
Сполучені Штати підписали попередню мирну угоду з Іраном. Польща передасть Україні винищувачі лише після передачі технології безпілотників. Україна звинувачує Росію у воєнних злочинах після нападу на банк Печеер. Нова домівка Польщі в Єрусалимі знову зазнала нападу. Європейський Союз не зміг досягти згоди щодо запровадження санкцій проти ізраїльського міністра. Після внесення конституційних змін Віктор Орбан більше не зможе обіймати посаду прем’єр-міністра Угорщини. Країни Європейського Союзу прийняли нові обмеження на викиди вуглекислого газу для промисловості.
США та Іран досягли попередньої мирної домовленості
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив про підписання попередньої мирної угоди між США та Іраном. За його словами, офіційна церемонія укладення документа має відбутися найближчої п’ятниці у Швейцарії.
Попередня угода передбачає припинення бойових дій та відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку – один із найважливіших торговельних маршрутів світу. Водночас реалізація домовленостей залежатиме від розвитку ситуації в Лівані та припинення ізраїльських атак на територію цієї країни.
Іранські джерела стверджують, що Вашингтон погодився на нові правила використання Ормузької протоки, відповідно до яких Іран та Оман матимуть право визначати умови її експлуатації. Американська сторона наголошує, що виступає за вільне судноплавство без додаткових зборів.
Польща не передала Україні винищувачі МіГ-29
Польща досі не передала Україні обіцяні винищувачі МіГ-29. Як заявив заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик, причиною стала відсутність обіцяного українською стороною трансферу технологій безпілотних систем.
Рішення про передачу літаків було ухвалене ще за часів уряду партії «Право і справедливість». Переговори щодо співпраці у сфері безпілотних технологій тривають уже багато місяців.
Польща також зацікавлена у спільних польсько-українських оборонних проєктах та продовжує модернізацію власних збройних сил. Серед пріоритетів – закупівля додаткових винищувачів F-35 Lightning II.
Україна звинувачує Росію у воєнному злочині після атаки на Києво-Печерську лавру
Україна звинуватила Росію у скоєнні воєнного злочину після ракетно-дронової атаки на Києво-Печерську лавру – одну з найважливіших православних святинь країни, внесену до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Унаслідок масованого удару по території України загинули п’ятеро людей, ще 35 отримали поранення. На території Лаври виникла пожежа.
Президент України Володимир Зеленський вкотре запропонував особисту зустріч президенту Росії Володимиру Путіну для обговорення шляхів завершення війни. За повідомленнями, російська сторона не підтримала цю ініціативу.
Зеленський наголосив, що прямий діалог між лідерами двох держав міг би стати поштовхом для розблокування мирних переговорів. Водночас Кремль продовжує наполягати, що наразі такі контакти недоцільні.
Черговий напад на Польський дім паломника в Єрусалимі
У Єрусалимі знову стався напад на Польський дім паломника, який уже багато років є місцем перебування польських черниць та паломників.
За інформацією польської дипломатичної місії, невідомі особи закидали будівлю пляшками. Представники Міністерства закордонних справ Польщі заявили, що подібні інциденти повторюються регулярно, а також закликали ізраїльські правоохоронні органи притягнути винних до відповідальності.
Будинок паломника працює в Єрусалимі з 1941 року та розташований у районі, де проживає значна кількість представників ортодоксальних єврейських громад.
За словами речника польського МЗС Мачея Вевюра, контакти з місцевими релігійними авторитетами дозволяють тимчасово знизити напруження, однак проблема повторюється вже багато років.
Європейський Союз не зміг погодити санкції проти ізраїльського міністра
Міністри закордонних справ держав Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо запровадження санкцій проти міністра національної безпеки Ізраїлю Ітамара Бен-Ґвіра.
Серед держав, які підтримали обмеження, була й Польща. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив за заборону в’їзду ізраїльського політика до Шенгенської зони.
Обурення в багатьох країнах викликали висловлювання та дії Бен-Ґвіра щодо пропалестинських активістів. Запровадження санкцій означало б заборону на в’їзд до країн ЄС та замороження можливих активів політика на території Співтовариства.
Для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Європейського Союзу, тому рішення поки що не прийнято.
В Угорщині обмежили термін перебування прем’єра на посаді
Парламент Угорщини схвалив зміни до Конституції, які обмежують перебування прем’єр-міністра на посаді двома каденціями або максимум вісьмома роками.
Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розкритикував нововведення, заявивши, що питання тривалості перебування при владі мають вирішувати виборці, а не парламент.
Зміни були підтримані правлячою партією «Тиса», яка після приходу до влади оголосила про масштабне реформування державних інституцій.
Експерти з конституційного права звертають увагу, що нові норми можуть застосовуватися лише до майбутніх каденцій прем’єр-міністрів, оскільки закон не повинен мати зворотної дії.
Європейський Союз посилює кліматичні вимоги до промисловості
Держави-члени Європейського Союзу погодили нові ліміти викидів вуглекислого газу для промислових підприємств до 2030 року.
Нові правила передбачають скорочення безкоштовних квот у межах системи торгівлі викидами ETS для металургійної, хімічної, нафтопереробної, коксохімічної та теплогенеруючої галузей.
Проти запропонованих змін виступили Польща та Італія, попереджаючи про можливе зростання виробничих витрат, підвищення цін на енергоносії та зниження конкурентоспроможності європейської промисловості.
Попри це більшість держав ЄС підтримала нові екологічні норми, які є частиною реалізації кліматичної політики Співтовариства.
Джерело: Kanał Otwarty