Національна прокуратура Польщі розслідує підпал на заводі дронів у Скаржиську-Каменній як можливу діяльність іноземної розвідки та тероризм, тоді як буферну зону на польсько-білоруському кордоні продовжили ще на три місяці. Сполучені Штати погрожують відповіддю за ракетні удари з боку Ірану, Європейська комісія хоче підготувати держави ЄС до дедалі частіших наслідків кліматичних змін, Франція й Німеччина пропонують ґрунтовну перебудову зовнішньої політики ЄС, Ізраїль продасть Греції озброєння на 3 мільярди євро, а вчителі під час протесту біля Канцелярії прем’єра показали уряду червону картку.
Прокуратура розслідує підпал заводу дронів як можливий теракт
Національна прокуратура Польщі відкрила розслідування щодо підпалу на заводі дронів у Скаржиську-Каменній. Справу вестимуть з урахуванням можливої причетності іноземної розвідки та наявності ознак тероризму.
Розслідування інциденту, що стався в ніч із неділі на понеділок, відкрив прокурор Малопольського виїзного відділу Департаменту з питань організованої злочинності та корупції Національної прокуратури в Кракові. Розміщення заряду з легкозаймистими матеріалами на підприємстві може бути пов’язане з діяльністю іноземної розвідки та терористичною активністю.
Раніше комендант воєводської поліції в Кельцях оголосив про створення спеціальної групи для розслідування пожежі. Поліцейські мають провести детальний аналіз справи та з’ясувати всі її обставини.
За даними порталу радіо RMF FM, залучені слідством експерти ретельно перевіряють, яку речовину використав зловмисник для підпалу заводу з виробництва безпілотних літальних апаратів. Внутрішня система компанії WB Electronics зафіксувала виконавця підпалу: особа в балаклаві нібито підпалила одне з приміщень заводу в Скаржиську-Каменній.
Пожежу завдяки оперативній реакції служб швидко загасили, тому вона, найімовірніше, не завдала серйозних збитків — точний розмір втрат ще оцінюють. Речник координатора спецслужб Яцек Добжиньський заявив телеканалу TVN24, що справами останніх пожеж займається Агентство внутрішньої безпеки. У неділю в Любліні згорів складський ангар підприємства, що виробляє компоненти для авіаційної промисловості.
Буферну зону на кордоні з Білоруссю продовжили ще на три місяці
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації продовжило дію буферної зони на польсько-білоруському кордоні ще на 90 днів. Заборона перебування в прикордонній зоні діє вже понад два роки.
Відомство, яке очолює міністр Марцін Кервіньський, оголосило у своєму розпорядженні, що буферна зона діятиме щонайменше до 29 листопада 2026 року. Її запровадили 13 червня 2024 року, і саме тоді набула чинності заборона перебування в прикордонній зоні — вона, однак, не поширюється на навколишні населені пункти та туристичні маршрути.
МВС вважає обмеження необхідними через загрозу, що досі існує на польсько-білоруському кордоні. Міністерство повідомило про 335 спроб нелегального перетину кордону в період з 1 січня по 2 серпня цього року — це на 98% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Крім того, функціонування буферної зони має значно полегшити роботу служб на кордоні з Білоруссю: вони можуть реагувати на провокації у вигляді дронів і метеозондів, що їх запускає Білорусь у цьому регіоні. Міністерство також представило дотеперішні здобутки у сфері зміцнення польського кордону: держава вже витратила 3 мільярди злотих, зокрема на посилення прикордонної загорожі та будівництво вздовж неї дороги з твердим покриттям. Крім того, призупинили можливість подання заяв на притулок для іноземців, що прибувають із території Білорусі.
США погрожують відповіддю на ракетні удари Ірану
Сполучені Штати погрожують відповіддю за ракетні удари з боку Ірану. У неділю іранська армія завдала удару по судну, що намагалося пройти Ормузьку протоку, а також по американських авіабазах у Йорданії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Американо-іранський обмін ударами став першою ескалацією конфлікту майже за місяць. Спершу збройні сили США атакували іранські пускові установки на острові Харк, які, за їхніми даними, запускали морські міни в акваторію Ормузької протоки.
У відповідь іранський Корпус вартових ісламської революції завдав ракетних ударів по двох американських авіабазах у Йорданії та подібному об’єкту на території ОАЕ. Іранці також влучили у торговельне судно, що намагалося пройти Ормузьку протоку без попереднього дозволу влади в Тегерані.
Президент США Дональд Трамп анонсував, що іранські удари по американських базах отримають відповідь. У дописі в соцмережі Truth Social він водночас висловив готовність до зустрічі американської делегації з іранськими дипломатами, стверджуючи, що іранська сторона хоче відновити мирні перемовини через наслідки економічних санкцій.
Катарський телеканал Al Jazeera стверджує, що обмеження, накладені Америкою на Іран, насправді не дали суттєвих результатів. Продовження торгівлі з Іраном, попри погрози з боку адміністрації Трампа, анонсували, зокрема, Китайська Народна Республіка та Пакистан.
Єврокомісія готує держави ЄС до наслідків кліматичних змін
Європейська комісія має намір підготувати держави-члени ЄС до наслідків кліматичних змін. Європа має запобігати пов’язаним із ними кризам, а не лише реагувати на дедалі частіші стихійні лиха.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що члени спільноти мають адаптувати свої системи цивільного захисту до нових викликів. Катастрофи на кшталт нещодавніх лісових пожеж у Південній Європі траплятимуться дедалі частіше, тому створюватимуть проблеми для служб держав ЄС.
Новий характер стихійних лих, пов’язаних із кліматичними змінами, означає, що екстремальні погодні явища можуть виникати одночасно в кількох країнах. Німецька політикиня нагадала, що з квітня механізм цивільного захисту ЄС застосовували вже десять разів лише через лісові пожежі. Держави-члени ЄС, зробивши висновки з дотеперішніх лих, мають змінити свій підхід — тобто готуватися запобігати наслідкам спеки чи землетрусів.
На думку телеканалу Euronews, нова політика потребувала б додаткового фінансування в межах наступного довгострокового бюджету ЄС. Кілька держав Західної та Північної Європи виступають за обмеження видатків, що усвідомлює й комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра. У нещодавньому інтерв’ю він наголосив, що запобігання стихійним лихам дешевше за подальше усунення їхніх наслідків.
Франція й Німеччина пропонують перебудову зовнішньої політики ЄС
Франція та Німеччина вимагають ґрунтовної перебудови зовнішньої політики Європейського Союзу. Зміни мали б розширити повноваження верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки.
Пропозиція, висунута французькою та німецькою владою, означала б посилення ролі очільниці унійної дипломатії Каї Каллас. Вона відповідала б за координацію дій різних органів, підпорядкованих Європейській комісії, зокрема тих, що займаються питаннями міграції та допомоги розвитку. Реформа передбачала б ґрунтовну перебудову Європейської служби зовнішніх дій.
Портал Politico нагадує, що унійна дипломатична служба дотепер вела боротьбу за вплив із Європейською комісією, яку очолює Урсула фон дер Ляєн. Франція разом із Німеччиною зрештою нібито визнали, що позицію Каллас варто посилити, проте водночас зовнішня політика має підпорядковуватися виконавчому органу спільноти.
Співрозмовники видання не бачать особливих шансів на реалізацію змін до 2029 року, коли завершиться друга каденція фон дер Ляєн. Крім того, необхідно було б переконати держави-члени ЄС прийняти новий підхід до зовнішньої політики спільноти — наразі вона фактично проводиться лише тоді, коли країни ЄС досягають консенсусу щодо конкретного питання.
Чинна очільниця унійної дипломатії нібито розіслала урядам держав-членів анкету із запитаннями щодо можливих змін у цій сфері функціонування Європейської комісії. Сьогодні пропозиціями Франції та Німеччини під час перемовин в Ірландії займуться міністри закордонних справ держав-членів ЄС.
Ізраїль продасть Греції озброєння на 3 мільярди євро
Ізраїль за новою угодою продасть Греції військове обладнання на суму майже 3 мільярди євро. У межах угоди, укладеної в понеділок, ізраїльтяни побудують грекам багаторівневу систему протиповітряної оборони.
Міністерство оборони Ізраїлю повідомило, що експорт озброєння відбудеться в межах реалізації проєкту “Щит Ахіллеса” — він передбачає створення комплексної грецької системи протиповітряної та протиракетної оборони, що складатиметься переважно з технологій, вироблених ізраїльськими оборонними концернами.
У межах окремої угоди Ізраїль передасть Греції системи Drone Dome вартістю 26 мільйонів євро. Угоди, укладені Афінами й Тель-Авівом, мають бути реалізовані протягом найближчих 28 місяців.
“Щит Ахіллеса” планують доповнити французькими винищувачами Rafale й фрегатами Belharra, а також американськими літаками F-16 та пусковими установками Patriot. Грецький міністр національної оборони Нікос Дендіас, якого цитує видання Ethnos, наголосив, що згадані інвестиції є частиною всеосяжної радикальної реформи національних збройних сил.
Міжнародне середовище, на його думку, змінюється настільки швидко, що грецьку оборонну стратегію необхідно адаптувати до нових умов. Не меншим викликом є реагування на особливості сучасного поля бою. Дендіас наголошує на впровадженні нових технологій, оскільки вирішальну роль у сучасних конфліктах відіграють балістичні ракети, супутниковий зв’язок і безпілотні літальні апарати.
Учителі показали уряду червону картку
Учителі, що протестували біля Канцелярії прем’єра у Варшаві, показали символічну червону картку уряду Дональда Туска. Вони вимагають виконання передвиборчих обіцянок щодо покращення умов праці та підвищення зарплат.
На акцію, організовану у столиці Спілкою польських учителів, приїхали майже дві тисячі осіб з усієї Польщі. Учасники протесту тримали великі червоні картки, що виражали їхнє несхвалення політики влади.
На думку вчителів, кабінет Туска не виконав своїх попередніх зобов’язань перед їхньою спільнотою — насамперед ідеться про щорічну індексацію зарплат та їх прив’язку до середньої зарплати в польській економіці. Як нагадує портал samorzadowy.pl, проєкт відповідних правових змін давно просуває Спілка польських учителів, проте він застряг на етапі роботи в Сеймі.
Підвищення зарплат, запропоноване вчительськими середовищами, наступного року мало б становити 15%. У червні уряд анонсував збільшення їхніх окладів лише на 3%. Делегацію протестувальників прийняла міністерка національної освіти Барбара Новацька. Разом із керівником Канцелярії голови Ради міністрів Яном Грабцем вона прийняла петицію щодо зміни закону про Карту вчителя. На думку очільниці профільного відомства, громадянський проєкт щодо зарплат працівників освіти потребує дуже серйозного доопрацювання.
Джерело: Kanał Otwarty