Польща зводитиме у Варшаві мур пам’яті на честь поляків, убитих на території України, а президент Володимир Зеленський наголошує на потребі встановити історичні факти щодо жертв Волинської трагедії. Тим часом Сполучені Штати завдали наймасштабніших ударів по Ірану від часу підписання мирної рамкової угоди, в Україні через урядову реконструкцію посаду втратила прем’єрка Юлія Свириденко, колишні політики “Польщі 2050” заснували нову партію “Унія Центру”, у жовтні відбудуться вибори до кнесету Ізраїлю, а ексглаву уряду Іспанії звинуватили в расизмі через коментар про футбольну збірну країни. ФІФА тим часом розглядає розширення чемпіонату світу. Огляд головних подій дня — у програмі “Układ poranny” з Міхалом Зьомеком.
Варшава зведе мур пам’яті жертв Волинської трагедії
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск з нагоди 83-ї річниці Волинської трагедії анонсував спорудження спеціального меморіального муру. Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, наголосив на необхідності встановити достовірні факти щодо жертв тих подій.
Заяву очільник польського уряду зробив у суботу — в Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Туск підкреслив: люди, вбиті 1943 року, не можуть залишатися без гідного поховання, а пам’ять про жертви злочину — обов’язок поляків. Одним з кроків до вшанування пам’яті стане спорудження у Варшаві муру, на якому мають викарбувати імена й прізвища всіх поляків, загиблих під час конфліктів на території України протягом усього ХХ століття.
Президент Польщі Кароль Навроцький, виступаючи під час заходів у Радружі на Підкарпатті, заявив, що поляки не звинувачують у Волинському злочині всіх українців, проте не погоджуються з героїзацією Степана Бандери, причетного до різанини, та його ідеології. Він розраховує, що Сейм ухвалить запропонований ним закон про заборону пропаганди бандерівщини. Глава держави також порівняв вбивства поляків на Волині з убивствами українців росіянами під час війни, що триває вже понад чотири роки.
У соцмережі X до річниці геноциду на Волині звернувся й президент України Зеленський, який написав, що в цій справі потрібно встановити історичні факти та забезпечити загиблим християнське вшанування. За його словами, Україна працюватиме над сумлінним з’ясуванням обставин, тож найближчими днями ще в двох населених пунктах проведуть ексгумації поляків, убитих українськими націоналістами.
Заяву українського лідера розкритикували польські політики. Як повідомляє портал Onet.pl, вони зазначають, що Зеленський не назвав конкретно винних і жертв Волинської трагедії та не засудив Українську повстанську армію, обмежившись згадкою про “загиблих” без уточнень. Віцеспікер Сейму Пйотр Згожельський зауважив, що президент України згадав лише про два населені пункти, атаковані УПА, тоді як їх було 99. Депутат від партії “Право і Справедливість” Радослав Фогель заявив, що у своєму зверненні Зеленський продемонстрував нахабну радянську манеру ведення дипломатії.
США завдали наймасштабніших ударів по Ірану з часу мирної угоди
Сполучені Штати здійснили найбільші від часу укладення в червні рамкової мирної угоди атаки на Іран. Попри погрози з боку Вашингтона, Тегеран відмовляється знову відкривати Ормузьку протоку.
У ніч із суботи на неділю американська авіація завдала серії ударів по іранських військових об’єктах. За даними США, загалом уражено 140 локацій. Іран стверджує, що в неділю американці атакували цілі на півдні країни — зокрема острів Кешм, по якому випустили від 10 до 11 американських ракет. Крім того, вибухи чули в кількох іранських портових містах.
У відповідь Корпус вартових ісламської революції випустив ракети та безпілотники по територіях союзників США в Перській затоці — Кувейті, Бахрейні, Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Омані та Йорданії. У всіх цих країнах розташовані американські військові бази.
Черговий обмін ударами між Вашингтоном і Тегераном пов’язаний із закриттям Іраном Ормузької протоки. Іранська сторона звинувачує США в порушенні зобов’язань за минулорічною мирною угодою — зокрема статті, що зобов’язує Сполучені Штати не розміщувати додаткові війська на Близькому Сході. Президент США Дональд Трамп заявляє, що насправді Іран не контролює один із найважливіших торговельних шляхів світу, оскільки той залишається міжнародним. Аналогічну позицію висловило й Центральне командування збройних сил США, зазначивши, що всі судна можуть законно проходити через Ормузьку протоку. Раніше іранські військові нібито атакували судно, яке проігнорувало вимогу рухатися офіційно затвердженим маршрутом.
Прем’єрка України Юлія Свириденко залишила посаду
У межах реконструкції уряду посаду залишила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За словами президента Володимира Зеленського, новий кабінет міністрів має почати впроваджувати нову політичну стратегію.
Свириденко відправили у відставку майже рівно через рік після її призначення головою уряду. У соцмережі X вона повідомила, що пишається своєю роботою для України у складний період війни, яка триває з лютого 2022 року. Рішення про відставку прем’єрка ухвалила після розмови з президентом.
Раніше про зміни в уряді оголосив сам Зеленський, заявивши, що країна переходить до нової політичної стратегії, яка передбачає оновлену зовнішню політику — за кожен пріоритетний напрям відповідатиме окрема людина з відповідним досвідом, здатна реалізовувати домовленості найвищого рівня. До найважливіших напрямів президент відніс переговори з Європейським Союзом та поліпшення відносин із сусідніми державами.
Як зазначає Politico, Зеленський не назвав причин звільнення дотепер чинної прем’єрки й не оголосив імені її наступника. Натомість Свириденко нібито запропонували продовжити роботу на іншій важливій державній посаді. Реконструкція торкнеться не лише уряду, а й структур, відповідальних за безпеку країни, — це пов’язано з новими викликами в прифронтових і прикордонних регіонах. Видання Kyiv Independent повідомляє, що рішення про відставку стало неабияким сюрпризом для політиків пропрезидентської партії “Слуга народу”: зазвичай відставка уряду є крайнім заходом, і дотепер не було очевидних підстав для звільнення Свириденко.
Колишні політики “Польщі 2050” заснували “Унію Центру”
Колишні члени партії “Польща 2050” створили нове політичне об’єднання — “Унію Центру”. Пріоритетами нової партії стануть відносини з Європейським Союзом та збалансований економічний розвиток.
“Унія Центру” виникла на основі парламентського клубу “Центр”, що діє з лютого цього року. До його складу входять політики, які на парламентських виборах 2023 року балотувалися до Сейму від списків “Польщі 2050”, але на початку цього року розійшлися в поглядах із новим керівництвом партії на чолі з міністеркою у справах фондів і регіональної політики Катажиною Пелчинською-Наленч.
Очолить “Унію Центру” міністерка клімату та довкілля Пауліна Геннінг-Клоска, а її заступниками стануть Міхал Кобоско, Мірослав Сухонь, Ельжбета Біньчицька та Ева Шмановська. Як цитує портал interia.pl, євродепутат Кобоско заявив, що рішення про створення нового об’єднання ухвалили після кількох тижнів інтенсивних перемовин. На думку міністерки Геннінг-Клоски, партія має покласти край дедалі глибшим розколам на польській політичній сцені.
Програмну декларацію “Унії Центру” оприлюднять уже після літньої перерви, під час партійного з’їзду, запланованого на вересень. Голова партії заявила в неділю, що для її ініціативи найважливішим буде поєднання відповідальності за державу з рішучістю, а також дій заради економічного розвитку з принципами захисту довкілля. Крім того, Польща має залишатися сильною державою в Євросоюзі. Нове об’єднання також братиме участь у створенні Унії європейських демократів, яку дотепер очолювала згадана Біньчицька. Ця партія, заснована десять років тому, представлена в парламенті віцеспікером Сенату Міхалом Камінським.
В Ізраїлі 27 жовтня відбудуться парламентські вибори
Вибори до Кнесету Ізраїлю призначено на 27 жовтня. Черговий раз балотуватиметься чинний прем’єр-міністр країни Беньямін Нетаньягу, який очолює правлячий “Лікуд”. Голосування відбудеться в останній можливий термін, дозволений конституцією. Попередні парламентські вибори проходили 1 листопада 2022 року, а нинішня каденція Кнесету офіційно завершиться 17 липня.
Видання The Times of Israel зазначає, що вперше за 38 років вибори відбудуться відповідно до графіка, а вперше за 53 роки глава уряду відпрацює повний термін своєї каденції. Останнім часом правляча правоцентристська коаліція розпочала законодавчу офензиву в парламенті, намагаючись ухвалити якнайбільше суперечливих законів до розпуску Кнесету — зазвичай законодавчі ініціативи призупиняють перед виборами, якщо влада не домовиться з опозицією.
Цьогорічні вибори розглядають як своєрідний референдум щодо збереження посади чинним прем’єром, який протягом своєї каденції, зокрема, вів війну проти палестинського ХАМАС у секторі Гази. Нетаньягу вкотре балотуватиметься як лідер списку. За даними опитувань, ні правляча коаліція, ні опозиція, яка відмовляється співпрацювати з арабськими партіями, не отримали б більшості. Головними конкурентами Нетаньягу в боротьбі за посаду глави уряду мають стати колишній генерал і лідер партії “Єш Атід” Ґаді Айзенкот та колишній прем’єр-міністр, лідер списку “Разом” Нафталі Беннет.
Ексглаву уряду Іспанії звинуватили в расизмі, ФІФА хоче розширити мундіаль
Колишнього прем’єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя звинуватили в расизмі після того, як він заявив, що у футбольній збірній Франції не грає жоден француз. Тим часом чемпіонат світу з футболу можуть розширити з 48 до 64 команд.
Очільник іспанського уряду в 2011–2018 роках коментує світову першість на шпальтах популярного правого порталу LDB. У своїй останній колонці він відреагував на вівторковий півфінал турніру, де зустрілися збірні Іспанії та Франції. На думку Рахоя, французька команда — найвищого класу, проте самих французів у ній не грає. Втім, як зазначає телеканал Euronews, лише троє нинішніх гравців збірної Франції народилися за межами країни, хоча в багатьох футболістів є іммігрантське коріння.
Слова колишнього лідера консервативної Народної партії розкритикували ліві іспанські політики, назвавши їх расистськими та ксенофобними. Колонку Рахоя прокоментувала й французька міністерка з питань гендерної рівності та боротьби з дискримінацією Орор Берже, за словами якої повторювані коментарі щодо походження французьких футболістів є нестерпними.
Турнір, що проходить у США, Канаді та Мексиці, вперше відбувається в розширеному форматі за участю 48 команд. Президент ФІФА Джанні Інфантіно заявив, що наступний мундіаль можуть розширити до 64 збірних. Перемовини щодо кількості учасників наступного турніру мають розпочатися після завершення поточного чемпіонату, фінал якого відбудеться в неділю, 19 липня.
Джерело: Kanał Otwarty