Президент України Володимир Зеленський вважає, що проведення виборів зруйнувало б країну, і водночас підписав закон про створення суперечливого Національного пантеону. Данія обмежить допомогу біженцям з України, Польща разом із п’ятьма державами вимагає від ЄС оподаткувати нафтові концерни, Німеччина планує витратити 12 мільярдів євро на розвиток ракетного потенціалу, Канада звинувачує США у спробі розколоти країну новими митами, а білоруський суд визнав католицький тижневик “Gość Niedzielny” екстремістським виданням. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Зеленський: вибори зруйнували б Україну
Проведення нових президентських виборів в Україні, на думку її президента Володимира Зеленського, призвело б до руйнування держави. Минулого тижня подібну ідею висловив колишній міністр оборони України Михайло Федоров.
Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що призначення виборів під час триваючої війни було б рівнозначне руйнуванню держави. Можливе голосування, за його словами, стало б для країни “цунамі”, яке розколе суспільство. Натомість стратегія, якої дотримується президент України, має привести до завершення війни та збереження незалежності й суверенітету держави.
Український лідер наголосив, що на проведення президентських виборів тиснули й іноземні партнери його держави, проте жоден з них не запропонував конкретних рішень, здатних забезпечити безпечний, законний і демократичний виборчий процес.
Минулого тижня до проведення перших з 2019 року президентських виборів закликав колишній очільник українського оборонного відомства Федоров, звільнений минулого місяця президентом. У відеозверненні, опублікованому в соцмережах, він заявив, що демократія не може бути заручницею Росії, а відкладання голосування є саме її перемогою.
Портал The Kyiv Independent нагадує, що, згідно з чинною конституцією, вибори в Україні не можуть проводитися в умовах воєнного стану. Зеленський у розмові з медіа також прокоментував саме питання звільнення Федорова та протести його прихильників, заявивши, що колишній очільник оборонного відомства мав конфлікт із тодішнім головнокомандувачем армії Олександром Сирським через розподіл повноважень між Міністерством оборони та Головним командуванням Збройних сил України.
Зеленський підписав закон про Національний пантеон
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про створення Національного пантеону. Питання викликає значні суперечки в Польщі через плани поховання в ньому командирів Української повстанської армії.
Законопроєкт про створення Національного пантеону Верховна Рада України ухвалила 1 липня. Тепер його офіційно підписав президент України, а в неділю документ опублікували на сайті парламенту.
У суботу Зеленський анонсував, що в Національному пантеоні поховають осіб, важливих з погляду боротьби за незалежність України — вони мають стати джерелом натхнення для сучасних українців. Український лідер наголосив, що виключно самі українці вирішуватимуть, хто спочине в пантеоні.
Згідно з нормами закону, вшановані таким чином можуть бути особи, які обіймали посаду глави держави чи головнокомандувача Збройних сил України. Тим самим у ньому можуть бути поховані, зокрема, командири УПА чи лідери Організації українських націоналістів.
Останніми місяцями в Україну перевезли прах першого голови ОУН Євгена Коновальця та лідера однієї з двох фракцій цієї організації Андрія Мельника. Український інститут національної пам’яті не виключає, що в Національному пантеоні, який створять на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” в Києві, згодом спочине і похований у Мюнхені Степан Бандера. Наприкінці червня в розмові з Польським агентством преси про таку можливість також говорив депутат пропрезидентської партії “Слуга народу” Микита Потураєв.
Данія обмежить допомогу біженцям з України
Данія анонсувала обмеження допомоги для біженців з України. Отримання соціальних виплат мають прив’язати до працевлаштування, а чотирнадцять українських регіонів визнають безпечними для цивільного населення.
Данський міністр у справах міграції та інтеграції Мортен Бек-Гофф повідомив, що наразі в його країні перебуває близько 47 600 громадян України. Органи місцевого самоврядування стикаються з проблемами як забезпечення їх житлом, так і інтеграції в данське суспільство.
Нові норми покликані обмежити приплив біженців з України. У межах запропонованих змін чотирнадцять регіонів заходу й центру України, за винятком Києва, визнають відносно безпечними для цивільного населення. Особи, що прибувають з них, більше не отримуватимуть автоматичного захисту з боку данської держави.
Лівоцентристсько-ліберальний уряд Метте Фредеріксен також хоче запровадити нові вимоги для українців, що отримують соціальні виплати — наприклад, отримання допомоги прив’язуватимуть до працевлаштування. Очільник данського відомства у справах міграції та інтеграції переконує, що посилення вимог для громадян України призведе до зменшення кількості заявок на статус біженця. Як приклад він навів Норвегію та Швейцарію, де після впровадження подібних змін зафіксували менше заявок на міжнародний захист.
Зміни, запропоновані Бек-Гоффом, не торкнуться українців, що вже перебувають у Данії. Видання Berlingske нагадує, що перед літом уже пропонували запровадити норми, які унеможливлять отримання дозволу на проживання в Данії для українців призовного віку.
Польща вимагає оподаткувати нафтові концерни в ЄС
Польща разом із п’ятьма іншими державами вимагає від Європейського Союзу оподаткувати нафтові концерни. Країни спільноти вважають, що компанії повинні заплатити за отримання надприбутків на тлі війни між США та Іраном.
Спільного листа міністру фінансів Ірландії, яка головує в Раді ЄС, надіслали міністри фінансів і господарства Польщі, Австрії, Іспанії, Німеччини, Португалії та Італії. У ньому вони стверджують, що прибутки, отримані паливними концернами останніми місяцями, перевищують зростання ціни на саму нафту. Потужний шок пропозиції призвів до збільшення загальної рентабельності та маржі компаній, тоді як суспільство дедалі більше незадоволене постійним зростанням вартості життя.
Очільники фінансових відомств шести держав ЄС вважають, що це питання варто підняти наступного місяця — тоді відбудеться засідання всіх міністрів фінансів країн Євросоюзу.
Автори листа пропонують скопіювати рішення, впроваджені після вторгнення Росії в Україну 2022 року, коли Євросоюз запровадив податок на надприбутки підприємств енергетичного сектору. На початку серпня про рекордні доходи найбільших паливних концернів повідомляло британське видання The Guardian: за перші три місяці після удару США та Ізраїлю по Ірану вісім світових нафтових гігантів заробили майже 93 мільярди доларів, майже подвоївши прибутки порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Німеччина витратить 12 млрд євро на розвиток ракетного потенціалу
Німеччина планує витратити майже 12 мільярдів євро на розвиток свого ракетного потенціалу — повідомляє портал Politico. Німецька влада хоче придбати обладнання, здатне вражати цілі на відстані навіть кількох тисяч кілометрів.
Журналісти видання ознайомилися з документами німецького оборонного відомства, з яких випливає, що влада в Берліні планує суттєво розширити свій ракетний арсенал, насамперед озброєння далекого радіусу дії. Реалізація цих планів коштуватиме до 12 мільярдів євро.
Німеччина завдяки розбудові військового потенціалу прагне стримати Росію від агресивних дій. Бундесвер після реалізації планів федерального уряду отримає можливість завдавати ударів по цілях у глибині російської території. План складається із чотирьох частин: перші елементи нового озброєння планують отримати вже наступного року, тоді як найсучасніше обладнання надійде до німецької армії у другій половині 2030-х років.
Німеччина розроблятиме нові військові технології у співпраці з Великою Британією. У червні Politico повідомляло, що німецьке Міністерство оборони розглядає можливість закупівлі дешевих крилатих ракет виробництва американо-ізраїльського стартапу Covenant Industries, що співпрацює з українськими підприємствами.
Німеччина, зробивши висновки з війни в Україні, визнала, що економічно доступні технології на кшталт дронів і ракет дають змогу українській армії ефективно протистояти Росії. Місяць тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував закупівлю пускових установок Typhon, озброєних крилатими ракетами Tomahawk. Під час нещодавнього саміту НАТО в Туреччині він, за наявними даними, домовився з цього приводу з владою Сполучених Штатів.
Канада звинувачує США у спробі розколоти країну
Прем’єр Канади Марк Карні звинуватив Сполучені Штати у спробі розколоти його країну через запровадження нових мит. У суботу набрали чинності нові американські збори в розмірі 50% на канадські товари вартістю майже 20 мільярдів доларів.
Очільник канадського уряду в п’ятницю доручив переговорникам відмовитися від перемовин щодо нової американо-канадської торговельної угоди. Карні заявив, що американці вимагали забагато, а пропонували замало. Запропоновані ними зміни до проєкту угоди, за його словами, були несправедливими та неекономічними. На думку прем’єра Канади, умови, представлені США, розробили саме для того, щоб завдати шкоди його країні та розколоти її.
Відмова від перемовин означає, що в суботу набрали чинності нові мита на продукцію з Канади — США запровадили 50-відсоткові збори на канадські товари вартістю майже 20 мільярдів доларів.
Оттава у відповідь на дії Вашингтона анонсувала запровадження відповідних мит на американську сталь, молочну продукцію, побутову техніку, сільськогосподарську техніку, папір та електроніку. Позицію Карні підтримав лідер опозиційної Консервативної партії П’єр Пуальєвр, який в інтерв’ю канадському громадському телеканалу CBC висловив розчарування пропозиціями з боку Америки, що, на його думку, призвели б до деіндустріалізації Канади.
Офіс торговельного представника США у своїй заяві, яку цитує телеканал Euronews, розкритикував Канаду за відмову від пропозиції, що передбачала “найкраще ставлення у світі”.
Білорусь визнала “Gość Niedzielny” екстремістським виданням
Католицький тижневик “Gość Niedzielny” білоруський суд включив до списку екстремістських матеріалів. Останнім часом видання публікувало критичні матеріали щодо політики влади в Мінську.
Як повідомило Європейське радіо для Білорусі, назва газети з’явилася в оновленому списку екстремістських матеріалів, опублікованому білоруським Міністерством інформації. “Gość Niedzielny” внесли до нього за рішенням районного суду Ленінського району Гродно. Екстремістським визнали контент, розміщений на сайті видання та в його акаунтах у соцмережах.
Нещодавно на сторінках тижневика з’явилися інтерв’ю зі звільненими білоруськими політв’язнями Андрієм Почобутом та Алесем Бяляцьким. Крім того, видання регулярно висвітлює політичні репресії проти польських католицьких священників, що служать у цій країні.
До списку, який веде білоруське інформаційне відомство, раніше потрапили, зокрема, Польське агентство преси, британський суспільний мовник BBC, “Голос Америки”, телеканал Euronews та естонське видання Postimees.
Джерело: Kanał Otwarty