Європейське космічне агентство відкриє свій центр у Варшаві, а Окружний суд відхилив клопотання про видачу Європейського ордера на арешт екс-міністра юстиції Польщі Збігнєва Зьобро. Тим часом Сполучені Штати відновлюють блокаду іранських морських портів і планують стягувати плату за прохід через Ормузьку протоку, парламент Угорщини змінив конституцію заради усунення президента країни, Євросоюз готує обмеження на в’їзд для українців призовного віку, Україна разом із дев’ятьма державами створила протиракетну коаліцію, а російський месенджер потрапив під санкції за переслідування опозиціонерів. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Європейське космічне агентство відкриє центр у Варшаві
Центр Європейського космічного агентства (ЄКА) з’явиться у Варшаві. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Європейського Союзу щодо будівництва об’єкта сприятиме реалізації польських амбіцій розвитку.
Локацію нової унійної інвестиції очільник уряду оголосив разом із генеральним директором ЄКА Йозефом Ашбахером. Спорудження центру стане черговим етапом розвитку інституції, яка вже нині налічує близько 6500 співробітників у кількох підрозділах. Водночас це буде перша подібна інвестиція, розташована поза межами держав — підписантів декларації про створення Європейського космічного агентства 1975 року.
За словами прем’єра Туска, установа ЄС планує побудувати свій перший космічний корабель, розраховуючи скласти конкуренцію Сполученим Штатам і Китайській Народній Республіці — країнам, які стрімко розвивають власні космічні можливості. Інвестиція має стати втіленням амбіцій розвитку Польщі.
Як цитує портал Money.pl, міністр фінансів Анджей Доманський заявив, що польська економіка й далі швидко зростає, проте необхідно шукати нові імпульси, здатні вивести її на новий рівень. Ще в листопаді минулого року Польща взяла на себе зобов’язання виділити 731 мільйон євро на місію ЄКА, з яких понад пів мільярда євро становлять опційні програми, запропоновані агентством.
Суд відхилив клопотання про видачу ордера на арешт Зьобро
Окружний суд у Варшаві відхилив подання Національної прокуратури про видачу Європейського ордера на арешт колишнього міністра юстиції Збігнєва Зьобро. З рішенням суддів не погоджується чинний очільник Міністерства юстиції Вальдемар Журек.
Клопотання Національної прокуратури столичний Окружний суд не задовольнив. Судді визнали, що видати Європейський ордер на арешт віцепрезидента партії “Право і Справедливість” неможливо, оскільки той наразі не перебуває на території Євросоюзу. Зьобро, після квітневих парламентських виборів в Угорщині, де раніше отримав притулок, переїхав до Сполучених Штатів. Оскаржити це судове рішення не можна.
Найімовірніше, Національна прокуратура подасть повторне клопотання про видачу Європейського ордера на арешт. Вона наголошує, що неодноразово зверталася до суду ще тоді, коли колишній очільник Мін’юсту перебував на території ЄС. Ситуацію прокоментував міністр Журек, нагадавши, що прокуратура чекала на рішення Окружного суду ще з лютого цього року, звертаючись кілька разів. Хоч чинний міністр юстиції поважає рішення суддів, він не погоджується з їхнім тлумаченням права. На його думку, Зьобро будь-якої миті може прилетіти зі США до Євросоюзу, і тоді затримати його на території Шенгенської зони буде неможливо. Речниця Національної прокуратури Анна Адамяк нагадала, що віцепрезидент ПіС дотепер працював і лікувався на території спільноти.
США відновлюють блокаду іранських портів і хочуть стягувати плату за Ормузьку протоку
Сполучені Штати оголосили про повторну блокаду морських портів Ірану. Своєю чергою, Іран цими вихідними вкотре заявив про закриття Ормузької протоки, звинувативши Америку в порушенні попереднього мирного порозуміння.
Президент США Дональд Трамп анонсував відновлення блокади іранських суден, водночас підкресливши, що один із найважливіших торговельних шляхів світу залишається відкритим для всіх інших країн, чиї судна можуть вільно ним користуватися. Разом з тим Вашингтон має намір почати стягувати плату із суден, що проходять через Ормузьку протоку: як фактичний гарант безпеки цього маршруту, США очікують від комерційних перевізників 20% від вартості перевезених товарів.
У відповідь на американські удари Іран продовжує обстрілювати ракетами й дронами союзників США в Перській затоці. Американська армія, своєю чергою, зосередилася на ударах по об’єктах на південному узбережжі Ірану. За оцінкою CNN, нинішній обмін ударами означає, що перемир’я між Вашингтоном і Тегераном фактично зруйноване.
Іран цими вихідними знову закрив Ормузьку протоку, оскільки, на думку іранської влади, Сполучені Штати не дотримуються червневого попереднього мирного порозуміння, за яким США зобов’язалися не розширювати військову присутність у безпосередньому сусідстві з Іраном. Саме тому Корпус вартових ісламської революції атакує американські бази в інших країнах Близького Сходу.
Дев’ять держав та Україна створили протиракетну коаліцію
У понеділок без участі Польщі десять держав створили протиракетну коаліцію, покликану розвивати оборонні спроможності України та решти Європи в протидії ворожим ракетам. До об’єднання увійшли Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія.
У спільній заяві країни оголосили, що головна мета нового альянсу — забезпечити Європі належний повітряний захист. Інтегрована протиракетна архітектура зможе стримувати ворожі держави та за потреби протидіяти наявним загрозам. Наразі коаліція має розробити план досягнення базових оперативних спроможностей.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив через соцмережу X, що європейські країни насамперед прагнуть захистити атаковану Росією Україну, а водночас зміцнити безпеку решти континенту. Ще до зустрічі коаліції зацікавленість французькими протиракетними технологіями висловив президент України Володимир Зеленський, переконаний, що Франція має відповідні можливості й передові технології, здатні допомогти його державі.
ЄС готує обмеження на в’їзд українців призовного віку
Європейський Союз готує масштабні зміни, покликані унеможливити в’їзд на територію спільноти для українців призовного віку. Дотепер вони могли отримати тимчасовий захист у країнах ЄС без довідки про те, що не ухиляються від військової служби.
Заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Мацей Душчик заявив виданню “Rzeczpospolita”, що робота над цим питанням перебуває вже на завершальній стадії. Польща опинилася серед держав, які найактивніше підтримують обмеження тимчасового захисту для частини українців.
У разі ухвалення змін громадяни України призовного віку матимуть ускладнений в’їзд на територію ЄС: перетнути кордон спільноти вони зможуть переважно лише за наявності довідки про те, що не підлягають мобілізації до Збройних сил України. Ця вимога стосуватиметься як чоловіків, так і жінок.
На початку червня саме Україна почала домагатися перегляду правил тимчасового захисту. Водночас торік президент Володимир Зеленський дозволив молоді виїжджати з країни: згідно з підписаним ним законом, українці віком від 18 до 22 років більше не підпадають під заборону виїзду за кордон.
За словами заступника міністра Душчика, для Польщі нова політика ЄС мало що змінить: тут уже згортають дію надзвичайного закону, що регулює доступ українців до ринку праці та соціальних виплат. Натомість тимчасовий захист українських біженців діятиме до лютого 2027 року. Наразі в Польщі на його умовах перебуває близько 960 тисяч громадян України.
Угорщина змінила конституцію, щоб усунути президента
Національні збори Угорщини ухвалили поправку до конституції, яка дає змогу усунути з посади президента Тамаша Шуйока. Ще під час квітневого виборчого вечора до відставки його закликав чинний прем’єр-міністр Петер Мадьяр.
Депутати більшістю у дві третини голосів підтримали 17-ту поправку до основного закону, запропоновану правлячою партією TISZA. Каденція президента завершиться в момент набуття чинності ухваленими змінами, а нового главу держави оберуть уже після прийняття цілком нової конституції. Шуйок має п’ять днів на підписання поправки — інакше правляча коаліція розпочне проти нього процедуру імпічменту.
Очільник уряду наголосив, що чинний президент нині не має іншого вибору. Мадьяр назвав ухвалені зміни взяттям на себе серйозного зобов’язання: із вересня влада планує масштабний конституційний процес зі зміни чинного права.
Того ж дня Національні збори не лише прийняли 17-ту поправку до основного закону, а й обмежили право обіймати депутатський мандат максимум 12 роками, а також ухвалили рішення про створення Національного управління з питань повернення та захисту майна. На знак протесту проти зміни конституції з посади пішов голова парламентської фракції “Фідес” Гергей Дюлаш. За словами колишнього речника уряду Віктора Орбана, рішення нинішньої влади є початком автократії в Угорщині: усунення чинного президента фактично означає, що TISZA тепер може робити буквально все.
ЄС запровадив санкції проти російського месенджера VK
Компанія VK, що належить Росії, потрапила під санкції Європейського Союзу. Міністри закордонних справ держав-членів визнали, що вона причетна до переслідування опозиціонерів, які користуються її месенджером.
У понеділок у Брюсселі зустрілися очільники дипломатичних відомств країн ЄС. Домовитися щодо змісту всеосяжного 21-го пакета санкцій проти Росії їм не вдалося, проте вони погодили обмеження щодо компанії, якій належить месенджер “ВКонтакте”. Євросоюз визнав, що VK від початку російського вторгнення в Україну співпрацює з російською владою, зокрема відповідає за обмеження незалежних джерел інформації та виявлення критиків політики президента Росії Володимира Путіна.
На телефонах і планшетах, які продають у Росії, встановлюватимуть створений VK застосунок Maxup, який, за наявними даними, має вбудовані широкі функції для стеження, що дає змозі російській владі відстежувати користувачів сучасних технологій. За даними телеканалу Euronews, рішення власника так званого “російського Фейсбука” допомогло державі витіснити конкурентів — WhatsApp, Instagram і Telegram, а також VPN-сервіси, що дають змогу обходити встановлені владою інтернет-блокування.
Попри заморожування активів західними країнами, VK, як очікується, продовжуватиме працювати у звичному режимі. Окрім цієї компанії, до санкційного списку потрапили також фірми Citadel, Fast Experts і Norsi-Trans, яких звинувачують у постачанні обладнання російським спецслужбам, що використовують нові інструменти стеження за журналістами й опозиційними політиками.
Джерело: Kanał Otwarty