Сьогодні, 14 березня, 230-а річниця від дня народження Юзефа Бема – польського генерала, який боровся за незалежність Польщі.
Юзеф Захаріаш Бем народився в 1794 році в Тарнові. Був польським генералом, фельдмаршалом турецької армії, головнокомандувачем угорського повстання та заступником командувача Другої революції у Відні. Армія була його призначенням, адже він пішов до неї, коли йому було лише 15 років. Бем став випускником артилерійської та інженерної школи, а в 1812 році вирушив на Москву з великою армією Наполеона. Його першим успіхом став внесок в оборону Гданська від росіян, за що він був нагороджений Лицарським хрестом Почесного легіону.
Після поразки Наполеона він приєднався до армії Королівства Польського, де навчав адептів артилерії. Також працював над модернізацією зброї, займався ракетами. Під час Листопадового повстання Бем підтвердив свою особисту мужність і вже значні навички в битвах під Ігане та Остроленкою, де врятував поляків від повної поразки і різанини. За участь у повстанні він був нагороджений Золотим хрестом Virtuti Militari та отримав звання бригадного генерала.
Після участі у Листопадовому повстанні 1830 року Юзеф Бем емігрував до Західної Європи, перебуваючи переважно у Франції, де у 1832 році став співзасновником Товариства польських письменників. Він також брав участь у діяльності, пов’язаній з програмою готелю «Ламберт». Коли «Весна народів» охопила Європу в 1848-1849 роках, Бем брав участь в обороні Відня. На жаль, йому довелося знову тікати, цього разу до Угорщини, де він успішно брав участь у багатьох битвах угорського повстання. Повстання зазнало поразки, і Бем був змушений здійснити ще одну подорож. Він виїхав до Туреччини, де, прийнявши іслам і взявши ім’я Мурат-паша, став командувачем турецької армії, яку привів до блискучої перемоги під час оборони Алеппо.
Юзеф Бем помер від малярії в Алеппо у 1850 р. Прах генерала був з почестями перевезений з Сирії до Польщі лише у 1929 р. і похований у Стрілецькому Парку в Тарнові.
Джерело: Konsulat Generalny RP w Łucku