Президент Кароль Навроцький, підбиваючи підсумки першого року свого президентства, звинуватив уряд у блокуванні його законів і діях проти громадян, а Сенат не затвердив нового голову Інституту національної пам’яті й відхилив пропозицію референдуму. Ексамбасадор України в Польщі назвав Степана Бандеру героєм, “Право і Справедливість” пропонує депортацію українців без легальної роботи, колишню посолку та колишнього командувача повітряних сил України звинувачують у незаконному збагаченні, Євросоюз хоче збільшити допомогу Іспанії після міграційної кризи, а іспанські праві та ліві партії пропонують позбавити Марокко права на співорганізацію футбольного мундіалю. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Навроцький звинуватив уряд у блокуванні законів
Президент Кароль Навроцький, підбиваючи підсумки першого року свого президентства, звинуватив уряд у блокуванні його законів і діях проти польських громадян. Найбільшим досягненням у зовнішній політиці він назвав зміцнення відносин зі Сполученими Штатами.
Перед Президентським палацом у Варшаві організували захід з нагоди першої річниці присяги глави держави. Президент Навроцький у виступі перед присутніми заявив, що в Польщі забувають, що саме народ здійснює владу. Він звинуватив владу в блокуванні законопроєктів, які він направив до Сейму: парламент досі не розглянув 21 із 22 його законодавчих ініціатив.
Глава держави вважає, що через це поляки не мають дешевшої електроенергії й не можуть висловитися на референдумі щодо реалізації кліматичної політики Євросоюзу. Навроцький закликав маршалка Сейму Влодзімєжа Чарзастого розглянути президентський проєкт власної версії унійної програми фінансування оборони SAFE.
Сам президент наклав вето на частину законів, запропонованих правлячою коаліцією. На його думку, ці норми або були погано підготовлені, або стосувалися неприйнятних для нього ідей на кшталт ліквідації Центрального антикорупційного бюро.
У зовнішній політиці Навроцький, за власними словами, відповідно до обіцянки зміцнив польсько-американські відносини, створивши таким чином “автостраду” для постійної присутності військ США на території Польщі. Стосовно відносин з Україною він наголосив, що хоче підтримувати Україну в її війні проти Росії, але водночас виступає проти майоріння бандерівських прапорів у Польщі. Найважливішим для польських політиків у контактах з іншими державами, за його словами, має бути власний інтерес.
Сенат не затвердив голову ІНП і відхилив референдум
Сенат не затвердив доктора Матеуша Шпитму на посаду голови Інституту національної пам’яті. Верхня палата польського парламенту також відхилила пропозицію референдуму, представлену президентом Каролем Навроцьким.
Посада голови ІНП залишається вакантною вже рік — відтоді, як його дотеперішній очільник склав присягу глави держави. Сенатори в четвер не погодилися призначити на цю посаду доктора Шпитму. Ще в середині липня його кандидатуру підтримали депутати Сейму — за неї проголосували представники “Права і Справедливості”, Польської народної партії та “Конфедерації”, тоді як проти виступили парламентарі з “Громадянської коаліції”, “Lewicy”, “Унії Центру” та “Конфедерації Корони Польської”.
Рішення Сенату означає початок нового конкурсу на посаду голови ІНП. Торік невдачею завершилася і спроба призначити на цю посаду доктора габілітованого Кароля Полейовського.
Сенат також відхилив президентську пропозицію референдуму. Глава держави хотів провести голосування щодо подальшої реалізації засад кліматичної політики Євросоюзу. Сенатори вдруге відхилили проєкт, хоча порівняно з попереднім варіантом змінили саме питання, на яке мали б відповідати учасники можливого референдуму.
Посол України в Польщі назвав Бандеру героєм
Ексамбасадор України в Польщі Василь Боднар вважає Степана Бандеру героєм своєї країни. Погіршення відносин між Києвом і Варшавою, на його думку, стало наслідком не самого спору щодо Української повстанської армії, а питання права України ухвалювати суверенні рішення.
У розмові з українським порталом “Європейська правда” дипломат заявив, що серед членів УПА можна знайти злочинців, відповідальних за вбивства поляків. Водночас, на його думку, серед членів польського підпілля також можна знайти людей, які вбивали українців. Сам Бандера, за словами Боднара, був одним із них — одним із тих, хто заслуговує на належну повагу.
Очільник Організації українських націоналістів сприймається послом України як лідер національно-визвольної боротьби, хоча, за його словами, не варто забувати про темні сторінки його діяльності. Дипломат також прокоментував нещодавні слова віцепрем’єра й міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша: лідер Польської народної партії заявив у липні, що Україна не увійде до ЄС разом із Бандерою.
За словами Боднара, Україна вступить до спільноти й сама суверенно вирішить, іде вона “з Бандерою” чи з українським народом. Криза у польсько-українських відносинах, на його думку, спричинена не самим вшануванням пам’яті УПА, а насамперед питанням права України ухвалювати власні суверенні рішення в подібних справах. Він додав, що ставлення до українців у Польщі погіршилося, проте більшість польського суспільства насправді не має негативного ставлення ні до українського народу, ні до вступу України в ЄС.
ПіС пропонує депортацію українців без легальної роботи
“Право і Справедливість” запропонувало законопроєкт про депортацію українців, які не мають легальної роботи. Нові норми стосувалися б чоловіків призовного віку, здатних служити у Збройних силах України.
У першу річницю присяги президента Кароля Навроцького ПіС провело свою програмну конвенцію. Однією з представлених там пропозицій став законопроєкт про депортацію українців на батьківщину — під нього підпадали б чоловіки призовного віку, які перебувають у Польщі й не мають легальної роботи.
Найбільша опозиційна партія також хоче створити спеціальні депортаційні центри, щоб пришвидшити весь процес. Як цитує портал interia.pl, віцепрезидент ПіС Тобіаш Богенський заявив під час конвенції, звертаючись до нового уряду, що Україна має перемогти у війні проти Росії, оскільки це відповідає інтересам усієї Центрально-Східної Європи. Саме тому, на його думку, українські чоловіки призовного віку повинні повернутися на батьківщину, щоб покласти край жаху триваючого конфлікту на фронті.
За торішньою статистикою Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики, у Польщі перебувало 11 тисяч безробітних громадян України. Хоча розподіл за статтю не вказали, більшість із них, імовірно, становлять жінки. Під час своєї конвенції політики ПіС хвалили перший рік президентства Навроцького, який, на їхню думку, послідовно реалізовував гасло “Спершу Польща, спершу поляки”.
Колишню посолку та екскомандувача ЗС України звинувачують у збагаченні
Колишня посолка України в США Ольга Стефанішина підозрюється в незаконному збагаченні та приховуванні майна. Подібні звинувачення висунули й колишньому командувачу логістики та повітряних сил України Андрію Українцю.
За версією української прокуратури, політикиня не могла збільшити своє майно лише завдяки доходам з посад, які обіймала. Слідчі закидають їй приховування інформації про володіння двома квартирами, автомобілем марки Mercedes та іншими активами загальною вартістю 31 000 доларів США.
Стефанішина зможе залишатися на волі лише за умови сплати застави в розмірі пів мільйона гривень. Проте вона муситиме з’являтися на кожен виклик Національного антикорупційного бюро України, а також не зможе контактувати зі свідками чи іншими підозрюваними. На початку тижня, після своєї відставки, її звільнили з посади посла України в США, яку вона обіймала з серпня минулого року. До цього Стефанішина впродовж п’яти років була віцепрем’єркою України.
Подібні звинувачення висунули колишньому командувачу логістики повітряних сил України. Спершу українцю висунули перше звинувачення, але тепер прокурори розширили обвинувальний акт: військовий у 2020–2025 роках нібито реєстрував частину незаконних доходів на членів своєї родини. Отримані ним матеріальні вигоди перевищували його офіційну зарплату в українській армії на 20 мільйонів гривень. Колишнього командувача логістики повітряних сил України й раніше підозрювали в порушеннях під час будівництва протиповітряних укриттів вартістю 302 мільйони доларів.
ЄС планує збільшити допомогу Іспанії після міграційної кризи
Європейська комісія веде перемовини з Іспанією щодо фінансової підтримки для посилення охорони кордонів. Іспанський уряд може отримати кошти від ЄС у зв’язку з минулотижневою міграційною кризою в Сеуті.
Речник Європейської комісії Гій Мерсьє підтвердив повідомлення медіа про перемовини між Брюсселем і Мадридом. Іспанія вже нібито передала виконавчому органу ЄС перші дані про потреби у сфері охорони кордонів і гуманітарної допомоги.
Мерсьє заявив телеканалу Euronews, що спершу тривали технічні дискусії, а тепер Європейська комісія оцінюватиме заявку, подану іспанською владою. Кошти Іспанія використає для закупівлі наметів для тих, хто цього потребує, продуктів харчування, медичних засобів та оплати гуманітарної допомоги.
Уряд у Мадриді стверджує, що з його африканської території вже виїхали 70 тисяч із майже 72 тисяч нелегальних мігрантів, які минулого тижня потрапили до Сеути. Мер міста Хуан Вівас навів інші дані: за його підрахунками, у Сеуті досі перебуває близько 5000 іноземців, серед яких майже 860 неповнолітніх без супроводу.
Марокканська прокуратура у зв’язку з кризою висунула звинувачення 80 особам, підозрюваним в організації нелегального перетину іспансько-марокканського кордону, перевезенні пасажирів без відповідної ліцензії чи нападі на співробітників служб безпеки.
Іспанські партії хочуть позбавити Марокко права на мундіаль
Іспанські праві та ліві партії виступили за позбавлення Марокко права бути співорганізатором чемпіонату світу з футболу. Турнір, запланований на 2030 рік, має відбутися в Іспанії, Португалії та Марокко.
Як зазначає портал Politico, попри ідеологічні розбіжності, подібні пропозиції висунули націоналістична партія Vox та ультраліва Sumar. Обидва об’єднання таким чином реагують на минулотижневу кризу в Сеуті, звинувачуючи Марокко в навмисному пропуску десятків тисяч нелегальних мігрантів до цього міста.
Партія Sumar, що входить до правлячої коаліції Іспанії, стверджує, що Марокко через ці події не повинне отримувати престиж, економічні вигоди та міжнародну легітимність, які дає організація однієї з найважливіших спортивних подій світу. Її позицію підтримала португальська партія “зелених” Livre, закликавши свій уряд до подібних дій.
За версією Vox, Марокко не є лояльним партнером для Іспанії ні в питанні організації мундіалю, ні у сфері тісних добросусідських відносин: через кризу в Сеуті воно нібито повністю зруйнувало основи довіри, на яких Іспанія та Португалія погодилися на співпрацю в межах наступного чемпіонату світу з футболу.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес разом з очолюваною ним Іспанською соціалістичною робітничою партією намагається уникати звинувачень на адресу Марокко в міграційній кризі. У середу питання організації мундіалю 2030 року викликало суперечки через публікацію британського видання The Times: за даними газети, президент ФІФА Джанні Інфантіно нібито пропонував Марокко проведення фінального матчу в обмін на підтримку.
Джерело: Kanał Otwarty