Сьогодні, 3 квітня, виповнюється 174 роки з дня смерті Юліуша Словацького, одного з найвидатніших польських поетів епохи романтизму.
Юліуш Словацький народився 4 вересня 1809 року в Кременці (Тернопільська область) в родині професора літератури. Мати Юліуша Словацького – Саломея Бекю, людина високої літературної та особистої культури. Після смерті чоловіка взяла на себе виховання сина і завдяки їй, Юліуш ще з дитинства мав широкі контакти з тогочасною інтелектуальною елітою.
Після навчання у Вільнюсі та короткого перебування у польській столиці, молодий поет вирушив до Парижа з місією національного уряду. Перебуваючи в еміграції у Франції, в 1830 році Словацький дебютував віршованим романом «Гюго».
З 1833 по 1835 рік Юліуш Словацький перебував у Швейцарії, а пізніше, до 1838 року, подорожував Італією, Грецією, Єгиптом, Палестиною та Сирією. Створив оригінальні великі драми: “Кордіан” (1834), “Балладина” (1834) і “Горштинський” (1835). Незважаючи на важку хворобу, у 1848 році поет вирушив до Великопольщі, щоб взяти участь у повстанні, але не зміг реалізувати свої наміри. 3 квітня 1849 року поет помер у Парижі від туберкульозу. Його прах був перевезений до Польщі у 1927 році і похований поруч з Адамом Міцкевичем в крипті національних пророків у Вавельському соборі.
Юліуш Словацький написав багато видатних ліричних віршів, поем і драм, що мають велику художню цінність. Його твори, відповідно до духу часу та становища польського народу в той час, торкалися важливих питань, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою, минулим нації і причинами неволі. Його твори вирізнялися дивовижним багатством уяви, поетичними метафорами та мовою.
Джерело: Konsulat Generalny RP w Łucku