Нова пропозиція Європейського Союзу щодо поглиблення відносин із Канадою, рекордне зростання цін на дизельне пальне в Польщі, вирок колишньому президенту Косова Хашиму Тачі, проблеми України з перехопленням нових російських реактивних дронів, звільнення Білоруссю чергових політичних в’язнів, загострення між Саудівською Аравією та єменськими хуситами, а також розслідування щодо можливого фальшування підписів на виборчих списках у Кракові.
Європейський Союз розгляне асоційоване членство Канади
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз може розглянути можливість надання Канаді статусу асоційованого члена.
Про це вона сказала під час виступу в Європейському парламенті, представляючи своє бачення подальшого розвитку Європейського Союзу та основних викликів найближчих років.
За словами фон дер Ляєн, ЄС має активніше розвивати міжнародні партнерства та вибудовувати нові відносини з державами, які поділяють європейські підходи до демократії та міжнародної безпеки. Тісніша співпраця з Канадою, за її задумом, могла б стати частиною глобальної коаліції задля зміцнення стійкості демократичних держав.
Пропозиція щодо асоційованого членства стала несподіванкою для частини дипломатів держав-членів ЄС. Раніше така модель відносин із Канадою, за повідомленнями ЗМІ, офіційно не обговорювалася.
Окремою проблемою залишаються економічні відносини між Брюсселем та Оттавою. Сторони мають низку розбіжностей у питаннях торговельної та економічної співпраці. Крім того, створення нового формату членства може вимагати змін до договорів Європейського Союзу.
У своєму виступі Урсула фон дер Ляєн також запропонувала створити Європейську раду безпеки. Нова структура, за задумом голови Єврокомісії, мала б стати додатковим механізмом координації європейських держав у сфері безпеки та протидії сучасним загрозам.
Йдеться, зокрема, про кібернапади, диверсії та інші форми гібридних загроз, які, на думку керівництва ЄС, потребують спільної реакції держав-членів.
Водночас Європейський Союз не планує відмовлятися від своєї кліматичної політики. Держави-члени продовжать виконувати енергетичні та кліматичні правила ЄС, зокрема брати участь у системі торгівлі квотами на викиди CO₂ — ETS.
Зміни також стосуватимуться майбутньої бюджетної перспективи Євросоюзу. Фінансування держав-членів Брюссель планує пов’язувати з дотриманням принципів верховенства права.
Ціна дизеля в Польщі встановила історичний рекорд
На польських автозаправках зафіксовано новий історичний максимум ціни дизельного пального.
За даними польського паливного порталу e-petrol.pl, середня ціна літра дизеля по країні за кілька днів зросла на 14 грошів і досягла 8,89 злотого.
Зростання стало особливо помітним на тлі вже високих цін на пальне. Ще минулого року вартість дизеля в Польщі вважалася надзвичайно високою, однак тепер вона піднялася ще більше.
Менше зросла ціна бензину. У порівнянні з попереднім тижнем його середня вартість збільшилася на 9 грошів і становить 7,98 злотого за літр.
Ціни на пальне відрізняються залежно від воєводства. Найдорожчий бензин, за наведеними даними, продають у Нижньосілезькому воєводстві, дизель — у Свентокшиському, а LPG — у Західнопоморському.
Зростання вартості пального стало предметом політичної дискусії у Польщі. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив про готовність уряду знову запровадити механізми програми здешевлення пального.
Водночас реалізацію цього плану уряд пов’язує з позицією президента Кароля Навроцького щодо законопроєкту про надзвичайний податок на прибутки компаній паливного сектору.
Попередню версію цього законодавчого рішення президент передав на розгляд Конституційного трибуналу. Тепер уряд очікує підтримки нового варіанта закону, який має забезпечити фінансування наступних заходів зі стримування цін на пальне.
Хашима Тачі засудили до 25 років ув’язнення
Колишнього президента Косова та одного з колишніх командирів Армії визволення Косова Хашима Тачі засуджено до 25 років позбавлення волі.
Вирок 16 вересня винесли Спеціалізовані палати Косова в Гаазі, які розглядають справи щодо злочинів, скоєних під час війни в Косові 1998–1999 років.
Тачі визнали винним у низці воєнних злочинів, серед яких убивства, незаконні затримання, катування та жорстоке поводження з ув’язненими. За матеріалами справи, йдеться, зокрема, про 96 убитих, 303 людей, яких катували, та сотні осіб, яких незаконно утримували.
Колишній президент Косова своєї вини не визнав. Прокуратура вимагала для нього значно суворішого покарання — 45 років позбавлення волі.
Разом із Тачі вироки отримали ще троє колишніх командирів Армії визволення Косова.
Якоб Краснічі засуджений до 25 років ув’язнення, Кадрі Веселі — до 18 років, а Реджеп Селімі — до 13 років.
Судовий процес став одним із найбільш резонансних у сучасній історії Косова. Спеціалізовані палати наголосили, що розглядали питання індивідуальної кримінальної відповідальності обвинувачених, а не легітимності Армії визволення Косова чи незалежності Косова як такої.
Президент Сербії Александар Вучич розкритикував рішення суду. Він заявив, що під час процесу, на його думку, не було належним чином враховано окремі злочини проти сербського населення.
Вучич також зазначив, що вирок ще може бути переглянутий у наступних судових інстанціях.
Рішення викликало протести в Гаазі та Приштині. У столиці Косова демонстранти вступали в сутички з поліцією та кидали каміння в урядові будівлі. Акції протесту також відбувалися біля представництва поліцейської місії Європейського Союзу EULEX.
Україна шукає спосіб протидіяти російським реактивним дронам
Україна продовжує пошук ефективних засобів боротьби з новим поколінням російських ударних безпілотників із реактивними двигунами.
За інформацією Reuters, на початку липня українські військові запросили велику кількість виробників для випробування нового покоління перехоплювачів. Частина розробок зіткнулася з проблемами керованості після досягнення швидкості близько 400 кілометрів на годину. Деякі апарати падали поблизу військових полігонів.
Необхідність створення нових систем перехоплення пов’язана зі зміною тактики російського застосування безпілотників.
Росія дедалі активніше використовує реактивні ударні безпілотники, які здатні розвивати значно більшу швидкість, ніж традиційні Shahed.
За наведеними у матеріалі даними, протягом останніх трьох місяців використання таких апаратів зросло у шість разів. Російська оборонна промисловість, за оцінками, здатна виробляти до 3000 таких безпілотників щомісяця.
Їхня швидкість може становити від 240 до 500 кілометрів на годину.
Лише у серпні російські війська, за наведеними даними, запустили 2850 безпілотників такого типу. Найчастіше вони використовувалися для ударів по Києву та Одесі.
Українські військові вже мають значний досвід боротьби з безпілотниками Shahed, однак поява швидших реактивних моделей створює новий виклик для протиповітряної оборони.
Однією з головних проблем залишається керованість таких цілей. Оператор реактивного безпілотника може змінювати його маршрут та висоту польоту, що ускладнює роботу систем перехоплення. Reuters окремо повідомляє про зусилля України зі створення швидших та дешевших перехоплювачів.
Білорусь звільнила ще 25 політичних в’язнів
Білорусь звільнила з місць ув’язнення ще 25 людей, яких правозахисники та опозиція вважають політичними в’язнями.
Звільнення відбулося після чергового візиту до Мінська спеціального представника президента США Джона Коулза. Після переговорів американський дипломат оголосив про звільнення групи ув’язнених як про жест доброї волі білоруської влади.
Одночасно Сполучені Штати оголосили про пом’якшення частини санкцій проти Білорусі. Йдеться, зокрема, про обмеження щодо підприємств «Лакокраска» та «Беллесбумпром».
Коулз подякував президенту США Дональду Трампу за його участь у прямій дипломатії, спрямованій на звільнення білоруських політв’язнів.
Водночас білоруська опозиція наголошує, що звільнення окремих груп ув’язнених не означає припинення політичних репресій.
Світлана Тихановська заявила, що Олександр Лукашенко не демонструє готовності звільнити всіх людей, ув’язнених через їхні політичні погляди.
За даними правозахисної організації «Вясна», після останнього звільнення в Білорусі залишаються сотні політичних ув’язнених. Reuters повідомляв про 886 осіб, які, за даними правозахисників, залишалися під вартою.
Звільнення 25 людей стало черговим результатом переговорів між Вашингтоном і Мінськом. Раніше після візитів американських представників Білорусь також звільняла опозиційних активістів.
Серед тих, хто раніше вийшов на свободу, був польсько-білоруський журналіст і громадський діяч Анджей Почобут.
Представник США Джон Коулз заявив, що Вашингтон має намір продовжувати роботу над спірними питаннями у відносинах із Білоруссю. США розраховують на подальше звільнення ув’язнених, пропонуючи натомість подальше послаблення санкцій.
Саудівська Аравія пригрозила хуситам після інциденту з дроном біля Мекки
Саудівська Аравія заявила про готовність відповісти на дії єменських хуситів після перехоплення безпілотника, який, за версією саудівської сторони, прямував у напрямку Мекки.
Саудівські сили протиповітряної оборони збили безпілотник до того, як він увійшов у повітряний простір священного для мусульман міста.
Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії засудило інцидент, назвавши його посяганням на святість Мекки та провокацією щодо мусульман у всьому світі.
Саудівський генерал-майор Туркі аль-Малікі попередив хуситів про неприпустимість подальшого перетину «червоних ліній». За його словами, створення загрози для паломників може спричинити відповідь військової коаліції на чолі із Саудівською Аравією.
Інцидент засудили представники Бахрейну, Єгипту, Йорданії та Катару, а також керівництво Ліги арабських держав та Організації ісламського співробітництва.
Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф також висловив підтримку суверенітету та територіальної цілісності Саудівської Аравії.
Водночас хусити заперечили, що намагалися атакувати Мекку. Представники угруповання назвали твердження Саудівської Аравії неправдивим. Повідомляється, що хусити того ж дня здійснили інші атаки по цілях на території Саудівської Аравії.
Ситуація відбувається на тлі нового загострення між Саудівською Аравією та єменськими хуситами.
У Кракові розслідують можливе фальшування підписів виборців
Прокуратура району Краків-Кроводжа розпочала розслідування щодо можливого фальшування підписів у списках підтримки кандидатів на посаду президента Кракова.
Провадження стосується двох кандидатів — колишнього президента Найвищої контрольної палати Польщі Маріана Банася та політика партії «Конфедерація» Бартоша Бончонка.
Обидва повідомлення до прокуратури направив краківський виборчий комісар.
За інформацією, наведеною у матеріалі, у списках підтримки кандидатів могли бути вказані дані та нібито підписи людей, які вже померли. Міська виборча комісія виявила по кілька десятків таких випадків у документах обох кандидатів.
Згідно з польським кримінальним законодавством, зловживання під час збору підписів на підтримку кандидатів може каратися позбавленням волі до трьох років. За фальшування документів передбачене покарання до п’яти років ув’язнення.
Комітет Маріана Банася зібрав загалом 5659 підписів, однак 3611 із них були визнані недійсними.
У свою чергу представники Бартоша Бончонка зібрали 5034 підписи. Міська виборча комісія визнала недійсними 2289 із них.
Через кількість недійсних підписів кандидатури Банася та Бончонка не були зареєстровані.
Після відкликання на референдумі колишнього президента Кракова Александра Мішальського за посаду мера міста, згідно з наведеними даними, зрештою змагатимуться вісім кандидатів.
Вибори президента Кракова мають відбутися 27 вересня 2026 року.
Джерело: Kanał Otwarty