
Президент Кароль Навроцький заявив, що уряди Польщі й Німеччини мають серйозну проблему з правдою про Другу світову війну, тоді як Польща наступного року отримає від ЄС 400 мільйонів євро за озброєння, передане Україні. Німеччина закрила російське консульство у відповідь на нібито запланований напад на аеропорт Лейпцига, поблизу вугільної електростанції в Німеччині знайшли вибухівку, Євросоюз визнав провал дипломатичних зусиль щодо відкриття Ормузької протоки, Швеція провела військові навчання з поховання загиблих військових, а Україна отримала дозвіл на пошукові роботи на Холмщині.
Навроцький: у Польщі й Німеччини проблема з правдою про війну
Президент Кароль Навроцький під час святкування річниці початку Другої світової війни заявив, що уряди Польщі й Німеччини мають серйозну проблему з цими історичними подіями. Опозиція розкритикувала президентку Гданська Александру Дулькевич за згадку про блокаду Ленінграда у своєму виступі.
Глава держави виголосив промову під час святкування 87-ї річниці початку Другої світової війни. Президент Навроцький на Вестерплатте говорив про необхідність урегулювання питання воєнних репарацій з боку Німеччини. Крім того, на його думку, знання про події майже дев’яностолітньої давнини досі недостатньо поширені за межами Польщі.
Він наголосив, що проблему з історичними питаннями має не лише Німеччина, а й уряд Дональда Туска. Навроцький безпосередньо звернувся до очільника польського уряду з проханням підтримати його зусилля щодо отримання воєнних репарацій від Німеччини.
Прем’єр Туск у своєму виступі своєю чергою закликав до постійної підтримки України, заявивши, що не варто повторювати нинішні історичні помилки, подібні до підписання Мюнхенської угоди 1938 року.
Значні суперечки викликав виступ президентки Гданська. Вона згадала про блокаду Ленінграда німецькими військами, нагадавши, що 1 вересня також припадає 85-та річниця її початку. Депутат “Конфедерації” Конрад Берковіч звинуватив Туска та Дулькевич у постійному зосередженні на проблемах інших держав, а євродепутат ПіС Маріуш Камінський заявив, що особи, пов’язані з чинною правлячою коаліцією, “позбавлені польськості”.
Польща отримає від ЄС 400 млн євро за зброю для України
Польща наступного року отримає від Європейського Союзу 400 мільйонів євро за озброєння, передане Україні — про це дізналося радіо RMF FM. Кошти з унійного мирного фонду поповнять Польський фонд підтримки збройних сил.
Ці кошти у вигляді відшкодування нібито вже гарантовані й надійдуть до Польщі 2027 року. Крім того, польська влада може подати заявку на додаткові кошти з окремого пулу, сформованого Євросоюзом — це сума від 10 до максимум 30 мільйонів євро. Спершу, однак, свою позицію щодо пропозиції розподілу коштів має змінити Франція.
Кошти з унійного мирного фонду раніше блокувала Угорщина за уряду вже колишнього прем’єра Віктора Орбана. Вето щодо їх передання скасував кабінет Петера Мадьяра. Виплату узгодили у вівторок під час зустрічі міністрів оборони держав-членів ЄС, організованої в Ірландії.
Заступник міністра національної оборони Павел Залевський повідомив порталу радіо RMF FM, що кошти після їх передання спільнотою наступного року надійдуть до фонду підтримки збройних сил, який діє через Банк господарства національного (BGK). Його основне завдання — фінансування комплексної модернізації Війська Польського.
Ще до вето з боку Угорщини Польща отримала майже 830 мільйонів євро в межах унійного механізму. Найбільше коштів 2027 року отримає Німеччина, оскільки саме вона є найбільшим донором України серед держав ЄС. Загалом унійний мирний фонд має у своєму розпорядженні 6 мільярдів 600 мільйонів євро.
Очільники оборонних відомств держав-членів ЄС також домовилися щодо чергового траншу підтримки для України: вона отримає обладнання вартістю 1 мільярд євро, а ще 900 мільйонів євро спрямують на наступну унійну навчальну місію для української армії.
Німеччина закрила консульство Росії через план атаки на аеропорт
Німеччина оголосила про закриття генерального консульства Росії в Бонні. Влада в Берліні звинуватила Москву в підготовці атаки дронів на аеропорт Лейпцига.
Федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добрінт заявив, що поліцейське розслідування, дані розвідки та схема запланованої атаки однозначно вказують на причетність Росії до гібридних дій проти Німеччини. Політик Християнсько-соціального союзу звинуватив Росію в проведенні серії атак у Німеччині та сусідніх європейських державах — їхньою метою нібито були критична інфраструктура, оборонні концерни та інші військові проєкти, що підтримують Україну.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль у зв’язку з висновками слідчих вирішив закрити російське консульство в Бонні та Російський дім, що дотепер діяв у Берліні. До німецького зовнішньополітичного відомства також викличуть російського посла, а служби посилять прикордонний контроль російських громадян.
5 серпня в аеропорту Лейпциг-Галле виявили дрон, оснащений вибухівкою — він перебував неподалік літака, що належить українській авіакомпанії Antonov Airlines. Тижнем пізніше німецькі служби знайшли ще один безпілотний літальний апарат, виявлений на полі неподалік аеропорту в східній Німеччині.
Очільник німецького МВС, як цитує видання Die Welt, наголосив, що його країна, найімовірніше, стане мішенню для нових російських гібридних атак.
Поблизу вугільної електростанції в Німеччині знайшли вибухівку
Німецька поліція виявила вибухові матеріали поблизу вугільної електростанції. Прем’єр-міністр Бранденбургу Дітмар Войдке стверджує, що це була спроба атаки на об’єкт, розташований на території Яноланду.
Кілька саморобних вибухових зарядів знайшли поблизу електропідстанції на південний схід від Берліна. За даними німецьких медіа, оператор місцевої енергомережі спершу подумав, що має справу з новорічними феєрверками. Частину зарядів вибухнула, тому поблизу підстанції Тюрнов-Пройліц зафіксували короткочасне переривання електропостачання — його швидко відновили.
Очільник уряду Бранденбургу вважає, що вибухівку планували використати для атаки на електростанцію Янжвальде. На думку Войдке, через частоту подібних інцидентів необхідно посилити захист німецької енергетичної інфраструктури.
Телеканал Deutsche Welle у цьому контексті нагадує про нещодавню серію атак на мережу в Берліні: у січні в столиці Німеччини ліві екстремісти підпалили лінію електропередач, через що без опалення залишилися близько 45 тисяч домогосподарств. Два роки тому, своєю чергою, відключили електропостачання заводу Tesla під Берліном.
ЄС визнав провал дипломатичних зусиль щодо Ормузької протоки
Європейський Союз вважає дипломатичні зусилля щодо відкриття Ормузької протоки неефективними. Сполучені Штати вкотре завдали ударів по військових цілях в Ірані.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас оголосила про провал дипломатичних зусиль щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці. У розмові з журналістами вона наголосила на необхідності поваги до свободи проходу одним із найважливіших торговельних маршрутів світу — жодна держава не повинна стягувати плату за судноплавство в місцях, дотепер відкритих для всіх країн.
Як зазначає портал Politico, очільниця унійної дипломатії висловила свою думку щодо дипломатичних зусиль після чергового обміну ударами між США та Іраном.
Американці на вихідних атакували пускові установки на іранському острові Харк, а у відповідь іранці вдарили по американських авіабазах у Кувейті та ОАЕ. У вівторок збройні сили США повідомили про нові військові дії проти Ірану: американська армія нібито атакувала військові об’єкти Корпусу вартових ісламської революції, де розташовані пускові установки ракет.
Голова іранського парламенту Мохаммад Бакер Галібаф заявив, що якщо США не хочуть, аби Іран експортував свою нафту через Перську затоку, то жодна країна регіону не зможе транспортувати своє викопне паливо через Ормузьку протоку.
Швеція провела навчання з поховання загиблих військових
Швеція провела військові навчання, присвячені похованню загиблих військових. За даними телеканалу Euronews, останні подібні маневри у Швеції проводили в 1950-х роках минулого століття.
Навчання Aurora 26 за участю майже 18 тисяч військових із 13 держав тривали з середини квітня до середини травня цього року. Одним з їхніх елементів були тренування з підготовки поховань загиблих військових — у цій частині маневрів взяли участь 300 військовослужбовців шведських збройних сил, яким допомагали капелани Церкви Швеції та співробітники Шведського податкового управління й Національного агентства з призову.
У навчаннях використали майже пів сотні манекенів, що імітували загиблих військових. Маневри охоплювали весь процес поводження з полеглими у війні — відновлення тіл, їх ідентифікацію, повідомлення посольств держав-союзників та Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також саме поховання загиблих з військовими почестями.
Весняні навчання описали в науковій статті, опублікованій у журналі Frontiers in Psychiatry. За даними, що їх наводить Euronews, поховальні навчання провели у Швеції вперше з початку 1950-х років. Aurora 26 мали вписуватися в ширшу схему маневрів, які проводять держави східного флангу НАТО — в умовах напруги з Росією вони готуються до найгірших можливих сценаріїв потенційної війни.
Україна отримала дозвіл на пошукові роботи на Холмщині
Україна отримала від Польщі дозвіл на проведення пошукових робіт на Холмщині. У населеному пункті Ласків можуть перебувати могили українців, убитих партизанами Селянських батальйонів.
Заступник міністра культури України Іван Вербицький повідомив, що дозвіл на роботу отримав Пошуково-меморіальний центр “Доля”, який проведе їх за дорученням Українського інституту національної пам’яті. У коментарі, наведеному порталом interia.pl, Вербицький заявив, що на Холмщині може бути похована група українських цивільних, убитих у березні 1944 року.
Повідомлення про надання дозволу на пошукові роботи підтвердив люблінський воєводський консерватор пам’яток доктор Даріуш Копцьовський. Це питання раніше розглянула польсько-українська робоча група з питань гідних поховань.
Посол України в Польщі Василь Боднар у липні повідомив про низку заявок, поданих урядом його держави до Польського інституту національної пам’яті. Влада в Києві хоче провести пошукові та ексгумаційні роботи в Польщі, проте ІНП має намір погоджуватися лише на їх проведення біля військових поховань.
У березні 1944 року Селянські батальйони та Армія Крайова провели акції відплати й пацифікації проти українських жителів сіл у регіонах Холмщини та Замойщини — це була відповідь на атаки, здійснені у січні та лютому того самого року Українською повстанською армією.
Джерело: Kanał Otwarty