Лідер партії “Право і Справедливість” Ярослав Качинський закликав своїх однопартійців припинити публічні суперечки, тоді як Сполучені Штати завдали удару по ядерному об’єкту в Ірані, а іранці вбили двох американців у Йорданії. Росія здійснила наймасштабніший з початку війни удар по Києву, Україна анонсувала нову політику щодо Польщі й відкриття архівів про Волинську трагедію, останки першого голови організації українських націоналістів мають повернути на батьківщину, Ірак уклав угоду із Сирією про відновлення нафтопроводу, а італійські силовики протестують проти низьких зарплат. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Качинський закликав ПіС припинити публічні суперечки
Лідер партії “Право і Справедливість” Ярослав Качинський закликав політиків своєї партії припинити публічні суперечки. Колишній прем’єр Матеуш Моравецький разом із групою парламентарів, усупереч рішенню керівництва об’єднання, не збирається розпускати своє об’єднання.
Заклик очільника ПіС з’явився на його сторінці в соцмережі X. Він звернувся до колег із проханням “перевести подих і зробити ковток холодної води”, наголосивши, що публічні дискусії між ворогуючими групами приносять задоволення лише противникам найбільшої опозиційної партії.
У своєму дописі Качинський також зазначив, що в об’єднанні є люди, які прагнуть його розколу, а також ті, хто зацікавлений у його збереженні та зміцненні. Попри це він сподівається на можливість порозуміння між двома фракціями.
15 липня президія політичного комітету ПіС закликала політиків, які заснували об’єднання політичного характеру, розпустити їх. Тепер лідер партії переконує, що активність їхніх членів можна продовжувати всередині самого об’єднання. Ухвалу керівництва ПіС не виконав Моравецький разом зі своїм об’єднанням “Rozwój Plus”: у п’ятницю колишній прем’єр разом із 45 парламентарями написав відкритого листа до керівництва партії.
Прихильники колишнього очільника уряду стверджують у листі, що їхня мета — не розкол, оскільки реалізація програми на користь поляків залежить від збереження єдності правих сил. Їхня ініціатива має на меті залучити нових виборців і колишніх прихильників ПіС, розчарованих нинішньою партією.
Лист прихильників Моравецького спровокував хвилю коментарів серед політиків партії, очолюваної Качинським. Депутат ПіС Каспер Плажинський у дописі в соцмережі X звинуватив лідера об’єднання “Rozwój Plus” у тому, що його дії служать табору прем’єра Дональда Туска, а також у прагненні створити враження, ніби його виганяють з партії. Колезі по парламентській фракції ПіС відповів Марцін Горала, звинувативши його в брехні. Колишній маршалок Сейму Ришард Терлецький розкритикував так звану “фракцію підлабузників”, звинувативши їх у лестощах перед лідером партії.
США завдали удару по ядерному об’єкту в Ірані, іранці вбили двох американців
Сполучені Штати завдали удару по ядерному об’єкту в Ірані. Внаслідок іранського удару по Йорданії загинули двоє американських військових.
Влада в Тегерані повідомила в неділю про атаку на ядерний об’єкт, що будувався в Дарховіні на заході країни. Іранська організація з атомної енергії засудила дії американців, наголосивши, що об’єкт захищений нормами міжнародного права та має реалізовувати мирну атомну програму.
За останні вісім днів американські війська посилили удари по території Ірану. За даними Тегерана, цього місяця внаслідок атак з боку збройних сил США загинуло щонайменше 50 людей, а понад 500 отримали поранення. У відповідь Іран випускає ракети та безпілотники в напрямку інших країн Близького Сходу. Внаслідок іранського удару по Йорданії загинули двоє американських військових.
Корпус вартових ісламської революції також вкотре пошкодив електростанцію та водопровідну систему в Кувейті. Іранці визнали завдання ударів по американській авіабазі та складах на території Кувейту.
У суботу найвищий духовний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї написав у соцмережах, що США неодноразово порушували укладене минулого місяця попереднє мирне порозуміння. На його думку, документи, підписані американським президентом Дональдом Трампом, через це не мають жодної цінності.
Росія завдала наймасштабнішого удару по Києву з початку війни
Росія здійснила наймасштабніший з початку війни удар по столиці України. Українська армія тим часом намагається відрізати окупований Крим від постачань із території Росії.
Уночі із суботи на неділю російські війська випустили 40 балістичних ракет усього за 40 хвилин. Удар із застосуванням ракет типу “Іскандер”, “Циркон” і С-400, а також 125 дронів став наймасштабнішою атакою на Київ від початку війни в лютому 2022 року. Внаслідок ударів у п’яти районах української столиці спалахнули пожежі, пошкоджень зазнали промислові підприємства, офісні центри та житлові будинки.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що лише за минулий тиждень Росія застосувала проти його держави 1450 дронів, 1440 керованих авіабомб і 99 ракет.
Збройні сили України, своєю чергою, продовжують завдавати ударів по території Росії. За їхніми словами, вдалося пошкодити три з п’яти поромів, що забезпечують сполучення між Кримським півостровом і територією Російської Федерації — на них припадало 75% усього транспортування на окуповану територію. Атаки також були спрямовані на два російські танкери так званого “тіньового флоту”.
Україна анонсувала нову політику щодо Польщі й відкриття волинських архівів
Україна оголосила про проведення нової політики стосовно Польщі, яка передбачатиме відкриття архівів, пов’язаних із геноцидом польського населення на Волині, та видачу нових дозволів на ексгумацію останків убитих.
Президент України Володимир Зеленський у п’ятницю повідомив, що провів нараду щодо політики своєї держави стосовно Польщі. Разом із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою, головою свого офісу Кирилом Будановим та керівником Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим він, за його словами, узгодив низку кроків, що стосуються насамперед геноциду поляків, вчиненого Українською повстанською армією.
Зеленський анонсував відкриття архівів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, а також видачу більшої кількості дозволів на ексгумаційні та пошуково-археологічні роботи на території держави. Крім того, планують розширити повноваження Українського інституту національної пам’яті. Інші кроки для поліпшення відносин із Польщею відбуватимуться на рівні офіційних дипломатичних контактів.
У своїй заяві президент України наголосив, що Європі потрібні добросусідські відносини, а Польща після початку російського вторгнення надала Україні значну підтримку. На його думку, зміцнення незалежності України рівнозначне зміцненню незалежності Польщі.
У неділю керівник Українського інституту національної пам’яті заявив Польському радіо, що дозволи на ексгумацію жертв Волинської трагедії видаватимуть одразу після завершення підготовчих робіт, водночас, за його словами, згідно з українським законодавством потрібен певний час на виконання всіх процедур.
Прем’єр Дональд Туск задоволений позицією президента України, оскільки Польща готова до серйозного й дружнього діалогу як щодо питань, які нас об’єднують, так і тих, які сьогодні розділяють. Віцепрем’єр і міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш, своєю чергою, очікує практичної реалізації обіцянок Зеленського.
Останки Євгена Коновальця повернуть з Нідерландів в Україну
Останки першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця мають перевезти з Нідерландів в Україну. За часів Другої Речі Посполитої очолювана ним українська військова організація вела терористичну діяльність.
Коновалець, який помер у травні 1938 року, наразі похований на кладовищі Кроусвейк у Роттердамі. Український уряд ухвалив рішення про перевезення його останків на Національне військове кладовище під Києвом на своєму засіданні 15 липня.
Кабінет міністрів доручив Міністерству закордонних справ України провести переговори з владою Нідерландів, щоб отримати дозвіл на ексгумацію та транспортування труни першого лідера Організації українських націоналістів. Українська влада оголосила у своєму розпорядженні, що перші урочистості відбудуться вже на кордоні України, а згодом Коновальця поховають з військовими почестями на згаданому Національному військовому кладовищі.
Коновалець був полковником Української Галицької армії та командиром корпусу січових стрільців. Пізніше він став співзасновником Організації українських націоналістів і очолював Українську військову організацію, яка через терористичну діяльність намагалася спричинити українське повстання у Східній Галичині.
Ірак і Сирія домовилися про відновлення нафтопроводу
Ірак підписав із Сирією угоду про відновлення нафтопроводу. Проєкт має реалізувати американський концерн Chevron, і за задумом він стане альтернативою транспортуванню сировини через Ормузьку протоку.
Угода передбачає виконання робіт для відновлення роботи нафтопроводу, що з’єднує іракське місто Кіркук із сирійським портом Баніяс на Середземному морі. Його запустили ще 1952 року, проте він не використовується вже 23 роки — трубопровід зруйнували під час вторгнення США в Ірак.
За відбудову нафтопроводу відповідатиме американський концерн Chevron. Інша американська компанія уклала з іракським урядом дві угоди, покликані збільшити видобуток нафти.
У церемонії підписання угоди взяв участь посол США в Туреччині Том Баррак, який, за словами катарського телеканалу Al Jazeera, заявив, що метою американської влади є пошук альтернативних транспортних маршрутів, завдяки чому постачання нафти більше не залежатимуть від ситуації в Ормузькій протоці.
Крім того, уряд Іраку підписав угоду з компанією Starlink, що належить Ілону Маску, аби вона могла розпочати діяльність на території країни. Загальна вартість угод між іракською владою та американськими компаніями енергетичного, технологічного секторів і сфери охорони здоров’я має становити близько 60 мільярдів доларів. Прем’єр-міністр Іраку Алі аз-Зейді наголосив, що його країна відкрита до співпраці з кожним, хто має цікавий проєкт.
Італійські силовики протестують проти низьких зарплат
Поліцейські та військові протестували в столиці Італії через низькі зарплати. Силові структури закликали уряд зайнятися триваючою економічною кризою.
На вулиці Рима вийшли близько шести тисяч осіб. Разом із поліцейськими та військовими протестували моряки, карабінери та співробітники фінансової гвардії. Силовики вимагають від влади підвищення зарплат і пенсій, а також ефективнішого захисту робочих місць.
Телеканал Euronews нагадує, що минулого тижня уряд Джорджі Мелоні запропонував новий колективний договір, що охоплює майже 430 тисяч військових і працівників сектору безпеки. У документі передбачено підвищення зарплати на 188 євро брутто та одноразову виплату в розмірі 2448 євро.
Коаліційний уряд партій “Брати Італії”, “Ліга” та “Форца Італія” також анонсував початок переговорів щодо пенсійної реформи. Колективний договір не підписали кілька провідних профспілок, які вважають, що документ не відповідає їхнім очікуванням щодо зарплат і пенсій. Крім того, вони вимагають від уряду взяти під контроль економічну кризу. Перші протести силових структур в Італії відбулися три роки тому — тоді профспілки висували подібні вимоги.
Джерело: Kanał Otwarty