Заяви радника президента Росії Миколи Патрушева щодо Польщі, посилення охорони польсько-українського кордону, військові навчання Білорусі біля кордонів Польщі та Литви, загострення ситуації на світовому ринку нафти, суперечлива історія з імпортом венесуельської нафти компанією Orlen, позбавлення імунітету євродепутата Гжегожа Брауна, розслідування щодо порушень під час президентських виборів у Польщі та плани регулювання цифрових платформ.
Російський чиновник пригрозив Польщі у разі участі в атаках проти Росії
Радник президента Росії Микола Патрушев заявив, що Росія може використати весь свій військовий арсенал у разі, якщо Польща безпосередньо долучиться до атак по російській території.
Так він відреагував на заяву віцепрем’єр-міністра та міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Польський міністр заявив, що у разі повітряного протистояння західні держави могли б перемогти Росію.
В інтерв’ю одному з російських інформаційних ресурсів Патрушев заявив, що у випадку приєднання Польщі до атак проти Росії Москва використає весь свій арсенал. За його словами, Польща нібито може припинити існувати протягом двох або трьох днів.
Російський чиновник також звинуватив Сікорського в неправильній оцінці військового потенціалу Росії. За словами Патрушева, російська армія під час війни проти України нібито досі не використовує весь свій військовий потенціал.
Патрушев коментував слова польського міністра, сказані під час конференції «Ялтинська європейська стратегія», яка відбулася цими вихідними. Радослав Сікорський заявив, що держави НАТО навіть без підтримки Сполучених Штатів могли б перемогти російську авіацію в повітряному протистоянні, оскільки мають значну перевагу в цій сфері.
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, своєю чергою, назвала слова керівника польської дипломатії проявом «русофобії мислення».
Польща посилює охорону кордону з Україною
Міністерство національної оборони Польщі оголосило про посилення охорони прикордонних переходів на польсько-українському кордоні.
Віцепрем’єр та міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив про плани будівництва нової спостережно-охоронної інфраструктури.
За його словами, рішення пов’язане із загрозою з боку Росії. Останніми днями російські війська почали завдавати ударів по об’єктах, розташованих неподалік польсько-українського кордону.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в неділю заявляв про необхідність запровадження спеціального режиму функціонування прикордонних переходів.
Косіняк-Камиш зазначив, що посилення охорони кордону передбачатиме насамперед будівництво спостережно-охоронних пунктів. Їх планують облаштувати поблизу Дорогуська в Люблінському воєводстві, а також у районах Медики та Корчової в Підкарпатському воєводстві.
Роботи з посилення польсько-української прикордонної інфраструктури вже мали розпочати 4-й та 18-й саперні полки. Військовослужбовці цих підрозділів будуватимуть прикордонні укріплення із використанням тимчасових фортифікацій Hesco Bastion.
Також саперні підрозділи допомагатимуть Надбужанському відділу Прикордонної служби Польщі у проведенні інженерних робіт.
Білорусь розпочала військові навчання біля кордонів Польщі та Литви
Білорусь розпочала військові навчання неподалік кордонів із Польщею та Литвою.
Маневри Збройних сил Республіки Білорусь стартували у вівторок і триватимуть до п’ятниці. Навчання проводяться в межах спільного виконання завдань під час підготовки та проведення стратегічної операції.
Білоруське Міністерство оборони заявляє, що військові навчання передбачають відпрацювання стратегічних операцій, спрямованих на захист кордонів країни, боротьбу з диверсійними групами та відбиття можливих атак авіації ворожих держав.
Навчання проводяться на полігонах у Гродні, Бресті та Ружанах. Ці райони розташовані поблизу кордонів Білорусі з Польщею та Литвою.
Білоруська влада заявила, що кількість військовослужбовців та військової техніки під час маневрів відповідає положенням Віденського документа 2011 року. За офіційною версією білоруської сторони, військові проводять виключно оборонні навчання.
Водночас останнім часом уряд у Мінську розпочав перевірку бойової готовності власних збройних сил. Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про проведення комплексної перевірки рівня готовності силових структур держави.
На світовому ринку пального говорять про масштабну кризу
Керівники найбільших нафтових компаній заявляють про початок серйозної кризи на світовому ринку пального.
Як повідомляє The Wall Street Journal, наявні резерви та буферні запаси значною мірою вже вичерпані. Видання зазначає, що керівники найбільших світових нафтових корпорацій протягом кількох місяців попереджали про можливість такого розвитку подій.
Тепер, за їхніми оцінками, дефіцит пропозиції на ринку сирої нафти та дизельного пального став реальністю.
Комерційні запаси пального скорочуються приблизно пів року. У тексті це пов’язується з війною Сполучених Штатів проти Ірану. Тривале блокування Ормузької протоки, як зазначається, погіршує ситуацію на світовому паливному ринку.
Додатковим фактором стало знищення минулого тижня в Саудівській Аравії головного нафтопроводу, який дозволяв обходити блокування цього важливого торговельного маршруту.
Генеральний директор Chevron Майк Вірт заявив під час конференції в Остіні, що механізми, які могли стримувати зростання цін, значною мірою вичерпалися.
За його словами, стратегічні резерви вже не можуть виконувати роль необхідного буфера, а Китай дедалі активніше закуповує доступну нафту.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, однак, вважає проблеми з постачанням нафти тимчасовими. За словами міністра внутрішніх справ США Дага Бургама, зниженню цін може сприяти нова угода щодо видобутку венесуельської нафти, а також збільшення потужностей американських нафтопереробних підприємств.
Він також виключив запровадження заборони на експорт американських нафтопродуктів.
The Wall Street Journal зазначає, що лише за останні три тижні пальне у США подорожчало на 19%. Ціна бареля нафти перевищила 100 доларів.
Orlen міг втратити значні кошти на операціях із венесуельською нафтою
Польський концерн Orlen, за інформацією британської газети Financial Times, міг зазнати великих збитків унаслідок операцій, пов’язаних з імпортом нафти з Венесуели.
У матеріалі йдеться про суму близько 1,6 млрд злотих, тоді як далі в джерелі зазначається сума 1,6 млрд доларів.
Президент Orlen Іренеуш Фафара наголосив, що раніше компанія розраховувалася з контрагентами лише після фактичної доставки сировини.
За даними газети, швейцарська торгова компанія Orlen Trading Switzerland (OTS) наприкінці 2023 року уклала угоду з Hanon International. Компанію очолював 25-річний трейдер Алекс С.
Контракт стосувався закупівлі майже 6 мільйонів барелів важкої венесуельської нафти. У межах угоди OTS мала заздалегідь оплатити дві третини вартості транспортування.
Hanon International, не маючи прямого доступу до нафти, була змушена працювати через посередників. Венесуельська державна компанія PDVSA через американські санкції дедалі частіше вимагала розрахунків у криптовалюті USDT.
Через це трейдер, за даними матеріалу, мав перевозити до Каракаса флеш-накопичувачі з доступом до цифрових активів. В обмін на USDT посередник із Дубая отримав лише невелику кількість нафти.
Orlen направив до Венесуели три супертанкери, але нафтою було завантажено лише один із них — на суму менш ніж 29 мільйонів доларів.
Польська прокуратура проводить розслідування цієї справи, звинувачуючи колишніх менеджерів Orlen у неналежному управлінні.
Колишній президент Orlen Даніель Обайтек, коментуючи публікацію Financial Times, заявив, що після розірвання договору між OTS та Hanon нафту завантажили на судно, зафрахтоване OTS, але вже для іншого одержувача. На його думку, це означало, що виконання контракту все ще могло бути можливим.
Європарламент позбавив Гжегожа Брауна депутатського імунітету
Європейський парламент ухвалив рішення про позбавлення імунітету євродепутата Гжегожа Брауна, лідера Конфедерації Корони Польської.
Брауна звинувачують у запереченні Голокосту. Минулого тижня відповідне рішення підтримала Комісія з правових питань Європарламенту, а у вівторок у Страсбурзі його підтримали депутати Європейського парламенту.
Після цього польські слідчі отримали можливість продовжити відповідне розслідування.
У липні 2025 року Браун ставив під сумнів існування газових камер на території колишнього нацистського табору Аушвіц-Біркенау. Минулого місяця прокурор Краківського відділу Комісії з розслідування злочинів проти польського народу Інституту національної пам’яті висунув йому обвинувачення.
За інформацією Wirtualna Polska, Браун не намагався захищатися перед юридичною комісією Європейського парламенту, коли та дійшла висновку, що запит польських слідчих не пов’язаний із можливими політичними переслідуваннями.
Polsat News нагадує, що загалом депутатський імунітет Брауна вже скасовували шість разів, причому Європейський парламент робив це вдруге.
У Польщі 69 осіб затримали у справі про порушення під час президентських виборів
69 осіб опинилися під вартою у зв’язку з розслідуванням можливих порушень під час минулорічних президентських виборів у Польщі.
Окружна прокуратура в Седльцях проводить провадження щодо можливого невиконання службових обов’язків членами виборчих комісій.
Затримані особи були членами кількох дільничних виборчих комісій у Люблінському та Мазовецькому воєводствах.
Седлецька прокуратура повідомила, що продовжує аналізувати отримані докази. За даними слідства, до прокуратури можуть бути викликані й інші особи.
Підозрюваним загрожує обмеження волі або покарання до двох років позбавлення волі.
Їм закидають неналежний підрахунок голосів, неправильне встановлення результатів виборів на дільницях та помилки під час оформлення виборчих протоколів.
Щодо частини членів дільничних комісій обвинувальні акти вже направили до суду. В інших випадках прокуратура подала клопотання про умовне припинення провадження.
Минулого тижня TVN24 повідомив, що 40 із затриманих на той момент осіб визнали свою провину та дали пояснення прокуратурі.
Польський уряд хоче посилити регулювання цифрових платформ
Віцепрем’єр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив про необхідність посилення контролю над цифровими платформами.
Він використав образний вислів про необхідність «накинути хомут» на цифрові платформи. На його думку, інтернет був «отруєний» поширенням суперечливого та небезпечного контенту.
Міністр заявив, що великі технологічні компанії без запровадження додаткових обмежень можуть заходити дедалі далі, створюючи ризики як для молоді, так і для дорослих користувачів.
Гавковський, зокрема, звернув увагу на явище патостримінгу, яке з серпня цього року в Польщі вважається кримінальним правопорушенням. Такі трансляції, за його словами, можуть заохочувати молодь до агресії або самоушкодження.
Подібну позицію висловила міністерка національної освіти Польщі Барбара Новацька під час 20-ї конференції Safer Internet — безпека дітей та молоді онлайн.
На її думку, окремі держави мають обмежені можливості у протистоянні впливу великих технологічних компаній. Тому, як вважає Новацька, відповідні правила мають запроваджуватися на рівні всього Європейського Союзу.
Вона також зазначила, що за останні 20 років безпека на вулицях покращилася, однак дедалі більшою проблемою стає віртуальний простір.
За словами міністерки, неповнолітні користувачі стикаються в інтернеті з агресією, порнографією, ненавистю та матеріалами, які поширюють терористичні угруповання.
Джерело: Kanał Otwarty