Завод Mesko поставить польській армії кілька тисяч зенітних комплексів “Piorun” на суму майже 8 мільярдів злотих, тоді як Європейський Союз передасть 6 мільярдів євро на посилення Збройних сил України. Велика Британія передасть Україні технологію виробництва ракет Storm Shadow, Національний фонд охорони здоров’я Польщі отримає більшу дотацію з бюджету, Вірменія хоче вступити до ЄС, США скасували військові навчання в Південній Кореї через брак особового складу, а Норвегія попри спротив Євросоюзу шукатиме енергоресурси в Арктиці. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Mesko постачить армії тисячі комплексів “Piorun”
На заводі Mesko в Скаржиську-Каменній підписали угоду про постачання польській армії кількох тисяч зенітних ракетних комплексів “Piorun”. Реалізація контракту коштуватиме майже 8 мільярдів злотих.
Агентство озброєнь і завод Mesko уклали угоду, що передбачає постачання ракет, пускових установок, тренажерів, а також навчальних і логістичних пакетів. 80% озброєння, виробленого в межах угоди, надійде до польської армії, а решта буде продана союзникам Польщі.
За словами віцепрем’єра й міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша, на реалізацію замовлення виділять 8 мільярдів злотих. Зенітні комплекси “Piorun” для Війська Польського фінансуватимуть у межах оборонної програми ЄС SAFE. Решта військового обладнання, виробленого на заводі в Скаржиську-Каменній, надійде до Литви, Латвії та Норвегії.
Заступник глави уряду, як цитує портал interia.pl, наголосив, що комплекси “Piorun” належать до найважливіших продуктів польського оборонного сектору. Угода, підписана в понеділок, важлива не лише для польської армії, а й для оборонної промисловості, яка вже здатна зацікавити своєю продукцією інші держави.
Лідер Польської народної партії додав, що завод Mesko за неповні три роки правління чинної коаліції збільшив свої виробничі потужності у два з половиною раза. Із моменту підписання в травні угоди про позику завод у Свентокшиському воєводстві найняв додатково 200 працівників. “Piorun” — це системи дуже малої дальності, здатні уражати ворожі літаки, гелікоптери та дрони.
ЄС передасть Україні 6 мільярдів євро
Європейський Союз оголосив про передання 6 мільярдів 100 мільйонів євро на посилення Збройних сил України. Кошти виплатять у межах унійної позики для України загальною вартістю понад 90 мільярдів євро.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила у своїй заяві, що черговий транш допомоги Україні спрямують на закупівлю систем протиповітряної оборони, ракет, боєприпасів та радарів. На думку німецької політикині, довооброєння України необхідне у зв’язку з посиленням російських атак. Євросоюз у такий спосіб підтверджує свою подальшу підтримку України, задовольняючи її поточні потреби.
Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що Росія постійно надсилає нові погрози, тому спільнота вживає нових заходів для посилення Збройних сил України. Колишній прем’єр Литви найважливішим назвав постачання українській армії ракет і систем протиповітряної оборони, щоб вона могла захищати цивільних від російських атак.
Більшість замовлень, зроблених у межах позики для України, реалізовуватиме оборонна промисловість держав ЄС. Прем’єр України Сергій Корецький у соцмережі X подякував фон дер Ляєн, наголосивши, що сильна й незалежна Україна відповідає інтересам вільної та безпечної Європи.
Портал Kyiv Independent нагадує, що цього року Євросоюз має передати Україні загалом 28 мільярдів 300 мільйонів євро. Загалом усі транші позики Брюсселя Києву коштуватимуть 90 мільярдів євро.
Британія передасть Україні технологію Storm Shadow
Велика Британія передасть Україні технологію виробництва крилатих ракет Storm Shadow. До створення складальних ліній ракет також долучаться українські та французькі підприємства.
Новий прем’єр Британії Енді Бернем оголосив під час зустрічі “коаліції охочих” у Києві, що Україна отримає від його країни секретну інформацію про способи виробництва Storm Shadow. Сполучене Королівство таким чином відповіло на прохання президента України Володимира Зеленського.
Бернем додав, що до справи долучився й президент Франції Емманюель Макрон — французькі оборонні компанії допомагатимуть українським підприємствам у виробництві крилатих ракет Storm Shadow.
Уперше ці ракети застосували Збройні сили України 2023 року, коли отримали постачання зброї великої дальності від уряду Великої Британії. Рішення Сполученого Королівства розкритикувала Росія: речник президента Росії Дмитро Пєсков звинуватив британців у залученості до війни на боці українців, а також у торпедуванні будь-яких зусиль щодо мирної угоди. Він додав, що російська армія збирає інформацію про розташування українських оборонних підприємств, аби потенційно їх знищити.
За даними видання “Українська правда”, передання конфіденційних даних Великою Британією стане елементом британської програми Breakstop, що передбачає створення дешевих ракет великої дальності для України.
НФОЗ отримає більшу дотацію з бюджету
Національний фонд охорони здоров’я (NFZ) наступного року має отримати від держави дотацію в розмірі 41 мільярд злотих. На думку міністерки охорони здоров’я Йоланти Соб’єранської-Ґренди, вичерпала себе система, за якої публічну медицину можна фінансувати лише за рахунок внесків.
Проєкт бюджету на наступний рік, підготовлений урядом, передбачає зростання видатків на охорону здоров’я. Наступного року NFZ отримає з державного бюджету 41 мільярд злотих — на 15 мільярдів більше, ніж цього року. За словами очільниці профільного відомства, спостерігається чітка тенденція до зростання. На думку міністерки Соб’єранської-Ґренди, потреби NFZ уже неможливо задовольнити лише за рахунок внесків застрахованих осіб.
Голова фонду Філіп Новак повідомив, що йому вдалося знайти від 6 до 7 мільярдів злотих економії — вони походитимуть з перенесення виплат за перевиконання нормативів надання послуг. Попри це дефіцит бюджету NFZ уже становить 14 мільярдів злотих, що все ж менше за попередньо прогнозовану суму. Цій позитивній зміні сприяли як згадана економія, так і додаткове фінансування фонду з держбюджету.
Голова Новак, як цитує портал радіо ESA, заявив, що прем’єр Дональд Туск погодився на далекосяжні зміни в польській системі охорони здоров’я. Влада насамперед хоче запровадити обмеження на зарплати лікарів: максимальна погодинна ставка має зменшити тиск на заклади, що зазнають фінансових проблем через постійне підвищення ставок. Саме Міністерство охорони здоров’я тепер очікуватиме на дані щодо співвідношень у бюджетах лікарень після впровадження цих змін.
Вірменія хоче вступити до ЄС
Вірменія прагне вступити до Європейського Союзу. Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян також заявив, що не мав би нічого проти, якби його країну виключили з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Влада Вірменії спершу мала б подати заявку на вступ до ЄС. За словами очільника тамтешнього уряду, це станеться в недалекому майбутньому. Рішення про можливе членство в спільноті мало б ухвалити населення на референдумі.
Пашинян також хотів би, щоб його країну виключили з ОДКБ, яку Росія називає альтернативою НАТО. Виключення Вірменії розв’язало б дилему щодо того, чи має вона сама виходити з організації. Її членство заморозили два роки тому під час конфлікту довкола Нагірного Карабаху, коли Вірменія звинувачувала інші країни в наданні допомоги Азербайджану.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи слова прем’єра Вірменії, заявив, що ця країна може сама ухвалити відповідне рішення й не залишатися членом ОДКБ. Дотепер Москва нібито отримувала від Єревана сигнали про бажання залишитися в цьому військовому альянсі. На думку Пєскова, Вірменія не може бути союзником Росії, якщо вступить до ЄС. Він також навів приклади Туреччини та інших держав, які давно прагнуть вступу до спільноти, проте досі не стали її членами.
США скасували навчання в Південній Кореї через брак кадрів
Сполучені Штати скасували заплановані на вересень спільні військові навчання з Південною Кореєю. Через війну з Іраном Америка не має достатньої кількості військових для участі в маневрах.
Корпус морської піхоти Республіки Корея повідомив, що цього року не відбудуться навчання Ssangyong, які проводять раз на два роки. Вересневі маневри за первісним планом передбачали десантування з використанням техніки-амфібії.
Речник південнокорейської морської піхоти повідомив, що ще в червні американські військові сигналізували про можливе скорочення навчань. Рішення нібито пов’язане із залученістю збройних сил США до війни з Іраном, що розпочалася наприкінці лютого. Сеул і Вашингтон продовжать консультації щодо організації наступних маневрів. Армія Південної Кореї не розкрила подробиць з цього приводу.
Телеканал Euronews нагадує, що минулого тижня президент США Дональд Трамп ухвалив рішення скоротити й інші спільні навчання: щорічні маневри Ulchi Freedom Shield урізали у зв’язку з черговою спробою пожвавити відносини між Сполученими Штатами та КНДР. За даними медіа, Трамп ще цього року планує зустрітися з північнокорейським лідером Кім Чен Ином. Раніше обидва політики спілкувалися тричі — ще під час першої каденції американського президента.
Норвегія шукатиме енергоресурси в Арктиці попри спротив ЄС
Норвегія, попри спротив з боку Європейського Союзу, продовжуватиме пошук нафти й природного газу в Арктиці. Спільнота виступає проти цих робіт з міркувань захисту довкілля.
Міністр енергетики Норвегії Терʼє Осланд стверджує, що його країна має право на видобуток енергоресурсів у Баренцевому морі. До 2035 року Норвегія планує зберегти видобуток викопного палива на теперішньому рівні, для чого необхідно знайти нові родовища.
Осланд вважає помилкою робити ставку виключно на “зелену” енергетику, а його країна, за його словами, не почувається “зеленою батарейкою” Європи. Самі бурові роботи в Арктиці, на його думку, є шансом і для інтересів Євросоюзу, оскільки можуть сприяти розвитку регіону Баренцевого моря.
Спільнота виступає проти пошуку нафти й газу в цій частині світу з огляду на екологічні норми. Видання Aftenposten повідомляє, що цієї осені Євросоюз має оновити свою арктичну стратегію, проте досі невідомо, чи збереже він мораторій на буріння.
Наразі Норвегія забезпечує 30% усіх постачань природного газу до спільноти та Великої Британії, а торік видобуток цієї сировини досяг рекордного рівня. Норвезький енергетичний сектор набув більшої ваги, коли європейські держави почали відмовлятися від імпорту викопного палива з Росії. Позицію очільника норвезького енергетичного відомства критикують партії Радикальних лівих, що підтримують уряд, а також опозиційні ліберали, які звинувачують соціал-демократичну Партію праці в ігноруванні екологічних норм заради збільшення доходів від експорту нафти.
Джерело: Kanał Otwarty