24 червня 1900 року народився Рафаель Лемкін, польський та американський кримінальний адвокат єврейського походження, творець терміну “геноцид” та проекту Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього, підписаної 9 грудня 1948 року та відомої як “Конвенція Лемкіна”.
Він вивчав юриспруденцію в Університеті Яна Казимира у Львові, де слухав лекції найвидатніших спеціалістів у галузі правознавства, серед яких були Юліуш Макаревич, Леон Пініньський та Освальд Бальцер. Зі студентських років він вивчав кримінальне законодавство тоталітарних держав, особливо Італії Муссоліні та Радянського Союзу, описуючи у своїх роботах функції кримінального права в правових та соціальних системах цих країн.
Другу половину свого життя він провів у США, де продовжив свою наукову діяльність. Він був двічі номінований на Нобелівську премію миру. У своїй лекції “Радянський геноцид в Україні”, прочитаній у Манхеттенському центрі у Нью-Йорку у 1953 році, він розглядав голод в Україні у 1932-1933 роках (Голодомор), штучно спровокований радянською владою, як класичний приклад цього злочину.
Джерело: сторінка FB Генеральне Консульство РП у Львові
