Іран та Оман досягли згоди щодо маршрутів судноплавства через Ормузьку протоку, а Національна прокуратура Польщі закрила розслідування щодо можливої “дипломатичної зради” під час розслідування Смоленської катастрофи. Європейська комісія передасть Україні заморожені кошти, що належать Росії, у Польщі передали землю під будівництво першої атомної електростанції, Марокко посилює риторику щодо африканських територій Іспанії, зростає кількість злочинів, вчинених колумбійцями в Польщі, а Китай запровадив контроль за експортом дронів до США. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Іран і Оман домовилися щодо маршрутів через Ормузьку протоку
Іран та Оман досягли згоди щодо транспортних маршрутів у Ормузькій протоці. Президент США Дональд Трамп анонсував, що американо-іранську угоду мають підписати до четверга.
МЗС Ірану повідомило в середу вдень, що разом з Оманом узгодило маршрути, які дадуть змогу суднам проходити одним із найважливіших торговельних шляхів світу. Обидві сторони домовилися щодо визначення географічних координат цих маршрутів, узгодивши, що на функціонування перевезень в Ормузькій протоці не впливатимуть треті держави.
Речник іранської дипломатії Ісмаїл Багаї, як цитує катарський телеканал Al Jazeera, схвально відгукнувся про перебіг перемовин з оманцями, хоча, на його думку, Іран не зможе гарантувати повну безпеку водного шляху через такі чинники, як американська блокада іранських портів.
Президент США у вівторок анонсував досягнення угоди з Іраном до четверга. Домовленість між Вашингтоном і Тегераном має призвести до повторного відкриття Ормузької протоки. За словами Трампа, іранська сторона зацікавлена в завершенні перемовин щодо документа, який офіційно можуть укласти вже сьогодні.
Міністерство фінансів США в середу оголосило про скасування санкцій щонайменше проти однієї іракської авіакомпанії та кількох літаків. Обмеження запровадили тому, що ці активи нібито пов’язані з іранським Корпусом вартових ісламської революції.
Закрито розслідування щодо “дипломатичної зради” у справі Смоленської катастрофи
Національна прокуратура Польщі закрила розслідування щодо можливої дипломатичної зради під час розслідування Смоленської катастрофи. Завершується і головне провадження щодо подій 10 квітня 2010 року.
Аналіз дій польської влади понад 16-річної давнини тривав останнє десятиліття. Національна прокуратура в межах розпочатого 2016 року провадження допитала 488 свідків, проте зрештою не виявила дій на шкоду Республіці Польща.
Портал радіо RMF FM нагадує, що в березні закрили два епізоди справи, а нинішні постанови щодо ще п’яти означають завершення всього розслідування. Речник Національної прокуратури Пшемислав Новак повідомив про поступове завершення головного провадження щодо Смоленської катастрофи.
Нещодавно прокурори отримали переклад доповнювального висновку, підготовленого міжнародною групою експертів, яка мала представити причини катастрофи літака з 96 особами на борту. Постраждалі та їхні представники зможуть як оскаржувати думку міжнародної групи експертів, так і подавати власні клопотання про докази. Зміст висновку оприлюднять протягом найближчих кількох тижнів.
ЄС передасть Україні заморожені активи Росії
Європейська комісія анонсувала передачу Україні заморожених фінансових коштів, що належать Росії. Гроші мають стати формою компенсації за руйнування, завдані російською армією, хоча більшу частину коштів спрямують на погашення міжнародних позик для України.
Виконавчий орган ЄС зібрав суму в 1,4 мільярда євро. Від моменту заморожування активів Центробанку Росії вони, за наявними даними, згенерували майже 8 мільярдів євро надзвичайного прибутку. Україна отримає кошти через механізм позикового співробітництва на користь України та Європейський фонд миру. 95% цих коштів Україна має спрямувати на погашення позик від ЄС та групи держав G7, а решту суми — на невідкладні потреби Збройних сил України.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн написала в соцмережі X, що Росія вчинила чергові звірства під час своїх повітряних ударів по Україні, і використання заблокованих російських коштів означатиме, що вона заплатить за завдані на території України руйнування.
Після вторгнення Росії в Україну Євросоюз заморозив 210 мільярдів євро резервів російського центробанку. Портал Politico наголошує, що два роки тому на установи, які керують цими коштами, поклали обов’язок акумулювати надзвичайні прибутки, що вони генерують — у такий спосіб Брюссель передає кошти Києву, не зачіпаючи базових резервів, що належать Москві.
У Польщі передали землю під будівництво першої АЕС
Компанія “Польські атомні електростанції” (PEJ) передала фірмі Bechtel територію під будівництво першої в Польщі атомної електростанції. За словами міністра енергетики Мілоша Мотики, це свідчить про рішучість влади щодо реалізації цієї інвестиції.
Земельні ділянки розташовані в гміні Хочево в Поморському воєводстві. Під будівництво об’єкта передали загалом 300 гектарів території, яку спершу довелося звільнити від лісу.
Передача землі ще не означає початок будівництва: “Польські атомні електростанції” мають спершу завершити перемовини щодо угоди про генеральний підряд EPC на весь проєкт. Попри це компанія запевняє, що всі процедури відбуваються згідно з раніше затвердженим графіком.
Очільник енергетичного відомства вважає передачу територій виявом рішучості влади, спрямованої на будівництво першої польської атомної електростанції. Міністр Мотика анонсував, що це буде найбільша інвестиція в польську економіку в новітній історії Польщі.
Компанія Bechtel у середу також уклала угоду з будівельним концерном Budimex на виконання земляних робіт вартістю майже 209 мільйонів злотих. Основним завданням Budimex стане вирівнювання території під будівництво станції, спорудження тимчасових під’їзних доріг, а також створення технічної й соціальної інфраструктури для будівельних бригад.
Як нагадує портал forsal.pl, перший енергоблок АЕС “Копаліно-Любятово” планують здати в експлуатацію до 2035 року, а решту двох — до 2038 року. Уся інвестиція може коштувати до 200 мільярдів злотих.
Марокко посилює риторику щодо африканських територій Іспанії
Марокко посилило риторику щодо африканських територій, що належать Іспанії. Портал Politico стверджує, що іспанська влада не впевнена в підтримці з боку інших держав на випадок можливого конфлікту довкола Сеути та Мелільї.
Марокко намагається скористатися ситуацією довкола минулотижневої міграційної кризи в Сеуті: до іспанського міста в Африці за лише два дні дісталося майже 72 тисячі осіб. Ця ситуація нібито подвоїла територіальні претензії Марокко до Іспанії.
Марокканці називають Сеуту та Мелілью територіями, окупованими Іспанією, отримуючи в цьому питанні підтримку з боку американців. Конгресмен Маріо Діас-Баларт у звіті, підготовленому для комітету з питань бюджетних асигнувань Палати представників США, заявив, що обидва міста розташовані на території Марокко й є предметом його багаторічних претензій. На його думку, Сполучені Штати повинні підтримувати дипломатичне врегулювання майбутнього статусу цих територій.
У схожому дусі висловився й посол Ізраїлю при ООН Денні Данон. Мадрид через це побоюється майбутніх дій із боку Рабата. Представники іспанської влади останніми днями нагадували про норми міжнародного права, згідно з якими статус їхніх африканських територій не має підлягати обговоренню.
Як зазначає Politico, в Іспанії часто згадують події 1975 року, коли влада Марокко організувала так званий “зелений марш” — вторгнення 300 тисяч марокканців до Іспанської Сахари. Наступного року іспанці остаточно залишили цю територію.
Зростає кількість злочинів колумбійців у Польщі
Колумбійці, що перебувають у Польщі, вчиняють дедалі більше злочинів — стверджує видання Rzeczpospolita. Співрозмовники газети закликають польські служби відреагувати на дедалі гострішу проблему з мігрантами з Південної Америки.
За перші шість місяців цього року звинувачення отримали рівно 239 громадян Колумбії — удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Протягом усього 2025 року затримали 324 колумбійці. Загалом за останні чотири роки їхня чисельність у Польщі зросла майже вдев’ятеро.
Експерти, які коментують дані Головного управління поліції, стверджують, що проблема постійно загострюється, а вихідці з Колумбії дедалі частіше вчиняють злочини проти життя й здоров’я з використанням небезпечних знарядь. Повідомлення про їхню участь у бійках з’являлися й у попередні роки.
Фахівці, з якими поспілкувалося видання Rzeczpospolita, закликають служби рішуче реагувати на різке зростання злочинності серед незначного відсотка мігрантів. На їхню думку, необхідно швидко реагувати на дії злочинців з Колумбії, оскільки в цій країні злочини з використанням холодної зброї є поширеним явищем.
Загалом із січня по червень цього року за порушення закону на території Польщі затримали 8534 іноземці. Водночас скоротилася кількість підозрюваних серед громадян Грузії та України — цю тенденцію пов’язують із дуже швидкою депортацією засуджених. Поліції, отже, варто продовжувати боротьбу з транскордонною злочинністю, нелегальною міграцією та організованими злочинними угрупованнями, що їх створюють іноземці.
Китай запровадив контроль за експортом дронів до США
Китайська Народна Республіка запровадила контроль за експортом дронів до Сполучених Штатів. Пекін увів обмеження напередодні запланованого візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до Вашингтона.
Міністерство комерції Китаю оголосило про запровадження контролю за експортом безпілотних літальних апаратів, а також заборону підтримувати торговельні відносини із сімома американськими компаніями. Крім того, компанія Compliance Testing LLC, що займається тестуванням електронної продукції, не зможе працювати на території Китаю, оскільки нібито загрожує його суверенітету та національній безпеці.
У своїй заяві китайське відомство торгівлі повідомило, що запровадженими обмеженнями відповіло на попередні санкції, оголошені американською владою. Федеральна комісія зв’язку США разом із Міністерством внутрішньої безпеки додали 43 китайські компанії до списку суб’єктів, що підпадають під дію закону про запобігання примусовій праці уйгурів.
МЗС Китайської Народної Республіки розкритикувало США за рішення, що шкодять інтересам Китаю та консенсусу, досягнутому лідерами обох держав. У вересні голова КНР Сі Цзіньпін має зустрітися у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом. У середині травня Трамп відвідав Пекін, обговорюючи із Сі, зокрема, взаємні торговельні відносини та суперництво у сфері нових технологій.
Джерело: Kanał Otwarty