірку підписів, поданих особами, які прагнуть обійняти посаду після відкликаного на травневому референдумі президента міста Александера Мішальського. Остаточний список кандидатів оприлюднять у вівторок після обіду, проте вже відомо, що комісія не зареєструвала трьох осіб, зокрема колишнього голову Верховної палати контролю.
Лише 2552 з загалом 5460 підписів під його кандидатурою подали правильно. Досі перевіряють списки підтримки кандидата “Конфедерації” — сьогодні їх повторно перевірить Міська виборча комісія, проте сам Бохеньчак не вірить у позитивне вирішення справи. У заяві, наведеній виданням Gazeta Krakowska, він заявив, що всупереч його очікуванням подання 5000 підписів не забезпечило його комітету достатнього запасу міцності.
Досі перевіряють також списки підтримки депутатки Дарії Госек-Попьолек від “Lewicy” та журналіста Славоміра Пєтшика від “Соціал-демократії Польщі”. У понеділок увечері загалом зареєстрували шістьох кандидатів, зокрема сенаторку Моніку Пйонтковську від “Громадянської коаліції”, Міхала Древницького від “Права і Справедливості” та Лукаша Ґібалу з організації “Kraków dla Mieszkańców”.
Джерело: Kanał Otwarty