Російський безпілотник вибухнув за кілька кілометрів від польсько-українського кордону, через російські удари Польща двічі піднімала в повітря винищувачі. Дональд Трамп заявив про значний прогрес у створенні постійної американської військової бази в Польщі. Місія ООН повідомила про можливі ознаки воєнних злочинів США в Ірані. Канада підтримує поглиблення співпраці з Європейським Союзом, але наголошує на збереженні власного суверенітету. Тим часом в Ірландії говорять про можливість нових податків для фінансування бюджету ЄС, у Швеції прем’єр-міністр оголосив про майбутню відставку, а польська поліція повідомила про рекордну кількість співробітників.
Російський дрон вибухнув за кілька кілометрів від польсько-українського кордону
У четвер, 17 вересня, російський безпілотник упав або був знищений приблизно за 3–4 кілометри від польсько-українського кордону. Інцидент стався під час чергової масштабної російської атаки по території України.
У відповідь польські військові двічі піднімали в повітря винищувачі. Уранці мешканці Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали попередження від Урядового центру безпеки, а в частині Люблінського воєводства пролунали сирени.
Оперативне командування Збройних сил Польщі перевело підпорядковані підрозділи у стан повної готовності. Польські винищувачі були готові реагувати на можливе порушення повітряного простору.
За повідомленнями польської сторони, безпілотник не перетнув кордон Польщі. Він упав на українській території неподалік пункту пропуску Дорогуськ–Ягодин. Подібні обставини підтверджувалися й актуальними повідомленнями польської та міжнародної преси.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що, ймовірно, ціллю російської атаки була автозаправна станція на українському боці кордону. Водночас Державна прикордонна служба України спростувала повідомлення про можливий удар по інфраструктурі самого пункту пропуску.
Заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик повідомив у Сеймі, що польська авіація була готова збити об’єкт, якби той увійшов у повітряний простір Польщі.
За його словами, у разі безпосередньої загрози пілот не мусив би чекати окремого підтвердження від оперативного командування для відкриття вогню.
Водночас Міністерство національної оборони Польщі не ухвалило рішення про знищення російських безпілотників або ракет ще над територією України. За словами Томчика, такі дії потребують узгодження на рівні всього Північноатлантичного альянсу.
Польські винищувачі знову працювали ввечері. Цього разу причиною стала чергова російська атака по центральній частині України.
Через можливу загрозу тимчасово було припинено операційну роботу аеропортів у Любліні та Жешуві.
Окремо Дональд Туск заявив у польському парламенті, що, за оцінками розвідки, Росія може розглядати можливість гібридних ударів безпілотниками та ракетами по країнах НАТО, які підтримують Україну, намагаючись представляти такі атаки як випадкові.
США та Польща наближаються до створення постійної американської військової бази
Президент США Дональд Трамп заявив про значний прогрес у переговорах щодо створення постійної бази американської армії в Польщі.
За словами Трампа, остаточне рішення щодо цього питання може бути оголошене найближчим часом. Американський президент назвав розвиток американсько-польського військового співробітництва важливим кроком для двостороннього союзу.
Президент Польщі Кароль Навроцький раніше заявляв, що рішення щодо посилення постійної присутності американських військових у Польщі вже фактично сформоване.
Трамп повідомив про прогрес через соціальну мережу Truth Social. Він також відзначив роль польського президента у просуванні цього проєкту.
За словами керівника Бюро міжнародної політики Канцелярії президента Польщі Марціна Пшидача, у практичній площині підготовка до створення бази вже триває. Він нагадав, що американські військові нещодавно відвідували Польщу та оцінювали потенційні місця для розміщення майбутніх об’єктів.
У Польщі розглядають можливість створення саме постійної американської військової присутності, яка відрізнялася б від нинішньої переважно ротаційної присутності військ США.
Водночас остаточне місце розташування бази ще не оголошене. Актуальні повідомлення також підтверджують, що конкретна локація та остаточний графік реалізації проєкту публічно ще не визначені.
Заступник міністра національної оборони Польщі Павел Бейда раніше оцінював витрати на будівництво та утримання американської бази в кільканадцять мільярдів злотих.
За його оцінкою, реальним терміном реалізації інвестиції може бути 2030 рік.
Вибір конкретного місця має залежати, серед іншого, від майбутньої структури оперативної системи НАТО.
Місія ООН повідомила про можливі ознаки воєнних злочинів США в Ірані
Місія Організації Об’єднаних Націй, яка працює в Ірані, заявила про наявність підстав вважати, що під час американських ударів по території країни могли бути скоєні воєнні злочини.
Особливу увагу приділено двом ударам по школі для дівчат у місті Мінаб.
За матеріалами місії, 28 лютого — у перший день війни між Сполученими Штатами та Ізраїлем з одного боку і Іраном з іншого — внаслідок удару по навчальному закладу загинули 156 людей. Серед загиблих були переважно учениці місцевої школи.
Представники ООН вважають, що існують обґрунтовані підстави пов’язувати удари зі США. За повідомленнями, під час атаки могли бути використані американські ракети Tomahawk.
Місія також звертає увагу на те, що об’єкт можна було ідентифікувати як цивільний навчальний заклад.
За версією, яку аналізують представники ООН, американська сторона могла не оновити розвідувальну інформацію щодо цілі та припускати, що в цьому місці перебував один із іранських генералів.
Таким чином, у звіті йдеться про можливу атаку попри усвідомлення ризику пошкодження цивільного об’єкта. Повідомлення про висновки місії ООН також з’явилися в актуальних міжнародних публікаціях.
У червні Дональд Трамп заперечував, що хтось навмисно завдавав удару по іранській початковій школі.
Міністерство оборони США, за наведеними у матеріалі даними, розпочало власне розслідування, однак його результати досі публічно не представлені.
У другій частині звіту представники ООН також розглянули придушення антиурядових протестів іранською владою в грудні минулого року.
У цьому випадку місія також повідомила про можливі ознаки злочинів проти людяності.
Канада поглиблює співпрацю з ЄС, але наголошує на суверенітеті
Канада зацікавлена у тіснішій співпраці з Європейським Союзом, однак не планує відмовлятися від власного суверенітету.
Напередодні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала розглянути можливість надання Канаді статусу асоційованого члена ЄС.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні позитивно відреагував на пропозицію, однак чітко заявив, що Канада не претендує на повноправне членство в Європейському Союзі.
Він наголосив, що для Оттави принципово важливим залишається збереження та посилення власного суверенітету.
Запропонований формат передбачає розвиток партнерств у сферах, де інтереси Канади та ЄС можуть взаємно доповнюватися.
Серед ключових напрямів Карні назвав видобуток критично важливих мінералів, виробництво військової техніки, розвиток штучного інтелекту та обчислювальних потужностей, космічні дослідження й енергетичну безпеку.
Канада та Європейський Союз також мають спільні підходи до низки питань, пов’язаних із демократією, свободою, солідарністю, добробутом та сталим розвитком.
Водночас Оттава не прагне створювати окремий геополітичний блок, спрямований проти інших світових держав.
Марк Карні підкреслює, що Канада зацікавлена у захисті вільного ринку та територіального суверенітету держав.
Варто зазначити, що запропонований статус асоційованого члена наразі не має усталеного правового механізму в ЄС. Для реалізації такого формату потрібні подальші переговори та згода держав-членів.
Ірландія допускає нові податки для фінансування бюджету ЄС
Прем’єр-міністр Ірландії Майкл Мартін вважає, що нова фінансова перспектива Європейського Союзу може потребувати запровадження додаткових джерел доходів.
Раніше Європейська комісія запропонувала п’ять нових податків та зборів. Частина урядів держав-членів виступила проти таких заходів.
Майкл Мартін зустрівся в Дубліні з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Переговори стосувалися майбутньої фінансової перспективи ЄС.
За попередніми оцінками, запропоновані нові податки могли б забезпечити бюджету Євросоюзу близько 60 мільярдів євро додаткових надходжень щороку.
Серед можливих джерел фінансування називають податки на електронні відходи та тютюнові вироби, розширення системи оплати за викиди CO₂ ETS, а також внесок найбільших корпорацій, які працюють на єдиному європейському ринку.
Ірландія, яка головує в Європейському Союзі, планує представити оновлену пропозицію щодо податкових механізмів.
Очікується, що відповідний документ стане основою для переговорів перед самітом лідерів ЄС, запланованим на 15 жовтня.
Прем’єр-міністр Швеції оголосив про майбутню відставку
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив про намір залишити посаду після оголошення офіційних результатів парламентських виборів.
За результатами голосування найбільшу кількість мандатів отримав лівий блок, сформований навколо Соціал-демократичної партії на чолі з Магдаленою Андерссон.
Крістерссон, який очолює правоцентристський уряд, подав відповідну заяву голові Риксдагу Андреасу Норлену.
У своєму зверненні він зазначив, що результати виборів ускладнюють формування нового уряду.
Після підрахунку всіх голосів лівий блок — Соціал-демократична робітнича партія Швеції, Зелені, Ліва партія та Партія центру — отримав загалом 176 місць у 349-місному парламенті.
Правоцентристський альянс, до якого входять Поміркована коаліційна партія, Шведські демократи, Християнські демократи та Ліберали, отримав 173 мандати.
Магдалена Андерссон після оголошення результатів заявила, що шведські виборці проголосували за новий напрямок розвитку країни.
Серед основних завдань майбутнього уряду вона назвала боротьбу зі змінами клімату та покращення роботи державних послуг.
Одним із головних питань під час формування нового уряду стане позиція Партії центру, яка раніше відмовлялася співпрацювати з Лівою партією.
У польській поліції — рекордна кількість співробітників
У польській поліції нині працює майже 104 тисячі людей — це рекордний показник за всю історію формування після політичних змін 1989 року.
Ще два роки тому в поліції було близько 14 тисяч вакантних посад.
Нині кількість вакансій скоротилася приблизно до 6 тисяч. Ще минулого року їх було близько 11 тисяч.
Позитивна динаміка спостерігається також у столичному гарнізоні. У Варшаві вакантними залишаються близько 16% посад, тоді як у травні цей показник становив 20%.
Через зростання інтересу до роботи в поліції Головне управління столичної поліції вирішило призначити додатковий термін набору.
За даними InfoSecurity24, цього року мінімальний план прийому на службу вже перевищено на 464 співробітники. Встановлений головним комендантом поліції ліміт становить 3800 нових працівників.
Від 1 січня можливість вступити на службу в поліції розглядали понад 22 тисячі кандидатів.
Таким чином, польська поліція демонструє суттєве скорочення кадрового дефіциту порівняно з попередніми роками.
Джерело: Kanał Otwarty