Європейська комісія закликала звести бар’єри на зовнішніх кордонах ЄС у відповідь на міграційну кризу в іспанській Сеуті, тоді як Іран спростував заяви Дональда Трампа про перемовини зі США. Система оповіщення після порушення повітряного простору Польщі спрацювала неналежно, Польща подала апеляцію щодо виплати коштів виробнику вакцин Pfizer, головний український переговорник Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки, Франція посилить державний контроль над іноземними інвестиціями, а хакери викрали дані десятків тисяч осіб і компаній з Ліхтенштейну. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Єврокомісія закликала будувати бар’єри на кордонах ЄС
Європейська комісія закликала звести бар’єри для захисту зовнішніх кордонів Євросоюзу. Виконавчий орган ЄС у такий спосіб реагує на міграційну кризу в іспанській Сеуті.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн написала листа прем’єру Іспанії Педро Санчесу. З одного боку, вона хвалить очільника іспанського уряду за те, що той упорався з масовим напливом мігрантів, а з іншого — закидає йому невикористання наявних європейських механізмів захисту кордонів. Німецька політикиня вважає, що в нинішній ситуації Євросоюз має зробити більше для захисту своєї території — насамперед необхідно звести бар’єри в найбільш чутливих місцях, які варто взяти під посилений суворий нагляд.
За даними іспанського видання ABC, голова Єврокомісії у своєму листі не відповіла на звинувачення, викладені в надісланому їй у неділю листі прем’єра Іспанії. Санчес закидав іншим державам-членам ЄС, що частина з них замість допомоги його країні виступила за виключення Іспанії зі складу Шенгенської зони. Він також заперечив, що міграційна криза в Сеуті стала наслідком урядової амністії для нелегальних мігрантів, ухваленої кількома місяцями раніше.
Національний суд Іспанії у понеділок звернувся до Генерального комісаріату у справах імміграції та кордонів Національної поліції з проханням підготувати детальний звіт про ситуацію 30–31 липня. Судді хочуть з’ясувати, чи було нелегальне потрапляння десятків тисяч осіб до Сеути скоординованою акцією. Про проведення ретельного розслідування до Національного суду звернулася організація Justicia Europa.
Іран заперечив заяви Трампа про перемовини зі США
Іран спростував повідомлення про начебто триваючі перемовини зі Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп стверджував, що переговори з Іраном розпочнуться в понеділок, і незадовго до того скасував запланований удар по території Ірану.
Речник іранського МЗС Ісмаїл Багаї на щотижневій пресконференції заявив, що американо-іранські переговори досі не відновлено — наразі тривають лише дипломатичні контакти. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі останніми днями контактував зі своїми колегами із Саудівської Аравії, Пакистану та Туреччини. Наразі Іран веде перемовини лише з Оманом — вони стосуються врегулювання статусу Ормузької протоки.
За даними катарського телеканалу Al Jazeera, ірансько-оманські переговори натрапляють на певні труднощі, оскільки країни розходяться, зокрема, у підходах до повторного відкриття одного з найважливіших торговельних шляхів світу.
Американський президент анонсував початок переговорів з іранськими дипломатами в понеділок. Трамп наголосив, що в Ірана наразі є вибір лише між мирною угодою або повною капітуляцією. У соцмережі Truth Social він звинуватив іранців у лицемірстві, оскільки вони спершу нібито благали про відновлення перемовин, а тепер заперечують зацікавленість у них. Трамп також заявив, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю.
Протягом вихідних президент США скасував запланований удар по Ірану, повідомивши, що обидві країни досягли домовленостей щодо укладення мирної угоди — тож на прохання Ірану та інших держав регіону Близького Сходу він вирішив призупинити підготовлений удар.
Система оповіщення не спрацювала належно після порушення кордону Польщі
Тривога після минулотижневого порушення повітряного простору Польщі російською ракетою спрацювала неналежно. Влада Люблінського воєводства анонсує відповідні зміни.
У ніч на 30 липня ракета залетіла на польську територію й впала поблизу села Тарнава Колонія. У зв’язку з цим рішенням Урядового центру безпеки тривогу оголосили в 17 люблінських повітах, проте сирени увімкнули лише в семи з них. Затримку зафіксували, зокрема, в Хелмі та Замості — двох найбільших після Любліна містах воєводства.
Неналежно спрацювала і система оповіщення RCB: текстові повідомлення з поясненням причини сигналу так і не розіслали мешканцям. У помилках зізнався воєвода Люблінського воєводства Кшиштоф Коморський, який звернувся за поясненнями до 10 повітів, що минулого тижня, попри отримані сповіщення, не увімкнули сирени.
На його думку, сам процес передавання інформації від повітового центру управління кризовими ситуаціями до осіб, відповідальних за ввімкнення тривоги, триває занадто довго. За словами воєводи Коморського, певні повіти в майбутньому пропускатимуть у процесі увімкнення сирен — ідеться про 164 із загалом 360 пристроїв у Люблінському воєводстві, які можна вмикати дистанційно.
Іншою проблемою названо затримки, пов’язані з тим, що керівники повітових центрів управління кризовими ситуаціями надто довго переконуються, чи справді мають право увімкнути тривогу. Коморський анонсував, що переконуватиме старост надавати диспетчерам постійні повноваження на ввімкнення сирен у подібних випадках.
Польща оскаржила вирок щодо виплат виробнику вакцин
Польща подала апеляцію на рішення суду першої інстанції в Брюсселі щодо виплати коштів виробникам вакцин. У квітні суд зобов’язав польську владу виплатити концерну Pfizer майже 5,5 мільярда злотих.
Міністерство охорони здоров’я повідомило, що подало апеляцію на рішення, а також вимагає призупинити його виконання, щоб не сплачувати кошти до розгляду справи Апеляційним судом. На думку відомства, рішення суду першої інстанції від 1 квітня цього року не враховує кількох питань — насамперед усіх суттєвих обставин справи та точних правових підстав. Міністерство охорони здоров’я не розкрило деталей із міркувань благополуччя справи та власної процесуальної стратегії. В апеляції відомству допомагатимуть Генеральна прокураторія Республіки Польща та приватні юридичні фірми.
Портал interia.pl нагадує, що польська влада під час пандемії коронавірусу не забрала близько 64 мільйонів доз вакцини проти COVID-19. Суд у Брюсселі визнав це рішення протиправним, тож польська державна скарбниця має виплатити компанії Pfizer 5,5 мільярда злотих, а також покрити судові витрати в розмірі 170 мільйонів злотих. У квітні Міністерство охорони здоров’я стверджувало, що бельгійське правосуддя неправильно витлумачило модель фінансових розрахунків, закупівлі препаратів і зобов’язання щодо їх отримання.
Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України
Головний український переговорник Рустем Умєров став новим очільником Служби зовнішньої розвідки. Як зазначає телеканал Euronews, влада України проводить реорганізацію збройних сил, проте досі триває політична криза, пов’язана зі звільненням міністра оборони Михайла Федорова.
Умєров сам у минулому очолював оборонне відомство, а з липня минулого року був секретарем Ради національної безпеки і оборони. Останніми місяцями він також був головним українським переговорником у перемовинах щодо завершення війни, які ведуться за підтримки Сполучених Штатів.
Президент України Володимир Зеленський, оголошуючи ім’я нового очільника Служби зовнішньої розвідки, повідомив, що Умєров і надалі братиме участь у майбутніх мирних перемовинах. Водночас він працюватиме над реалізацією ініціативи “Дрон Діл” — співпраці з іноземними союзниками у виробництві дронів.
Призначення колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони є одним з елементів реконструкції уряду й самих збройних сил України, що триває вже місяць. Уже два тижні держава залишається без міністра оборони — після того, як Зеленський звільнив популярного Федорова. В Україні досі тривають суспільні протести, учасники яких вимагають повернути його на посаду. 31 липня в Києві з цього приводу відбулася, за словами організаторів, наймасштабніша демонстрація від часів Революції гідності 2013 року. Попри це, заяви президента України не свідчать про намір змінити своє рішення в цьому питанні.
Франція посилить контроль над іноземними інвестиціями
У зв’язку зі змінами на міжнародній арені Франція посилить нагляд за іноземними інвестиціями у чутливих секторах. Уряд муситиме спершу дати згоду на придбання щонайменше 10% часток у компаніях, представлених на біржах.
Прем’єр Франції Себастьян Лекорню написав у соцмережі X про мінливі геополітичні умови: напруження на міжнародній арені вимагає посилення нагляду за іноземними інвестиціями. Влада в Парижі прагне подбати як про інтереси французьких підприємств, так і про захист стратегічних національних інтересів. Спроби придбання щонайменше 10% акцій компаній, представлених на біржах, іноземними суб’єктами поза межами ЄС муситимуть отримувати схвалення уряду.
Нові норми застосовуватимуть до кількох стратегічних секторів — оборони, критичної інфраструктури та сучасних технологій. Влада розглядатиме заявки протягом 10 днів з моменту подання, щоб не обмежувати здатність підприємств залучати капітал на фінансових ринках.
Кілька місяців тому портал Politico ознайомився зі звітом, підготовленим трьома парламентарями від партій правлячої коаліції. У документі вони запропонували французькому прем’єру радикально змінити свою позицію щодо іноземних інвестицій у національні компанії. На думку правоцентристських депутатів, Франції також необхідно посилити свій технологічний суверенітет.
Хакери викрали дані десятків тисяч людей з Ліхтенштейну
Ліхтенштейн став жертвою кібератаки, під час якої викрали дані майже 31 000 осіб та компаній. Інформацію збирали відповідно до директиви ЄС про протидію відмиванню грошей.
Наразі слідчі встановили, що атаку на урядові сервери здійснили в ніч на 30 липня. У своїй заяві уряд Ліхтенштейну повідомив, що невідома особа за допомогою ІТ-інструментів отримала несанкціонований доступ до реєстру кінцевих бенефіціарних власників, запровадженого 2021 року відповідно до вимог директиви ЄС про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Дані стосувалися загалом 31 000 осіб та суб’єктів — компаній і фондів.
Як нагадує портал Swiss Info CH, до 2017 року в Князівстві діяла банківська таємниця, яку використовували для ухилення від сплати податків. Справою атаки займається спеціальна група з управління кризовою ситуацією під керівництвом прем’єрки Бріджит Гаас та міністра юстиції Емануеля Шедлера. Вона досі уточнює обставини інциденту, проте вже відомо, що жодні дані не було змінено чи видалено. Інформація про громадян Ліхтенштейну також не з’явилася в так званому даркнеті.
Джерело: Kanał Otwarty