Ісландці на референдумі проголосували проти відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, тоді як Росія анонсувала удари по енергетичній інфраструктурі України. Директор ЦРУ нібито запропонував тристоронню зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського, президент Фінляндії сумнівається в можливості нападу Росії на НАТО, хакери після витоку даних польських пацієнтів готують щось масштабніше, члени “Rozwój Plus” не отримають місць у виборчих списках ПіС, а США за угодою з Венесуелою отримають контроль над її нафтовими резервами.
Ісландці на референдумі відхилили переговори про вступ до ЄС
Ісландці на референдумі проголосували проти відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу. Уряд Ісландії анонсував, що тепер зосередиться на найважливіших внутрішніх проблемах країни.
У суботньому референдумі взяли участь майже 81% усіх, хто мав право голосу. За відновлення переговорів про членство в ЄС висловилися трохи більше 47% учасників голосування, проти — майже 53%.
Прем’єрка Ісландії Кріструн Фростадоттір під час недільної пресконференції похвалила високу явку на референдумі, а також оголосила, що поважатиме рішення ісландців. Її кабінет тепер зосередиться на внутрішній політиці країни та зміцненні позицій Ісландії в межах Європейського економічного простору, що його разом із ЄС і Норвегією формує Ісландія.
Для міністерки закордонних справ Торгерд Катрін Гуннарсдоттір найважливішим було зацікавлення суспільства міжнародною тематикою: саме членство в ЄС не було метою само по собі, а лише засобом для досягнення добробуту й економічної стабільності Ісландії.
Ісландський суспільний мовник RÚV повідомив, що очільницю уряду журналісти запитали про подальші кроки щодо заявки на вступ до спільноти. Фростадоттір відповіла, що формально не відкликатиме цей документ, хоча уряд може ухвалити відповідні рішення після консультацій з парламентським комітетом у закордонних справах.
Голова опозиційної правої Партії незалежності Гурун Ганстейн Стольті назвала результати референдуму шоком для правлячих лівоцентристів, які доклали чимало зусиль, аби переконати ісландців відновити переговори про вступ. Лідер Партії Центру Сігмундур Давід Ґуннлаугссон вважає, що через цю поразку у відставку мають піти як прем’єрка, так і міністерка закордонних справ Ісландії.
Росія анонсувала удари по енергетичній інфраструктурі України
Росія анонсувала завдання ударів по критичній інфраструктурі України. У ніч із п’ятниці на суботу під Києвом унаслідок російського удару по складу боєприпасів загинули 38 людей.
Міноборони Росії у своєму комюніке оголосило про початок підготовки до нового етапу ударів по Україні. Їхньою метою мають стати об’єкти енергетики, оскільки останнім часом Збройні сили України нібито завдавали ударів по російських цивільних об’єктах та підприємствах нафтової промисловості.
У ніч із п’ятниці на суботу росіяни завдали масованого удару по інфраструктурі в населених пунктах на околицях Києва. У Бучанському районі знищили склад боєприпасів. Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні в соцмережах повідомив, що загинули 38 людей, і наголосив, що ракети, боєприпаси, міни та дрони не повинні зберігатися поблизу цивільних об’єктів. Він анонсував притягнення до відповідальності осіб, що розміщують зброю поблизу житлових будинків.
Росія вже кілька днів завдає інтенсивних ударів по території України. Портал Kyiv Independent, посилаючись на дані, надані українським президентом, повідомляє, що за останній тиждень російська армія випустила 2000 дронів, 1600 керованих авіабомб та 31 балістичну ракету.
Українська армія в ніч із суботи на неділю продовжувала завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Дрони атакували, зокрема, другий за розмірами нафтопереробний завод Росії, а також авіабазу в Краснодарському краї.
Голова ЦРУ нібито запропонував тристоронню зустріч
Директор американського Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф під час візиту до Росії нібито запропонував тристоронню зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського — стверджує портал Axios. Очільник ЦРУ вперше долучився до перемовин, покликаних завершити війну в Україні.
Неанонсований візит Реткліффа до Москви минулого вівторка спричинив хвилю спекуляцій. Президент США, коментуючи поїздку очільника ЦРУ до столиці Росії, заявив, що вона мала рутинний характер, проте з неї може щось вийти. У п’ятницю ситуацію прокоментував і український президент, якого нібито поінформували про зміст перемовин.
Portal Axios у неділю оприлюднив, що Реткліфф під час зустрічі зі своїми російськими колегами нібито запропонував організувати тристоронні перемовини за участю президентів США, Росії та України. Дотепер подібні американські пропозиції відхиляла російська влада, тоді як українська сторона їх схвалювала. Наразі невідомо, як росіяни відреагували на цю ідею.
Видання The New York Times повідомило, що директор ЦРУ поділився з очільником Федеральної служби безпеки Росії Олександром Бортниковим невтішною оцінкою нинішнього перебігу війни. Самого Бортникова Реткліфф нібито визнав людиною, здатною позитивно вплинути на відновлення дипломатичного процесу.
Очільника американської розвідки вперше залучили до справи мирних перемовин — раніше перемовинами без особливих результатів займалися спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Президент Фінляндії сумнівається в атаці Росії на НАТО
Президент Фінляндії Александер Стубб сумнівається в можливості атаки Росії на державу-члена НАТО. Перед подібним сценарієм застерігають Німеччина та Україна.
Фінський глава держави в інтерв’ю німецькому виданню Bild заявив, що російська влада не наважиться атакувати НАТО. На його думку, немає сенсу випробовувати рішучість країн-членів альянсу: організація має надто потужний потенціал звичайних, ракетних і ядерних озброєнь, а сама Росія не спроможна відкрити ще один фронт після України.
Стубб наголосив, що дотепер ніхто не надав переконливих доказів, які підтверджували б повідомлення про можливий російський удар. З іншого боку, НАТО має бути готовим до всіх можливих сценаріїв.
Президент Фінляндії висловився за подальшу підтримку України з боку НАТО. Київ нині перебуває в найкращому становищі з початку війни проти Москви, тому Україна наразі є найкращим гарантом безпеки для західних держав.
Перед можливою атакою Росії на НАТО застерігають Німеччина та Служба безпеки України. У червні командувач німецької армії генерал Крістіан Фройдінг у розмові з Politico говорив про можливий російський удар щонайпізніше 2029 року.
Хакери готують масштабнішу акцію після витоку даних пацієнтів
Хакери, відповідальні за витік даних із системи пацієнтів польських медичних закладів, анонсують проведення операції ще більшого масштабу. У своїй заяві вони стверджують, що їхня місія — покращити слабкий рівень кібербезпеки в Європі.
Хакерське угруповання Fingerprint у дописі, опублікованому на платформі Infosec Exchange, закинуло компанії MIDER помилку, з якою та нібито дуже добре впоралася. Хакери не мають наміру оприлюднювати чи продавати дані з системи, яку використовують польські заклади охорони здоров’я.
За словами Fingerprint, MIDER — не єдина установа, що зберігає чутливу інформацію про польських громадян. Група незабаром має поділитися чимось “ще більшим”, щоб у такий спосіб запобігти витоку даних до “поганих шпигунів”.
Хакери додали, що й надалі спілкуватимуться лише з редактором сайту Zaufana Trzecia Strona — інших журналістів вони вважають “некомпетентними політичними брехунами”. Крім того, хакери не хочуть, щоб їх називали злочинцями: своєю метою вони вважають покращення слабкого рівня кібербезпеки в Європі, особливо в умовах кібервійни з Росією.
Портал Money.pl нагадує, що справа витоку даних із системи, яку обслуговує MIDER, є предметом розслідування під наглядом окружної прокуратури у Варшаві. За злам інформаційної системи та передання отриманих даних загрожує до трьох років позбавлення волі.
Члени “Rozwój Plus” не отримають місць у списках ПіС
Політики, що входять до об’єднання “Rozwój Plus”, не отримають місць у виборчих списках “Права і Справедливості”. Лідер партії Ярослав Качинський звинуватив їх у сприянні розколу найбільшого опозиційного об’єднання.
У промові, виголошеній у Сулеюві в Лодзинському воєводстві та цитованій порталом Interia.pl, колишній прем’єр заявив, що особи, які дезінтегрують праві сили, діють проти Польщі. Розкол ПіС, на його думку, може сприяти поразці нинішньої опозиції на наступних парламентських виборах.
На думку голови Качинського, політики об’єднання “Rozwój Plus”, яке очолює колишній прем’єр Матеуш Моравецький, розраховують на створення спільного виборчого списку з ПіС. Утім, цього не станеться, оскільки колишні вже активісти партії відіграли значну роль у її розколі, тому мають зникнути з політики — або принаймні, як він висловився, з “патріотичного табору”.
Качинський додав, що складно було б переконати лояльних і працьовитих активістів ПіС знову прийняти осіб, які створили “Rozwój Plus”. Їм довелося б відмовитися від місць у виборчих списках на користь політиків, за якими стоїть, за його словами, звичайнісінька зрада.
Минулого тижня євродепутати, що належать до “Rozwój Plus”, покинули делегацію ПіС у Європарламенті, хоча щодо них не відкривали партійного дисциплінарного провадження. Троє євродепутатів ще не вирішили, чи залишаться в фракції Європейських консерваторів і реформаторів.
США отримають контроль над нафтовими резервами Венесуели
Сполучені Штати за угодою з Венесуелою отримають контроль над венесуельськими нафтовими резервами. Президент США Дональд Трамп назвав угоду найбільшою нафтовою угодою в історії.
Документ передбачає, що США контролюватимуть майже 65 мільярдів барелів, з яких складаються венесуельські нафтові резерви. Натомість американці інвестують у Венесуелу 100 мільярдів доларів. Завдяки цій угоді американські резерви сировини мають подвоїтися, що призведе до зниження цін на пальне у Сполучених Штатах.
Тимчасова президентка Венесуели Дельсі Родрігес, коментуючи угоду, заявила, що вона сприятиме економічному пожвавленню її країни та збільшенню бюджетних доходів. Сама угода має діяти впродовж наступних 25 років, а її мета — збільшити видобуток до півтора мільйона барелів нафти на день.
Деталі документа невідомі, проте, за даними, отриманими американським телеканалом CBS News, одна з американських компаній отримає столітню концесію на видобуток венесуельської сировини.
Опозиційний венесуельський депутат Енріке Каприлес Радонскі поділився з британським суспільним мовником BBC своїми сумнівами щодо угоди. На його думку, уряд Венесуели проводить непрозору й корумповану політику, тому має якнайшвидше пояснити, на якій правовій підставі уклав угоду з владою США і які реальні вигоди вона принесе венесуельському суспільству.
Джерело: Kanał Otwarty