Українців та українок запрошують взяти участь в анкетуванні щодо мовної свідомості під час російської агресії.
Українські і польські лінгвісти досліджують вплив війни на мовний портрет України і поведінку українського суспільства. У цього дослідження є частина збору інформації шляхом опитування. З проханням розповісти більше про це дослідження журналісти Polska Fala звернулись до професора Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk Павла Левчука.
“Сьогоднішня мовна ситуація, те що мені вдалося помітити досліджуючи мігрантів які прибули з України від початку війни, показує, що є великі зміни в рівні свідомості і багатомовності українців, які приїхали до Польщі. Логічним продовженням цієї тематики є дослідження тих людей, котрі вирішили залишитися під час війни в Україні, щоб визначити як змінюється мовна політика Української держави. Нам треба починати говорити про трансформацію мислення суспільства і нам треба знати про що суспільство хоче комунікувати. Наше, як лінгвістів зацікавлення, про комунікацію в сфері мовної політики. І тому я теж задаю питання відносно того чи ми повинні мати в Конституції запис, чи держава гарантує вільне використання російської мови, хоча це мова агресора, також варто спиати що робити з кримськотатарською мовою. Чи має вона отримати статус регіональної мови після звільнення Криму і чи статус регіональної мови мусить бути внесений до конституції. Ще одна сторона нашого дослідження, чи зважаючи на хвилю популярності української мови зараз у світі нам як державі варто розробити систему сертифікації української мови, і зробити це відповідно до стандартів, які діють в Європі, наприклад у Франції, Польщі тощо.”
Також в опитуванні я запитую про ставлення на сьогоднішній день до польської мови в Україні і так само про ставлення до української у Польщі. “Наші дослідження показують, що все більше українців, які опинилися в Польщі відмовляються від користування російською. Відзначаємо що зростає емоційне ставлення до мов. Тобто ці всі питання допоможуть лінгвістам дослідити трансформацію нашого суспільства в мовному аспекті. Це є дуже важливим для усвідомлення власного сприйняття мовної свідомості. А ще створить фундамент для створення майбутньої пропозиції мовної політики України, а також нализить нас до реалізації мрії влитися у перелік європейських держав, які мають свою мовну політику. Результати цього дослідження згодом виллються в конкретні розв’язання які напевно будуть важливим при вступі України до Європейського Союзу” – зазначив Павло Левчук.
Більше про це дослідження можна почути на Польській Хвилі. Пройти опитування і долучитися до мовного дослідження про вплив війни на українське суспільство в мовному аспекті можна тут, або на сайті НУШ, або відсканувавши QR код.