Міністерство закордонних справ Польщі викликало посла Росії через спроби саботажу в Німеччині, тоді як Національна прокуратура звернулася до президента Кароля Навроцького щодо його допиту у справі недопуску суддів Конституційного трибуналу до роботи. Дональд Трамп вимагатиме від Європи повернення коштів за допомогу Україні, українські спецслужби звинуватили командира проукраїнського підрозділу росіян у плануванні вбивства опозиціонера, естонський міністр пішов у відставку через аферу з постачанням боєприпасів для України, міністерка освіти Польщі припускає, що вето президента щодо е-щоденника могло бути наслідком лобізму, а Польща й Чехія співпрацюватимуть у розвитку фабрик штучного інтелекту.
МЗС Польщі викликало посла Росії через саботаж у Німеччині
Міністерство закордонних справ Польщі викликало посла Росії в Польщі у зв’язку з актами саботажу в Німеччині. Німецька влада звинувачує росіян у спробах здійснити атаки на аеропорт Лейпцига та енергетичну інфраструктуру.
Російського посла Георгія Міхну терміново викликали до польського зовнішньополітичного відомства, де йому передали рішучий протест проти ескалації агресивних дій з боку Росії. Польща в такий спосіб солідаризується з Німеччиною, яка стикається з проблемою російських диверсантів. Російський дипломат після виходу з будівлі польського МЗС заявив, що жодних доказів на підтвердження тез про гібридні атаки з боку його держави не представили.
Віцепрем’єр і міністр закордонних справ Радослав Сікорський на конференції з нагоди 35-річчя Веймарського трикутника звинуватив Росію в проведенні “державного тероризму” та “безкарному випробовуванні наших кордонів”. На думку політика “Громадянської коаліції”, солідарність із Німеччиною необхідна, оскільки проблема одного союзника є проблемою всього НАТО.
Німецька влада у вівторок оголосила про закриття консульства Росії в Бонні та Російського дому в Берліні, звинувативши Росію в підготовці актів саботажу проти німецької критичної інфраструктури. На початку серпня німецькі служби знайшли в аеропорту Лейпцига дрон із закріпленою вибухівкою — його нібито розмістили поблизу літака, що належить українській авіакомпанії. Цього тижня поблизу вугільної електростанції в Яншвальде сталася вибуха, а служби знайшли заряд на найближчій електропідстанції.
Прокуратура звернулася до Навроцького щодо допиту у справі КТ
Національна прокуратура звернулася до президента Кароля Навроцького з проханням визначити термін, коли він може дати свідчення у справі недопуску суддів Конституційного трибуналу до роботи. Глава держави анонсував, що зустрінеться зі слідчими, водночас розкритикувавши міністра юстиції Вальдемара Журека.
Прокурори хочуть допитати президента як свідка. Слідчі перевіряють заяву, подану суддями Конституційного трибуналу Магдаленою Бендковською та Даріушем Шостеком, які вважають, що могли мати місце дії на шкоду системі правосуддя та чотирьом суддям, обраним у березні Сеймом.
Марцін Дзюрда, Крістіан Маркевич, Анна Корвін-Пйотровська та Мацей Таборовський спершу отримали призначення від парламенту, а 9 квітня склали присягу в колонному залі Сейму. Вони стверджували, що присягають перед президентом, і надіслали тексти присяг главі держави. Голова Конституційного трибуналу Богдан Свєнчковський, утім, вирішив, що не можна допустити їх до роботи через цю форму присяги.
Президент Навроцький, коментуючи виклик з боку Національної прокуратури, заявив, що він громадянин, як усі інші, тому відповість на запитання слідчих. На його думку, уся справа — лише “марення” очільника Мін’юсту. Коментуючи функціонування Конституційного трибуналу, глава держави розкритикував дії правлячої коаліції, яка хоче обрати суддею Мацея Берека, близького співробітника прем’єра Дональда Туска — це, на думку президента Навроцького, означає “заповнення” установи черговими політиками. У четвер сеймова комісія юстиції позитивно оцінила кандидатуру Берека, який до 14 серпня обіймав посаду міністра з нагляду за впровадженням урядової політики.
Трамп вимагатиме від Європи повернення коштів за допомогу Україні
Президент США Дональд Трамп має намір зажадати від Європи повернення коштів за допомогу, передану Україні. Його заява пов’язана з повідомленнями про скорочення запасів боєприпасів для американської армії.
У дописі в соцмережі Truth Social президент США заявив, що вимагатиме від європейських союзників своєї країни повернення коштів за військове обладнання, передане Збройним силам України. На думку Трампа, Україна разом із НАТО дотепер отримала сотні мільярдів доларів допомоги, і США могли б отримати оплату за ці внески, якби про це попросили раніше. Він звинуватив свого попередника Джо Байдена в безоплатному наданні військової підтримки європейським членам НАТО.
Американський президент у своєму дописі також торкнувся проблем із постачанням для армії своєї країни. Трамп анонсує, що оборонна промисловість збільшить виробництво, щоб армія знову мала в розпорядженні достатню кількість боєприпасів. Наразі США мають зосередитися на задоволенні власних потреб, а вже потім знову почнуть продавати боєприпаси іноземним контрагентам.
Медіа ще минулого місяця повідомляли про проблеми американської армії: під час конфлікту з Іраном вона нібито використала значну частину своїх високоточних ракет великої дальності. Ці повідомлення викликали занепокоєння щодо можливості проведення американською армією подальших військових операцій.
СБУ звинуватила командира проукраїнського підрозділу в плануванні вбивства
Служба безпеки України звинуватила командира проукраїнського Російського добровольчого корпусу Степана Каплунова у спробі вбивства російського опозиціонера, що перебуває в Києві. Справа набула розголосу після обміну вогнем між українськими службами.
Не називаючи його на ім’я, СБУ у своїй заяві повідомила, що заступник командира Російського добровольчого корпусу нібито готував план убивства одного з російських опозиціонерів, а також кількох українських військових. Каплунова нібито раніше завербувала російська ФСБ і виплачувала йому кошти.
Один з лідерів проукраїнського підрозділу, сформованого з росіян, спростував повідомлення СБУ. У розмові з українськими медіа він заявив, що 23 серпня його затримали чоловіки, які видавали себе за поліцейських, після чого на нього наділи наручники та заклеїли очі. Після перевезення в невідоме місце його нібито допитували й погрожували вбивством. Під тиском Каплунов, за його словами, всупереч фактам зізнався у співпраці з російською ФСБ.
Медіа звернули увагу на справу у зв’язку з перестрілкою між співробітниками СБУ та Головного управління розвідки Міноборони, що сталася в середу в Києві. Портал Kyiv Independent зазначає, що відтоді обидві служби обмінюються взаємними звинуваченнями. Президент України Володимир Зеленський назвав конфронтацію між їхніми співробітниками “ганебною ситуацією”, доручивши провести детальне розслідування перестрілки.
Естонський міністр пішов у відставку через аферу з боєприпасами
Естонський міністр оборони Ханно Певкур подав у відставку у зв’язку з аферою навколо непостачання боєприпасів Україні. Естонія заплатила 70 мільйонів євро індійській компанії, яка ніколи не здійснювала подібних постачань.
Певкур у повідомленні в соцмережах написав, що безпека його країни — не проєкт однієї людини, а спільна відповідальність естонців, тому він має відповідати за прорахунки у сфері обороноздатності Естонії.
Естонське Національне контрольне управління минулого місяця виявило фінансові порушення в оборонному відомстві. За даними порталу Politico, подібні звинувачення щодо неналежного обліку руху коштів установа висувала вже й торік. Цього разу естонське Національне контрольне управління виявило помилки в угоді, укладеній з італійською компанією Dataell SRL, що належить індійському підприємству Necodefense Munitions. Угода стосувалася постачання боєприпасів для Збройних сил України, оплачених із коштів Європейського фонду миру, створеного ЄС.
Угоду вартістю майже 70 мільйонів євро так і не реалізували, а сама індійська компанія ніколи раніше не здійснювала подібних операцій. Очільник естонського оборонного відомства, що йде з посади, відповідаючи на висунуті йому звинувачення, визнав, що не читав зміст документа. Певкур переконує, що міністерство зазвичай детально не займається питаннями державних закупівель.
Видання Postimees у четвер повідомило про ще одну проблемну угоду, виявлену Національним контрольним управлінням: естонське Міноборони нібито уклало угоду про постачання боєприпасів із турецькою компанією Arc Defense невдовзі після того, як її очільника Ісмаїла Терлемеза звинуватили в причетності до корупції.
Міністерка освіти припускає лобізм у вето щодо е-щоденника
Міністерка національної освіти Барбара Новацька звернулася до міністра-координатора спецслужб Томаша Семоняка з проханням дослідити вето глави держави щодо закону про е-щоденник. На її думку, президент Кароль Навроцький міг ухвалити рішення під впливом лобізму.
Очільниця освітнього відомства повідомила журналістам, що ще у вівторок попросила спецслужби проаналізувати питання президентського вето. Їхні співробітники мали б також звернути увагу на організації, що виступали проти підписання закону про е-щоденник.
На думку міністерки Новацької, у цій справі міг мати місце лобізм. З іншого боку, вона нібито отримала інформацію, що рішення президента Навроцького мало насамперед завдати шкоди уряду: запровадження безкоштовного щоденника для батьків і учнів могло стати великим успіхом кабінету Дональда Туска, тому глава держави міг навмисно накласти вето на закон.
Сайт видання Rzeczpospolita наголошує, що закон мав дати змогу реалізувати пілотну програму нової телеінформаційної системи. Е-щоденник за задумом мав підтримувати ведення шкільної документації та виховної роботи. Президент Навроцький хвалив ідею цифровізації системи освіти, проте, на його думку, дані про учнів, що зберігаються на централізованій платформі, не були б у безпеці. Крім того, вартість реалізації програми, на його думку, була завищеною.
Польща і Чехія співпрацюватимуть у розвитку фабрик ШІ
Польща й Чехія співпрацюватимуть у розвитку великих фабрик штучного інтелекту. Заступник міністра цифровізації Даріуш Стандерський повідомив, що в Польщі формуються три консорціуми, зацікавлені в реалізації цієї інвестиції.
Польсько-чеський меморандум передбачає участь обох держав у спільній ініціативі у сфері європейських обчислень надвеликого масштабу EuroHPC, створеній Євросоюзом. Обидві країни, залежно від результатів конкурсного відбору проєктів, співпрацюватимуть у будівництві двох окремих фабрик або в реалізації іншого обраного ними проєкту.
Варшава й Прага також консультуватимуться щодо позицій з питань розвитку штучного інтелекту, що обговорюються на європейському рівні. Співпраця також охоплюватиме використання фінансування, наданого Євросоюзом.
Заступник очільника польського відомства цифровізації, як цитує портал радіо RMF FM, заявив, що угода Польщі з Чехією є сигналом для бізнесу про розвиток співпраці між країнами. За словами заступника міністра Стандерського, у разі будівництва гігафабрики ШІ в Польщі її обчислювальними потужностями користуватимуться Хорватія, Литва, Словаччина та Угорщина.
Джерело: Kanał Otwarty