Масштабна атака України по російських цілях у Московському регіоні, нова пропозиція Туреччини щодо відновлення експорту зерна через Чорне море, загострення протистояння між Іраном і США, результати виборів у німецьких землях, дискусія навколо участі президента Польщі Кароля Навроцького в економічному саміті, позиція кандидата PiS щодо членства Польщі в ЄС та нові ракетні випробування Північної Кореї.
Україна атакувала нафтопереробний завод під Москвою
Українські сили завдали удару по Московському нафтопереробному заводу «Газпром нефти», розташованому в районі Капотня на південному сході Москви. За повідомленнями російської сторони та даними Reuters, атака 20 вересня спричинила пожежі на підприємстві, а роботу частини потужностей було зупинено.
За інформацією українського Генерального штабу, внаслідок удару виникли пожежі на установках, які використовуються, зокрема, для переробки нафти.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російські сили відбили один із найбільших дотепер ударів по столиці та Московському регіону. Російська влада повідомляла про перехоплення сотень безпілотників. За словами губернатора Московської області Андрія Воробйова, унаслідок атаки загинули троє людей.
Окремо президент України Володимир Зеленський повідомив про успішне застосування нового українського дрона-перехоплювача проти російського реактивного безпілотника «Герань-5». За даними українських джерел, 19 вересня такий перехоплювач Служби безпеки України двічі успішно застосовувався проти реактивних російських дронів.
Розвиток перехоплювачів став одним із напрямів української роботи над протидією новому поколінню російських реактивних безпілотників. Reuters раніше повідомляв, що такі апарати складніше перехоплювати, ніж повільніші безпілотники попередніх типів.
Туреччина пропонує Росії та Україні відновити зернові перевезення
Туреччина направила Росії та Україні нові пропозиції щодо зниження напруженості в Чорному морі та відновлення експорту зерна.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара вже передала свої пропозиції обом сторонам і очікує на відповідь. За його словами, продовження атак на порти та морську інфраструктуру створює перешкоди для безпечного транспортування сільськогосподарської продукції.
Турецька сторона наголошує, що відновлення експорту українського та російського зерна має значення для глобальної продовольчої безпеки.
Анкара вже відігравала посередницьку роль під час укладення Чорноморської зернової ініціативи у 2022 році. У межах тієї домовленості через Чорне море було забезпечено експорт значних обсягів українського зерна. Туреччина неодноразово заявляла про готовність сприяти новій домовленості щодо безпечного проходження суден.
Водночас досягнення нової угоди залишається складним через продовження бойових дій та розбіжності між позиціями Москви й Києва.
Іран попереджає США про можливі нові удари
Іран заявив про готовність завдати нових ударів по американських військових об’єктах та інтересах США на Близькому Сході у разі подальшої ескалації.
Корпус вартових Ісламської революції через іранське інформаційне агентство Tasnim заявив, що Тегеран готовий до тривалих ударів по регіональній військовій інфраструктурі США, якщо американські сили здійснять нову атаку проти Ірану.
Паралельно Державний департамент США попередив американських громадян, які перебувають на Близькому Сході, про можливість швидкого загострення ситуації. Попередження було оприлюднене на тлі нових атак єменських хуситів проти об’єктів у Саудівській Аравії.
Саудівська сторона повідомила про перехоплення ракет, запущених із території Ємену. Серед цілей, про які повідомлялося, був Ер-Ріяд та об’єкти на узбережжі Червоного моря.
Туреччина та Пакистан заявили про готовність підтримати Саудівську Аравію у разі нових атак. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан водночас заявив, що спроби втягнути Саудівську Аравію у протистояння між США та Іраном є неприйнятними.
Вибори в Німеччині: результати у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні
На виборах до парламенту федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія найбільшу кількість голосів отримала «Альтернатива для Німеччини» (AfD) — близько 38,2%. Соціал-демократична партія Німеччини (SPD) отримала приблизно 35,5%. Християнсько-демократичний союз (CDU) набрав близько 4,9% і, за попередніми результатами, не подолав п’ятивідсотковий бар’єр.
У Берліні найбільше голосів отримала «Лівиця» — близько 25,7%. CDU отримав близько 18,8%, а AfD — приблизно 16%.
Результати стали важливим політичним сигналом для федеральної влади. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав результат CDU у Мекленбурзі-Передній Померанії серйозною поразкою, водночас заявивши про намір продовжувати роботу уряду та реформи.
Вибори також змінили співвідношення сил у земельній політиці та продемонстрували значну підтримку як AfD, так і «Лівиці» в різних регіонах Німеччини.
Кандидат PiS на посаду прем’єра виключає вихід Польщі з ЄС
Кандидат партії «Право і справедливість» (PiS) на посаду прем’єр-міністра Пшемислав Чарнек заявив, що не підтримує вихід Польщі з Європейського Союзу.
Виступаючи на Конгресі молодих європейських консерваторів і реформаторів в Августові, він заявив, що вихід із ЄС суперечив би інтересам польської держави. Водночас політик виступив за протидію тим рішенням ЄС, які, на його думку, можуть негативно впливати на польську економіку.
Чарнек також говорив про необхідність співпраці правих політичних сил після наступних парламентських виборів. Його оцінки щодо майбутнього результату виборів є політичною заявою, а не встановленим фактом.
Під час того самого конгресу голова PiS Ярослав Качинський заявив про можливість значного економічного розвитку Польщі та знову порушив питання репарацій від Німеччини за Другу світову війну.
Суперечка щодо платних пакетів на економічному саміті за участю президента Польщі
У Польщі виникла дискусія навколо Polish-American Economic Summit, який проходить 21 вересня у Нью-Йорку за участю президента Кароля Навроцького.
Radio Zet і «Newsweek» повідомили про існування спонсорських пакетів приватного фонду Centrum Strategii Rozwojowych, у межах яких, за твердженнями журналістів, передбачався різний рівень доступу до президента. У публікаціях ішлося, зокрема, про пакети вартістю 25, 50 і 100 тисяч доларів.
Канцелярія президента заперечила твердження про продаж доступу до глави держави. Державний секретар Канцелярії президента Рафал Леськевич заявив, що ніхто не платив за участь у Polish-American Economic Summit.
Своєю чергою, фонд Centrum Strategii Rozwojowych заявив, що участь у конференції не була залежною від сплати коштів, а спонсорські пакети є звичайним механізмом фінансування подібних бізнес-заходів.
Офіційний сайт саміту повідомляє, що захід організований Канцелярією президента Польщі та Centrum Strategii Rozwojowych і має на меті поглиблення польсько-американської економічної співпраці. У програмі передбачений вступний виступ президента Кароля Навроцького.
Таким чином, повідомлення журналістів про спонсорські пакети та офіційні заперечення щодо оплати доступу до президента залишаються двома сторонами публічної дискусії навколо цього заходу.
Північна Корея провела два ракетні випробування за один день
Північна Корея 20 вересня здійснила два пуски балістичних ракет із району Вонсан на східному узбережжі країни.
За даними Південної Кореї та Японії, перша ракета пролетіла близько 450 кілометрів, а друга — понад 600 кілометрів. Обидві ракети впали в Японське море за межами виключної економічної зони Японії.
Південнокорейська влада засудила пуски, а Японія передала Північній Кореї офіційний протест через дипломатичні канали в Пекіні. Японський міністр оборони Сіндзіро Коідзумі заявив, що Токіо координує оцінку ситуації з Південною Кореєю та США.
Нові випробування відбулися лише через вісім днів після попередніх ракетних пусків 12 вересня. Пхеньян також продовжує критикувати спільні військові навчання США, Південної Кореї та Японії.
Північна Корея водночас відкидає міжнародну критику своєї ракетної та ядерної програми й заявляє про необхідність посилення власного потенціалу стримування.
Джерело: Kanał Otwarty