«Не думайте про те, що все закінчується. Думайте, що все тільки починається. Те, що повинно бути життям: мир, свобода і тиша».
– Марек Гласко, «Восьмий день тижня»
Сьогодні, 14 червня, 55-а річниця з дня смерті Марека Гласка, видатного польського письменника і сценариста. Письменник народився 14 січня 1934 року у Варшаві. Спочатку жив з батьками у селі Злотоклос під Варшавою, згодом – у столиці. Письменник пережив Варшавське повстання разом з матір’ю у Варшаві. Воєнний досвід залишив на ньому глибокий слід, як він пізніше писав: «Для мене очевидно, що я є продуктом часу війни, голоду і терору».
У 16-річному віці Гласко закінчив курси водіння і почав працювати водієм вантажівки, зокрема, у транспортній базі в Бистшиці Клодзькій; набутий там досвід став натхненням для його роману «Наступний до раю». Коли родина переїхала до Варшави, Гласко часто змінював місце роботи; він уже тоді думав про те, щоб стати письменником. Писати почав у 1951 році – саме цим роком він датував своє перше оповідання «База Соколовська».
Працюючи на «Метробудові», став польовим кореспондентом «Трибуни Люду». У 1952 році встановив контакт зі Спілкою польських письменників.
У 1958 році Гласко поїхав до Парижа, а потім до Німеччини та Італії. Тим часом у паризькій «Культурі» було опубліковано «Cmentarze» (текст до Франції контрабандою перевезла Аґнєшка Осецька). Антикомуністичний зміст твору та нападки польської преси на Гласка змусили письменника залишатися в еміграції.
У 1959 році Гласко перебуває в Ізраїлі, а з 1960 року разом із дружиною Сонею Зіман мешкає в Німеччині. У 1966 році письменник виїжджає до США, де, серед іншого, береться за написання кіносценаріїв. Через три роки – після невдалих спроб зробити кар’єру в кіноіндустрії – Гласко повертається до Німеччини.
Письменник помер 14 січня 1969 року у Вісбадені. Обставини смерті письменника достеменно не відомі. Прах Марека Гласка був перевезений до Польщі у 1975 році і похований на цвинтарі Повонзки.
Наприкінці 1980-х років виникла мода на Марека Гласка. Вперше всі його твори були опубліковані повністю, без втручання цензури. Книжки Гласка навіть були включені до списку обов’язкової літератури для читання. На основі його прози було поставлено багато п’єс і фільмів. Він був легендарною постаттю молодого покоління, символом нонконформізму.
Джерело: Konsulat Generalny RP w Łucku