Відставка міністра оборони України Михайла Федорова спровокувала протести в Києві та інших містах, а Міністерство охорони здоров’я Польщі анонсувало нові реформи системи медичної допомоги, включно зі спірним питанням зарплат лікарів. МЗС Польщі перевірить правила видачі дотацій після виявлених порушень, Євросоюз не досяг згоди щодо чергового пакета санкцій проти Росії, США запровадили високе мито проти Бразилії за нечесні торговельні практики, парламент Франції ухвалив закон про асистовану смерть, а Всесвітня організація охорони здоров’я закликає Європу активніше використовувати штучний інтелект у медицині. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Відставка міністра оборони України спричинила протести
Звільнення міністра оборони України Михайла Федорова викликало протести в країні. Видання The Kyiv Independent пише, що рішення президента Володимира Зеленського пов’язане з ризиком того, що ситуація на фронті може обернутися на користь Росії.
Зміна очільника оборонного відомства — частина ширшої реконструкції уряду. Верховна Рада України ще в середу проголосувала за відставку прем’єрки Юлії Свириденко — після того, як президент напередодні вихідних анонсував її переведення на іншу посаду. У четвер парламентарі затвердили кандидатуру Сергія Корецького на посаду нового очільника уряду.
Заміну міністра оборони Зеленський пояснив конфліктом Федорова з головнокомандувачем Збройних сил України генералом Олександром Сирським. Коментуючи ситуацію, Федоров заявив, що Сирський наразі не готовий обговорювати нові проблеми, які виникають.
Звільнення дотеперішнього очільника Міноборони спричинило протести в Києві та кількох інших українських містах. Тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти, за їхніми словами, заміни ефективних міністрів зручними підлабузниками. The Kyiv Independent стверджує, що президент України вкотре звільнив політика, який здобув надто велику популярність напередодні можливих виборів.
За версією видання, у цьому випадку рішення може мати серйозні наслідки, оскільки Федоров, на відміну від інших військових, мав стратегію та чіткий план перемоги у війні з Росією. Помилкова політика Сирського може завадити змусити Росію до миру, а отже, звести нанівець зусилля Федорова, спрямовані на перелом ситуації на користь України.
Мінздоров’я Польщі анонсувало нові реформи системи охорони здоров’я
Міністерство охорони здоров’я представило чергові елементи реформи системи медичної допомоги, зокрема спірне питання зарплат лікарів. Пакет змін також передбачає можливість подавати сигнали про оминання черг, а також коригування графіка й тривалості робочого часу медиків.
Минулого тижня міністерка охорони здоров’я Йоланта Соб’єранська-Ґренда під час прес-конференції представила попередні засади реформи. Тепер вона презентувала два законопроєкти та чотири проєкти розпоряджень, що стосуються насамперед роботи лікарів.
Після засідання тристоронньої групи з питань охорони здоров’я міністерка повідомила, що схвалили пропозиції щодо обмеження ставки на рівні 240 злотих за годину роботи лікаря, а також щодо обов’язку відпрацьовувати щонайменше половину ставки в одному закладі. Крім того, очільниця відомства, відповідно до пропозицій речника з прав пацієнта, включила до свого проєкту можливість повідомляти про порушення у вигляді оминання черг, що надалі каратиметься.
Планують також запровадити заборону укладати угоди з лікарськими компаніями для закладів, що фінансуються Національним фондом охорони здоров’я. Розпорядження, своєю чергою, стосуватимуться, зокрема, графіка робочого часу лікарів і збору даних про місця їхньої зайнятості.
Голова тристоронньої групи з питань охорони здоров’я Кристина Пток, як цитує портал rynekzdrowia.pl, заявила, що частину згаданих пропозицій представили ще рік тому, тож висловила жаль, що ці рішення впроваджують лише після серії скандалів, пов’язаних із зарплатами й робочим часом лікарів. На думку Войцеха Вишневського з Польського господарського товариства, реформа може стати потрясінням для системи охорони здоров’я, оскільки її впроваджуватимуть дуже швидко.
МЗС Польщі перевірить правила видачі дотацій для полонійних організацій
Міністерство закордонних справ Польщі перевірить правила надання фінансових дотацій у межах програми “Полонія і поляки за кордоном”. Видання Wirtualna Polska з’ясувало, що одне з об’єднань, яке не відповідало необхідним умовам, отримало майже два мільйони злотих.
Організація Polonia Connect здобула фінансування в межах конкурсу, оголошеного на початку вересня. Заради отримання державних коштів об’єднання “Люблінська ліга міських ігор” змінило назву на Polonia Connect, включивши до свого статуту діяльність на користь поляків, що проживають за кордоном.
Організація отримала майже два мільйони злотих, оскільки чиновники не перевірили, чи справді вона співпрацює з полонійними спільнотами. Насправді дотепер вона займалася організацією різноманітних просто неба заходів на території Люблінського воєводства.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський, реагуючи на публікацію Wirtualna Polska, призупинив виплату подальших коштів для об’єднання Polonia Connect. У разі підтвердження спроби шахрайства про справу мають повідомити прокуратуру. Дипломатичне відомство планує тепер перевірити модель фінансування діяльності на користь поляків за кордоном. За заявами МЗС, там уже раніше розпочали роботу над прозорістю й ефективністю використання державних коштів на подібні цілі.
ЄС не досяг згоди щодо нового пакета санкцій проти Росії
Після трьох днів переговорів держави-члени Європейського Союзу не досягли згоди щодо чергового пакета санкцій проти Росії. Свої заперечення щодо проєкту висловили Австрія та Греція.
Як зазначає портал Politico, дотепер проблеми з ухваленням нових обмежень були пов’язані з опором з боку Угорщини. Хоча в Угорщині відбулася зміна уряду, тепер санкції блокують саме Австрія та Греція.
Австрійські дипломати вимагають компенсації за експропріацію російських підрозділів банку Raiffeisen. Повернення близько 2,1 мільярда євро залежало б від конфіскації та продажу заморожених в Австрії російських активів, при цьому більшу частину суми планують спрямувати на допомогу Україні. Інші держави-члени спільноти не переконані щодо цієї ідеї, хоча, як стверджується, компромісне рішення вже знайдене.
Грецька влада, своєю чергою, критично ставиться до запровадження нових санкцій щодо російського скрапленого природного газу (LNG). Ще раніше змінили частину початкових положень чергового пакета обмежень: відмовилися від заборони на імпорт риби з Росії та пом’якшили правила видачі віз колишнім російським військовим.
Ірландія, яка головує в Раді ЄС, запланувала відновити переговори найближчими днями. Наразі посли держав-членів домовилися лише про тимчасове збереження ціни на нафту на рівні понад 44 доларів за барель. Без продовження ліміту цього тижня Росія могла б заробляти більше на експорті сировини.
США запровадили мито проти Бразилії за нечесну торгівлю
Сполучені Штати запровадили проти Бразилії мито в розмірі 25%. Вашингтон звинувачує Бразилію в нечесних торговельних практиках, що призводять до дисбалансу в двосторонній торгівлі.
Америка завершила майже річне розслідування щодо політики, яку проводить Бразилія. Було визнано, що тамтешня влада шкодить торговельним інтересам США в галузях електронної комерції, продажу етанолу та незаконної вирубки лісів.
Держсекретар США Марко Рубіо через соцмережу X звинуватив президента Бразилії Лулу да Сілву в тому, що той разом зі своїм урядом не вів переговорів сумлінно. Упродовж останнього року, за версією Рубіо, бразильський лідер провадив власну політику, наслідком якої тепер стане запровадження мита, що вдарить по інтересах бразильців.
У відповідь бразильський лідер заявив, що для запровадження нових зборів немає жодних підстав. Бразилія, за його словами, дасть відповідь на дії Сполучених Штатів, а також звернеться зі скаргою до Світової організації торгівлі.
Мито у 25% почне діяти найближчим часом. Наразі Америка веде розслідування щодо явища примусової праці в кількох десятках країн, що може торкнутися й Бразилії — тоді збори на імпорт бразильських товарів можуть зрости до 37,5%.
Телеканал CNN нагадує, що це одне з перших подібних рішень президента США Дональда Трампа після вердикту Верховного суду: у лютому судді поставили під сумнів правову основу, на якій ґрунтувалися мита, запроваджені адміністрацією Білого дому.
Парламент Франції ухвалив закон про асистовану смерть
Парламент Франції ухвалив закон про асистоване самогубство. Закон, який підтримує президент Емманюель Макрон, дозволить евтаназію для смертельно хворих людей.
За нові норми проголосував 291 депутат нижньої палати Національних зборів, проти виступив 241 парламентар. Таким чином Франція долучилася до ще одинадцяти країн, які раніше вже ухвалили регулювання щодо асистованого самогубства.
Евтаназія буде доступною для деяких дорослих, що страждають на невиліковні хвороби. Скористатися нею зможуть лише громадяни Франції або особи, які постійно проживають у країні, а кожен випадок муситиме пройти консультацію з групою фахівців. Медичний персонал може вводити відповідні препарати лише тим пацієнтам, які самі не спроможні цього зробити. З можливості евтаназії виключили пацієнтів із психічними захворюваннями чи хворобою Альцгеймера.
Президент Франції, коментуючи рішення парламенту, наголосив, що в такій делікатній справі, пов’язаній із життям і гідністю, необхідно було приділити час діалогу й дебатам. Телеканал France 2 навів аргументи прихильників і противників асистованого самогубства: на думку прихильників евтаназії, вона дає змогу скоротити страждання смертельно хворих людей, тоді як противники закону вважають, що норми чинитимуть тиск на людей похилого віку та осіб з інвалідністю — натомість їм варто забезпечити доступ до паліативної допомоги. Подібні дискусії тривають і у Великій Британії, де Палата громад має повторно розглянути пропозиції щодо асистованого самогубства. Три роки тому подібне регулювання відхилив парламент Німеччини.
ВООЗ закликає Європу активніше використовувати штучний інтелект у медицині
Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що Європа не використовує повністю потенціал, закладений у штучному інтелекті, інструменти якого могли б допомогти перевантаженому медичному персоналу.
Очільник європейського відділу ВООЗ Ганс Клюге заявив, що в більшості держав досі не ухвалили норм, які регулюють використання ШІ в охороні здоров’я. Розрив між упровадженням штучного інтелекту та управлінням ним є, за його словами, наразі найбільшим викликом для континенту.
Згідно з даними, наведеними телеканалом Euronews, наразі дві третини з 53 європейських держав, що входять до ВООЗ, впроваджують діагностику на основі ШІ, а половина використовує чат-боти для пацієнтів. Лише кілька з них розробили стратегію застосування штучного інтелекту. 40% європейських країн досі не визначили етичних принципів використання ШІ в охороні здоров’я, і тільки 20% держав включають інформацію про подібні інструменти до програм медичних вишів.
На думку Клюге, ці статистичні дані викликають занепокоєння. Штучний інтелект міг би розвантажити працівників європейської системи охорони здоров’я, водночас відсутність регулювання його використання може наражати пацієнтів на небезпеку. Нинішня ситуація, за його словами, підважує довіру європейців до їхньої системи медичної допомоги. Всесвітня організація охорони здоров’я планує представити власний план дій щодо впровадження ШІ в систему охорони здоров’я.
Джерело: Kanał Otwarty