Керівництво партії “Право і Справедливість” візьметься за висловлювання Пшемислава Чарнека, який пропонував припинити допомогу Україні, тоді як Євросоюз відкрив новий етап переговорів про вступ з Києвом. Болгарія вирішила більше не брати участі в “коаліції охочих” на підтримку України, Міністерство національної оборони Польщі створило новий Компонент охорони прикордоння, Міністерство юстиції звернулося з поданням про примусову доставку до прокуратури євродепутата Гжегожа Брауна, Центральне антикорупційне бюро затримало колишнього голову Національної ради з питань радіомовлення й телебачення, а уряд готує різке посилення покарань за непокору військових на полі бою. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
ПіС розбереться зі словами Чарнека про припинення допомоги Україні
Керівництво партії “Право і Справедливість” візьметься за висловлювання свого кандидата на посаду прем’єра Пшемислава Чарнека, який закликав припинити допомогу Україні. Заяви колишнього міністра національної освіти розкритикували як лідер ПіС Ярослав Качинський, так і прем’єр Дональд Туск.
У понеділковому інтерв’ю телеканалу Republika віцепрезидент найбільшої опозиційної партії заявив, що на посаді очільника уряду змусив би Україну змінити свою нинішню політику — та мала б підлаштуватися під очікування Польщі завдяки інструментам, наявним у розпорядженні держави. Серед них Чарнек назвав спонукання Євросоюзу призупинити фінансову допомогу для Збройних сил України. Крім того, у вівторок кандидат ПіС на посаду прем’єра подав проєкт відповідної постанови: Сейм мав би зобов’язати уряд вжити заходів для призупинення переговорів про вступ між Україною та ЄС.
Ідеї віцепрезидента ПіС розкритикував і сам лідер партії. У соцмережі X Качинський оголосив, що керівництво об’єднання розбереться зі словами Чарнека, адже партія завжди підтримувала надання допомоги Україні з міркувань безпеки Польщі. Раніше пропозицію колишнього очільника Міністерства національної освіти розкритикував прем’єр Туск, заявивши, що в Польщі нині триває “торги на антиукраїнськість”, що, на його думку, є згубною політикою. Пізніше лідер “Громадянської коаліції” написав у соцмережі X, що Чарнек — ідеальний кандидат на посаду прем’єра Польщі з погляду Росії.
ЄС відкрив другий кластер переговорів про вступ з Україною
Європейський Союз вирішив відкрити другий кластер переговорів про вступ з Україною. Він стосуватиметься питань зовнішньої політики та оборонної політики. Рішення ухвалили ще в минулу п’ятницю, проте офіційно його затвердили міністри держав-членів лише у вівторок.
Таким чином Брюссель розпочне переговори з Києвом за темами, що входять до кластера №6, який охоплює врегулювання питань зовнішньої та оборонної політики України. До цього був відкритий лише кластер №1, присвячений широкому колу правових питань і принципів верховенства права.
Прогрес у переговорах між Брюсселем і Києвом привітав державний міністр Ірландії Томас Бірн, чия країна головує зараз у Раді Європейського Союзу на ротаційній основі. На його думку, Україна здатна вести переговори настільки швидко, наскільки це можливо. Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос наголосила, що нинішній імпульс у переговорах необхідно тепер підтримувати на практиці.
Як нагадує телеканал Euronews, відкриття нових розділів переговорів про вступ було неможливим упродовж останніх двох років — прогрес у цій справі блокувала Угорщина, коли її прем’єром був Віктор Орбан. З іншого боку, Україна розраховувала на більше — а саме на затвердження вже цього місяця відкриття всіх переговорних кластерів. За даними Європейської комісії, Україна разом із Молдовою технічно готова до переговорів за темами наступних розділів, проте пришвидшеному шляху до членства в ЄС протидіє частина держав, які вже входять до спільноти.
Міністри ЄС також ухвалили рішення про відкриття чергового переговорного кластера з Молдовою. Місяцем раніше Брюссель розпочав перший етап переговорів із Кишиневом, відкривши тоді перший кластер щодо базових принципів функціонування цієї держави в рамках Євросоюзу.
Болгарія виходить із “коаліції охочих” на підтримку України
Болгарія більше не братиме участі у так званій “коаліції охочих” — союзі держав, що допомагають Україні. Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев вважає, що війну між Україною та Росією можна завершити лише шляхом дипломатичних переговорів.
Очільник болгарського уряду брав участь у засіданні держав, які підтримують українську армію в боротьбі проти російських військ. Радев повідомив, що президент Франції Емманюель Макрон запросив його продовжити участь у “коаліції охочих”, проте, на його думку, для Болгарії насправді немає місця в цій ініціативі.
Прем’єр Болгарії наголосив, що його країна не бажає бути частиною альянсу, який діє заради надання Україні військової та фінансової допомоги. Софія виступає за дипломатичні кроки заради завершення війни між Києвом і Москвою. Крім того, Радев заявив, що може накласти вето на запланований 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Болгарія й раніше виступала проти запровадження нових обмежень, що мають торкнутися, зокрема, патріарха Російської православної церкви Кирила, а також засновника російського паливного концерну “Лукойл” Вагіта Алекперова.
На думку очільника болгарського уряду, його держава повинна захищати власні інтереси попри членство в міжнародних організаціях. На початку червня міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов уже анонсував призупинення військової допомоги Україні. Водночас Софія й далі зацікавлена в комерційному продажу військової техніки Києву.
Міноборони Польщі створило Компонент охорони прикордоння
Міністерство національної оборони Польщі створило новий Компонент охорони прикордоння. Нове формування, що діятиме у складі Військ територіальної оборони, має посилити захист східного кордону Польщі.
Через соцмережу X віцепрем’єр і міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш оголосив про створення Компонента охорони прикордоння. Нова структура має продовжити традиції Корпусу охорони прикордоння — служби, що діяла з 1924 до 1939 року.
За словами очільника оборонного відомства, нове формування функціонуватиме в межах загального плану посилення захисту східного кордону Польщі, подібно до раніше розпочатого проєкту “Східний щит”. На цю мету уряд Дональда Туска планує витратити близько 10 мільярдів злотих.
Віцепрем’єр Косіняк-Камиш, як цитує портал Interia.pl, додав, що Компонент охорони прикордоння діятиме у складі Військ територіальної оборони. Саму концепцію створення нового формування розробили ще в жовтні минулого року — її автори вважають за необхідне розвантажити підрозділи Війська Польського, які останніми роками брали участь у захисті кордону від міграційного шляху, створеного владою Білорусі. Компонент охорони прикордоння відтепер щоденно співпрацюватиме з Прикордонною службою.
Мін’юст вимагає примусової доставки Гжегожа Брауна
Міністерство юстиції Польщі подало до Європарламенту клопотання про примусову доставку до прокуратури євродепутата Гжегожа Брауна. Лідер “Конфедерації Корони Польської” торік нібито порушив тілесну недоторканність гінекологині з Олесниці.
Документ у цій справі надіслав головуючій Європарламенту Роберті Мецолі міністр юстиції та генеральний прокурор Адам Боднар. Він повідомив мальтійській політикині, що євродепутат уже п’ять разів проігнорував виклики з’явитися до прокуратури.
Генеральна прокуратура стверджує, що Браун навмисно затягує провадження, додатково використовуючи для цього свій депутатський імунітет. За словами Боднара, Браун нехтує всією процедурою, тож Європарламент має дати згоду на його затримання та примусову доставку до прокуратури.
Голову “Конфедерації Корони Польської” слідчі звинувачують у порушенні тілесної недоторканності лікарки Гізели Ягельської. Інцидент стався в квітні 2025 року в лікарні Олесниці на Нижньосілезькому воєводстві. Гінекологиня проводила аборти, і один із них стосувався ненародженої дитини на дев’ятому місяці вагітності. У грудні минулого року розслідування в цій справі закрила районна прокуратура Олесниці.
CBA затримало колишнього голову Нацради з радіомовлення й телебачення
Центральне антикорупційне бюро (CBA) затримало колишнього голову Національної ради з питань радіомовлення й телебачення Мацея Свірського. Проти нього триває розслідування щодо коштів, витрачених ще тоді, коли він був членом правління Польського національного фонду.
Речник координатора спецслужб Яцек Добжиньський повідомив, що агенти CBA за дорученням Окружної прокуратури в Жешуві затримали Свірського та Цезарія Ю. Вони також провели обшуки й вилучили відповідні матеріали. Обох затриманих підозрюють у зловживанні повноваженнями та невиконанні обов’язків — насамперед ідеться про кампанію “Справедливі суди” 2017 року, на яку Польський національний фонд витратив близько 8 мільйонів 400 тисяч злотих. Матеріали публікували тоді, коли правляча на той момент партія “Право і Справедливість” проводила зміни в судовій системі.
Лідер ПіС Ярослав Качинський, коментуючи дії CBA у соцмережі X, написав, що це черговий акт помсти з боку уряду Дональда Туска, який не має нічого спільного з верховенством права. Євродепутат “Громадянської коаліції” Даріуш Йоньський звинуватив затриманих у марнотратстві майже 400 мільйонів злотих, які очолюваний ними Польський національний фонд отримав від компаній, що належать державній скарбниці. У липні минулого року Свірського відкликали з посади голови Національної ради з питань радіомовлення й телебачення, яку він обіймав із 2022 року. Сейм також вирішив передати його справу до Державного трибуналу.
Уряд посилить кримінальну відповідальність за непокору військових у бою
Уряд Дональда Туска готує зміни до законодавства, покликані посилити покарання за непокору військових на полі бою — про це повідомляє видання “Rzeczpospolita”. За невиконання бойового наказу можуть загрожувати навіть довічне ув’язнення.
Проєкт змін розробила урядова експертна група в складі Кодифікаційної комісії кримінального права. Начальник Головної прокуратури Даріуш Корнелюк звернув увагу, що чинне військове кримінальне право створювалося з розрахунком на мирний час, тому посилення покарань необхідне на випадок, якщо Військо Польське долучиться до збройного конфлікту.
Фахівці запропонували додати до Кримінального кодексу цілком нову норму: за невиконання наказу в бойових умовах загрожуватиме від 5 до 30 років позбавлення волі, а в окремих випадках суд навіть зможе призначити довічне ув’язнення. Готуючи свої пропозиції, Кодифікаційна комісія кримінального права орієнтувалася на давніші військові норми, які колись передбачали навіть можливість смертної кари.
Колишній командир підрозділу ГРОМ, генерал Роман Полько, вважає, що суворіші покарання не вплинуть на поведінку військових у бойових умовах, адже вони не думають про це, коли намагаються врятувати власне життя чи життя товаришів. На думку голови Вищої адвокатської ради Пшемислава Росаті, вироки насамперед мають враховувати наслідки невиконання наказів командирів.
Це не єдина зміна законодавства, пов’язана з обороноздатністю: Міністерство національної оборони своїм розпорядженням збільшило ліміти, які наступного року дадуть змогу армії залучати більшу кількість цивільних транспортних засобів.
Джерело: Kanał Otwarty