Сьогодні, 21 лютого, 13-а річниця від дня смерті одного з найвидатніших польських художників 20-го століття Єжи Новосельського, творчість якого є спільним надбанням і гордістю Польщі та України.
Єжи Новосельський народився 1923 року в Кракові в польсько-українській родині. На початку свого творчого шляху він був асистентом Тадеуша Кантора і зазнав впливу Тадеуша Бжозовського. У період соцреалізму займався сакральним мистецтвом та сценографією.
Його перша виставка відбулася у 1955 році, а одразу після неї він представляв Польщу на Венеційській бієнале (1956) та у Сан-Паулу (1959). У вересні 1962 року разом з дружиною покинув Лодзь і повернувся до Кракова.
З 1976 року був професором Академії образотворчих мистецтв у Кракові, членом Польської академії мистецтв і наук, Групи молодих візуальних художників і Краківської групи.
У 1996 році разом з дружиною Зофією заснував Фундацію Новосельських, метою якої є підтримка видатних досягнень польської культури шляхом присудження стипендій та щорічних премій.
Натхненний візантійською спадщиною, художник звертався до неї, як у своїх сакральних, так і світських творах. Від сюрреалізму перейняв атмосферу двозначності і таємничості. Від ікон – міцний контур і площинність форм, глибокий символізм світла і кольору. Потужне художнє бачення Новосельського, закорінене в традиції авангарду, звертається до багатства традицій Другої Речі Посполитої, а також до всієї середземноморської культури.
Помер 21 лютого 2011 р. у Кракові. Похований на алеї заслуг на Раковицькому цвинтарі в Кракові.
Джерело: Konsulat Generalny RP w Łucku