Сьогодні, 18 липня, 116-а річниця від дня народження Антоніни Жабінської.
Антоніна Жабінська (Ердман) народилася в 1908 році в Санкт-Петербурзі. Дитинство провела в Росії, де працював її батько, Антоній Ердман – інженер-залізничник. У дитинстві вона втратила батьків – мати померла від туберкульозу, а батька вбили за приналежність до інтелектуальної еліти. Опіку над Антоніною взяла її тітка, з якою вона переїхала до Польщі. У Варшаві вона зайнялася вивченням мов і малюванням. Здобула ступінь з архівістики і працювала у Варшавській школі сільського господарства , де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Яном Жабінським – директором Варшавського зоологічного саду.
Під час Другої світової війни родина Жабінських переховувала євреїв на своїй віллі, відомій як «Будинок під божевільною зіркою» на території Варшавського зоопарку. Це місце стало притулком для Маґдалени Ґросс та Рахели Ауербах, серед інших. Коли німецькі офіцери наближалися до будинку, Антоніна Жабінська грала на фортепіано фрагмент оперети Жака Оффенбаха «Прекрасна Єлена» – це був сигнал для домочадців негайно сховатися в підвалі. На знак того, що німці залишають віллу, Жабінська грала твори Фредеріка Шопена. Іноді як укриття для тварин і людей використовували порожні клітки для тварин, яких нацисти вбили в перші дні окупації. На території зоопарку були також входи до каналів, які використовувалися як шляхи втечі. Антоніна Жабінська була членом «Жеґоти». У 1965 році вона та її чоловік були удостоєні звання Праведників народів світу. У 1980 році подружжя Жабінських посмертно нагороджено Командорськими хрестами ордену «Polonia Restituta 69» – другою за старшинством цивільною нагородою після ордену Білого Орла. Антоніна Жабінська опікувалася новонародженими тваринами, від яких відмовилися матері, а пов’язані з ними історії переносила у свої книги. Вона також була письменницею. У 1968 році вийшла збірка її спогадів «Люди і тварини» (Ludzie i zwierzęta) – свідчення її досвіду воєнного часу та повсякденного життя на віллі з її численними мешканцями. Жабінська зворушливо представила історію руйнування варшавського зоопарку під час окупації, його реконструкцію та відновлення життя в ньому – процес, який тривав багато років. Їхній дім залишався притулком для людей, а також для багатьох тварин. Антоніна Жабінська є символом надзвичайної мужності та жертовності у поєднанні з чутливістю та турботою. Її характер є прикладом соціальної відповідальності. Вона володіла винятковою інтуїцією та чутливістю до тварин і людей.
Померла у 1971 році. Похована на Повонзькому кладовищі у Варшаві.
У 2007 році Діана Акерман присвятила Антоніні Жабінській книгу «Дружина власника зоопарку» (в Польщі — під назвою «Притулок. Розповідь про євреїв, котрі переховувалися у варшавському зоопарку» (2009)). У 2016 році за даною повістю почалися зйомки однойменного художнього фільму, де роль Антоніни виконала Джессіка Честейн, а роль її чоловіка Яна — бельгієць Йоган Гельденберг.
Джерело: Konsulat Generalny RP w Łucku