Прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, за даними видання Haaretz, могли попередити про підготовку масштабної атаки ХАМАС ще до 7 жовтня 2023 року. Анджей Почобут знову перетнув білоруський кордон. Президент Польщі Кароль Навроцький представив другий законопроєкт щодо регулювання криптовалютного ринку. Угорщина оголосила про висилку десяти російських дипломатів, а Україна закликала європейські держави закрити російські культурні центри. Тим часом у Києві тривають розслідування щодо діяльності українських антикорупційних органів, а Єврокомісія засудила поховання сербського генерала Ратка Младича з військовими почестями.
Нетаньягу могли попередити про підготовку атаки ХАМАС
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, як стверджують джерела газети Haaretz, міг отримати попередження про плани палестинського угруповання щодо масштабної атаки за кілька днів до нападу 7 жовтня 2023 року.
За інформацією видання, приблизно за десять днів до масового нападу Нетаньягу особисто міг бути попереджений президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нахаяном. Йшлося про масштабну операцію, яку, за повідомленнями, планував тодішній лідер ХАМАС у секторі Гази Ях’я Сінвар.
За даними джерел, метою Сінвара було спровокувати кровопролиття, дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході та зірвати так звані Угоди Авраама між Ізраїлем та арабськими монархіями.
У звіті про телефонну розмову Нетаньягу з президентом ОАЕ зазначалося, що Аль Нахаян нібито був здивований спокійною реакцією ізраїльського прем’єра. Нетаньягу, за цією версією, запевнив еміратського лідера, що контролює ситуацію в секторі Гази та очікує від ХАМАС лише активності на Західному березі Йордану.
Сам президент ОАЕ нібито дізнався про плани палестинської організації безпосередньо від її лідера. У середині 2023 року Сінвар, за інформацією джерел, заявляв Аль Нахаяну про своє розчарування відсутністю прогресу в мирних переговорах з Ізраїлем.
Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю заперечив інформацію Haaretz про таку розмову, опублікувавши відповідну заяву в соціальній мережі X.
Водночас повідомлення газети підтримав колишній прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет. Він заявив, що Нетаньягу несе особисту та безпосередню відповідальність за помилку, яка за час його правління призвела до загибелі тисяч ізраїльтян.
Беннет також заявив про намір домагатися створення спеціальної слідчої комісії, яка мала б встановити відповідальність Нетаньягу за можливу злочинну недбалість.
Анджей Почобут повернувся до Білорусі
Відомий діяч польської меншини в Білорусі Анджей Почобут у вівторок знову перетнув кордон цієї країни.
У квітні його звільнили з білоруської колонії суворого режиму в межах обміну ув’язненими. За інформацією журналістів RMF FM, у вівторок близько 11:00 Почобут перетнув польсько-білоруський кордон через пункт пропуску в Бобровниках.
Приблизно через три години він опублікував у своєму акаунті в соціальній мережі X фотографію з берегів Німану.
Про намір повернутися до Білорусі Почобут говорив уже протягом кількох місяців. Цими вихідними під час засідання Головної ради Спілки поляків Білорусі, яке відбулося в Білостоку, він повідомив, що саме цього тижня спробує перетнути польсько-білоруський кордон.
За інформацією, яку отримала Gazeta Wyborcza, найближчий тиждень публіцист планує провести в Білорусі. Після цього він вирушить до Сполучених Штатів та Канади, де має зустрітися з представниками польської діаспори.
Після завершення поїздки Північною Америкою Почобут планує знову повернутися до Польщі.
Загалом він провів п’ять років у білоруській колонії суворого режиму. У квітні його звільнили в межах обміну ув’язненими. У рамках цієї домовленості польська влада передала Білорусі п’ятьох людей, серед яких був російський археолог Олександр Бутя, видачі якого домагалася Україна.
Кароль Навроцький представив другий законопроєкт щодо криптовалют
Президент Польщі Кароль Навроцький подав до Сейму другий законопроєкт, спрямований на регулювання ринку криптовалют.
Прем’єр-міністр Дональд Туск назвав нову пропозицію проявом паніки в президентському палаці та розкритикував запропонований главою держави компромісний підхід.
Президентський законопроєкт значною мірою спирається на рішення, передбачені третім урядовим проєктом закону щодо регулювання криптовалютного ринку.
Водночас Кароль Навроцький не підтримує механізми попередження, які передбачають автоматичне блокування та подальші дії вже після блокування. Замість цього криптовалютні компанії повинні будуть підтримувати обов’язкову комунікацію з інвесторами та надсилати їм відповідні попередження.
Продовження блокування криптовалютних рахунків, згідно з президентською пропозицією, має залежати від рішення суду, а не чиновників, як це передбачали попередні урядові рішення.
Якщо держава неналежно виконуватиме свої обов’язки щодо захисту клієнтів криптовалютних бірж, інвестори зможуть претендувати на компенсацію збитків.
Керівник Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуський заявив, що президентський проєкт є компромісним рішенням. За його словами, він має допомогти подолати глухий кут, який триває від минулого року після президентського вето.
Саме тому глава держави вирішив представити другу пропозицію щодо регулювання криптовалют.
Дональд Туск, своєю чергою, вважає дії президента проявом зростаючої паніки в його політичному середовищі. Прем’єр звинуватив Навроцького, «Право і справедливість» та «Конфедерацію» у поданні законопроєктів, які нібито намагаються представити компроміс із тим, що він назвав «чистим злом».
За словами Туска, розслідування та політичні наслідки краху криптовалютної біржі Zonda Crypto набирають обертів, і зупинити цей процес уже ніхто не зможе.
Угорщина вислала десять російських дипломатів
Угорщина оголосила про висилку десяти російських дипломатів, яких підозрюють у діяльності, що суперечить положенням Віденської конвенції.
Росія у відповідь пригрозила рішучою реакцією на рішення угорського Міністерства закордонних справ.
У тексті джерела зазначається, що глава угорської дипломатії Аніта Орбан не уточнила, які саме дії співробітників російського посольства в Будапешті стали підставою для висилки.
За її словами, рішення пов’язане з необхідністю забезпечення безпеки та суверенітету Угорщини. При цьому дипломатичні відносини між двома державами розривати не планують.
Угорське Міністерство закордонних справ заявило про готовність продовжувати діалог із Росією за умови дотримання встановлених правил.
Прем’єр-міністр Петер Мадяр, зачитуючи в парламенті заяву, наголосив, що його уряд захищатиме суверенітет Угорщини.
Представниця російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова заявила, що Москва готує «жорстку та болючу» відповідь на висилку дипломатів. Вона звинуватила угорську владу в тому, що вона піддається тиску з боку русофобського лобі.
Угорське видання Telex.hu зазначає, що нинішня глава угорської дипломатії проводить значно більш дистанційовану політику щодо Росії, ніж її попередник Петер Сійярто.
На початку травня Орбан викликав російського посла через атаку безпілотників на українське Закарпаття, де проживає угорська меншина.
Україна закликала Європу закрити російські культурні центри
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав європейських союзників закрити у своїх країнах російські культурні центри — так звані «Російські доми».
Минулого тижня подібне рішення ухвалила влада Німеччини у відповідь на звинувачення Росії в організації диверсій.
Український міністр розкритикував Росію через нові повітряні удари по Києву. Атаки відбулися в ніч із понеділка на вівторок, після завершення триденного перемир’я, пов’язаного з візитом спеціальних представників президента США до обох країн.
За словами Сибіги, це була чергова масштабна та жахлива атака, проведена двома хвилями. Внаслідок ударів загинули двоє людей.
У зв’язку з російськими атаками глава українського МЗС закликав європейські держави закрити російські культурні центри.
На його думку, в умовах російської агресії в Європейському Союзі не повинно залишатися російських мереж впливу.
Сибіга також закликав посилити тиск на Москву. Росія, за його словами, досі не демонструє готовності завершити війну, яка триває з лютого 2022 року. Тому лише посилення міжнародного тиску може змусити Кремль перейти до мирних переговорів.
Минулого тижня влада Німеччини закрила Російський дім у Берліні. Уряд Фрідріха Мерца звинуватив Росію в організації щонайменше кількох диверсій, спрямованих, зокрема, проти аеропорту та вугільної електростанції.
Ексгенпрокурор України міг планувати помсту антикорупційним органам
Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, за інформацією джерела, міг планувати помсту антикорупційним структурам, які минулого тижня провели обшуки в його офісі.
Кравченко залишив посаду на тлі розслідування, пов’язаного з діяльністю нелегального кол-центру.
Ще в понеділок він заперечував можливість добровільної відставки, заявляючи, що залишить посаду лише в разі відповідного прохання президента України Володимира Зеленського.
Зрештою Кравченко оголосив у соціальних мережах про свою відставку. Він пояснив це бажанням не допустити використання посади як інструменту політичного протистояння.
Минулого тижня в офісі генерального прокурора України провели обшуки співробітники Національного антикорупційного бюро України. Під час операції було затримано заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Сергія Кропиву.
Йому висунули звинувачення у створенні злочинної організації, яка займалася роботою фальшивого кол-центру.
Українське видання «Українська правда» стверджує, що слідчі також провели обшук у будинку, де проживає заступниця генерального прокурора України Марія Вдовиченко.
За даними видання, серед знайдених у неї матеріалів були записи, з яких нібито випливає, що Кравченко планував помсту українським антикорупційним органам.
Йдеться про можливе стеження за керівниками НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також членами їхніх сімей.
За інформацією джерел видання в оточенні президента України, ще в суботу Зеленський нібито був готовий звільнити генерального прокурора. Однак він вирішив почекати з рішенням після рекомендації лідера парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії.
У матеріалі стверджується, що Арахамія тривалий час захищає Кравченка, оскільки саме він має вплив на питання відкриття кримінальних проваджень щодо депутатів Верховної Ради України.
Єврокомісія засудила поховання Ратка Младича з військовими почестями
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала шокуючим факт поховання генерала Ратка Младича з військовими почестями.
Командувач боснійських сербів помер 27 серпня у в’язниці в нідерландській Гаазі. У понеділок його поховали з військовими почестями на кладовищі Топчидер у Белграді.
У церемонії, крім військовослужбовців Збройних сил Сербії, взяли участь кілька міністрів уряду прем’єр-міністра Мілоша Вучевича, представники правлячої коаліції та опозиції, а також найвищі ієрархи Сербської православної церкви.
Міністр юстиції Сербії Ненад Попович, якого цитує газета Danas, захищав проведення похорону Младича з військовими почестями. Він заявив, що вирок Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії було винесено через багато років після того, як Младич вийшов на військову пенсію.
Урсула фон дер Ляєн різко розкритикувала церемонію поховання колишнього військового лідера боснійських сербів.
Вона висловила глибоке занепокоєння участю в похороні представників нинішнього сербського уряду. На думку президентки Єврокомісії, це свідчить про те, що один із найтемніших епізодів новітньої історії Європи досі не отримав належного осмислення.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта нагадав, що Ратко Младич був засуджений Гаазьким трибуналом військовим злочинцем, відповідальним за геноцид у Боснії і Герцеговині.
Вирок Младичу було винесено у 2017 році. Його звинувачували, зокрема, в організації масового вбивства боснійських мусульман у Сребрениці та облозі цивільного населення Сараєва.
Водночас суд виправдав його за звинуваченнями у вчиненні етнічних чисток.
Джерело: Kanał Otwarty